ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2011 р. Справа № 2а/0270/606/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни,
розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи
за позовом: Могилів-Подільського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі
до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про: стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків
ВСТАНОВИВ :
Могилів-Подільський міжрайонний прокурор в інтересах держави – в особі управління Пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі звернувся з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у строк визначений Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не сплатила суму страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з липня по вересень 2010 року, внаслідок чого виникла недоїмка в сумі 860,46 грн.
Прокурор та представник позивача у судове засідання не з'явилися надавши клопотання, яким розгляд справи здійснити без участі їх представника, а також зазначили, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про поважність причин неявки суд не повідомила. Про час розгляду справи повідомлялась завчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.24).
Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець зареєстрована платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується довідкою № 601 від 21.12.2010 року управління Пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі (а.с. 4).
Згідно статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі -Закон) визначено коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, до яких, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 11 даного Закону, відносяться фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Частиною 1 статті 19 Закону визначено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються для осіб, зазначених у пункті 5 статті 14 Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
8 липня 2010 року прийнято Закон України "Про внесення змін до законів України "про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 17.07.2010 року. Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" викладено у наступній редакції: "фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".
Мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановленого Законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Відповідно до пункту 6 статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах .
Всупереч вимог статті 20 Закону, відповідач не сплатила суму страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, в зв’язку з чим, станом на 20.10.2010 року виникла недоїмка в сумі 860,46 грн.
Згідно пункту 3 статті 106 Закону, територіальні органи Пенсійного фонду за формою та в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом 10 - ти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суму недоїмки та суми фінансових санкцій.
Відповідно до частини 3 статті 106 Закону відповідачу направлялась вимога № Ф-918 від 01.11.2010 року, яка останнім отримана 10.11.2010 року, що підтверджується особистим підписом на поштовому повідомленні. Боржник протягом 10 робочих днів після отримання вимоги не сплатив зазначену у вимозі суму боргу.
Статтею 23 Закону встановлено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).
Доказів, які б свідчили про повне погашення заборгованості на день розгляду справи суду не подано.
На підставі викладеного, враховуючи, що позов підтверджений матеріалами справи, відповідачем не спростований, тому підлягає задоволенню у сумі 860,46 грн.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, інд. код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі ( 24000, м. Могилів-Подільський, вул. ІІІ-тя Гвардійська, 19, код 24902919, р/р 25601323590103 у ВАТ "Державний ощадний банк", МФО 302076) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з липня по вересень 2010 року 860,46 грн. (вісімсот шістдесят грн. 46 коп.).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна