ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2011 р. Справа № 2а/0270/350/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Ткачук Вікторії Олексіївні
за участю представників сторін:
позивача : Юзвака А.М.
відповідача : не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі
до: Комбінату кооперативної промисловості Чернівецької райспоживспілки
про: стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату
ВСТАНОВИВ :
1 лютого 2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі (далі –позивач) з позовом до Комбінату кооперативної промисловості Чернівецької райспоживспілки (далі –відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Комбінат кооперативної промисловості Чернівецької райспоживспілки перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі та за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, ОСОБА_2, який отримує пенсію на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, в загальній сумі 2760,30 грн., яка утворилась в період з 1 серпня 2010 року по 1 грудня 2010 року.
12.03.2011 року представником позивача до суду подано письмову заяву вх. № 6543 (а.с. 27) про зменшення позовних вимог, згідно із якою позивач просить стягнути з Комбінату кооперативної промисловості Чернівецької райспоживспілки заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 2633,57 грн. Заяву мотивовано тим, що в розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за серпень в графі № 6, управлінням зазначена сума витрат в розмірі 1599 грн. 23 коп., а необхідно було зазначити 1443 грн. 33 коп., тобто на 155 грн. 90 коп. менше ніж фактично зазначено в розрахунку, відповідно зменшилась сума, яка підлягає відшкодуванню Пенсійному фондом комбінатом кооперативної промисловості Чернівецької райспоживспілки з 1300 грн. 01 коп. на 1173 грн. 28 коп., або на 126 грн. 73 коп. менше ніж зазначено в розрахунку.
В силу частини 1 статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову.
Зважаючи на права, якими наділений позивач статтею 51 Кодексу адміністративного судочинства України, зменшення розміру позовних вимог приймається судом, оскільки такі дії позивача не суперечать закону, не порушують чиїх-небудь прав, свобод чи інтересів.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просив суд їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, жодних заперечень проти позову не надав. Копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія ухвали про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду на 21.02.2011р. отримані відповідачем 10.02.2011р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення б/н (а.с. 15б). Про призначення судового засідання на 12.03.2011р. відповідача повідомлено 10.03.2011р. в телефонному режимі, про що свідчить телефонограма, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 26). Відповідно до ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Згідно частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.
Частиною 1 статті 49 КАС України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Відповідно до частини 2 зазначеної вище статті особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на вищевикладене, суд вважає що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час, дату і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
В якості платника внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькому районі (а.с. 5).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 була призначена пенсія відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” на пільгових умовах за списком № 2 у зв’язку з роботою даної особи на котельні ковбасного цеху комбінату кооперативної промисловості Чернівецької райспоживспілки, що підтверджується наданими у справу доказами.
Судом також досліджувались розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку вищезазначеній особі пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за серпень – листопад 2010 р.р. (а.с. 8-10).
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.
Відповідач є платником збору на обов’язкове державне пенсійне забезпечення (страхових внесків) відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР.
Згідно з абзацом четвертим п. 1 ст. 2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” для платників збору, визначених п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону.
Такий порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв’язку з набранням Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” чинності з 1 січня 2004 р.
Абзацом третім п. 1 ст. 4 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено ставку на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100% від об’єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим п. 1 ст. 2 цього Закону.
Відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року.
Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, абзацу 4 п. 1 ст. 2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, ч. 1 п. 6.1 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 у розмірі 100 відсотків.
Підпунктом 6.8 п. 6 вищезазначеної Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
В судовому засіданні знайшов підтвердження факт наявності непогашеної заборгованості по невідшкодованих фактичних витратах на виплату та доставку пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, виплаченої ОСОБА_2, яка станом на 31.12.2010 року становила 2633 грн. 57 коп., що підтверджується наявними у справі доказами.
Відповідач в добровільному порядку заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, виплачених вищезазначеній особі, не сплатив.
Таким чином, виплачені управлінням Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі пенсії за віком на пільгових умовах на загальну суму 2633 грн. 57 коп., підлягають відшкодуванню у порядку та строки, визначені Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та Інструкцією №21-1.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
При винесенні рішення суд також враховує те, що відповідачем не надано належних доказів в спростування позовних вимог.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комбінату кооперативної промисловості Чернівецької райспоживспілки (24100, Вінницька область, Чернівецький район, смт. Чернівці, вул. Леніна, 127, код ЄДРПОУ 20105505) на користь управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі (24100, Вінницька область, Чернівецький район, смт. Чернівці, вул. Леніна, 18, ідентифікаційний код 20104546, р/р 25608323620203 в Ощадбанку України м.Вінниця, МФО 302076) заборгованість в сумі 2633 грн. 57 коп. (дві тисячі шістсот тридцять три гривні 57 копійок).
Судові витрати віднести на рахунок Державного бюджету України.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя /підпис/ Поліщук Ірина Миколаївна
З оригіналом згідно:
Суддя:
Секретар: