ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2011 р. Справа № 2а/0270/503/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни,
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи:
за позовом: Могилів - Подільського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у м. Могилів - Подільський
до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про: стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування
ВСТАНОВИВ :
8 лютого 2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Могилів-Подільський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ФОП ОСОБА_1 своєчасно не сплачувала страхові внески до фонду, в зв’язку з чим, станом на 21.01.11 р. утворилась заборгованість (недоїмка) зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період липня по грудень 2010 року в сумі 2617,26 грн.
Оскільки, заборгованість в добровільному порядку не погашена, Могилів-Подільський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському звернувся до суду з позовом про стягнення коштів.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, 24.02.2011р. до суду надійшло клопотання позивача № 723/06-12/09 від 24.02.2011р. (а.с. 19) про розгляду справи за відсутності його представника та підтримання позовних вимог.
Відповідач в судове засідання не з'явився, жодних заперечень проти позову не надав. Копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія ухвали про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду на 24.02.2011р. отримані відповідачем 16.02.2011р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення б/н (а.с. 15). Повістка про виклик відповідача у судове засідання на 10.03.2011р. отримана відповідачем 02.03.2011р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення б/н (а.с. 22). Відповідно до ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Згідно частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.
Частиною 1 статті 49 КАС України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Відповідно до частини 2 зазначеної вище статті особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на вищевикладене, суд вважає що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час, дату і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Прокурор в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення б/н (а.с. 21).
Суд, вважає, що за даних обставин можливо та доцільно розглянути дану адміністративну справу без участі сторін на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження, що відповідає положенням ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ФОП ОСОБА_1 є фізичною особою –підприємцем та перебуває на обліку в УПФ у м. Могилів-Подільському за № НОМЕР_1 як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (а.с. 5).
Відповідно до статті 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, під страховими внесками слід розуміти кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Стаття 11 Закону 1058, визначає коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, до яких відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 даного Закону відносяться фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Пунктом 5 ст.14 Закону 1058 встановлено, що до кола страхувальників відносяться застраховані особи, визначені п. З ст. 11 даного Закону.
За змістом ч. 1 ст.19 Закону 1058, страхові внески до солідарної системи нараховуються для осіб, зазначених у п.5 ст.14 цього Закону, - на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Верховною Радою України 08.07.2010р. прийнято Закон України “Про внесення змін до законів України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” та “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №2461-VI, який набрав чинності 17.07.2010р. Даним Законом підпункт 4 пункту 8 розділу 15 “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” викладено у наступній редакції:
"Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".
Мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлений Законом на день отримання заробітної плати (доходу).
В силу ч.6 статті 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (надалі - Закон 1058), страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах.
Базовим звітним періодом для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, є квартал.
Протягом липня-грудня 2010р. ФОП ОСОБА_1 здійснювала підприємницьку діяльність, про що свідчить проведення нею сплати фіксованого податку (сплата за торгівельний патент) однак сплату страхових внесків, у розмірах, передбачених Законом 1058, відповідачем не проведена.
В зв'язку з вище викладеним, за ФОП ОСОБА_1 виникла заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період липня –грудня 2010р. на загальну суму 2617,26 грн.: сума мінімального страхового внеску за період з липня по грудень 2010р. - 60,00грн., сума фіксованого податку - 10% від вартості торгівельного патенту, що перераховується до Пенсійного фонду України).
Дана сума боргу виникла внаслідок порушення платником порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначеного Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Інструкцією про порядок обчислення та сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійний фонд України №21-1 від 19.12.2003р., зареєстрованої Міністерством юстиції України 16.01.2004р. № 64/8663.
Згідно з частиною 2 статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст.106 Закону 1058, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
З урахуванням вказаних вище положень, позивачем, на адресу відповідача була направлена вимога про сплату боргу від 26.11.2010р. № Ф363, яку відповідач отримала 04.12.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштових відправлень б/н (а.с. *). Однак, кошти відповідачем не сплачені.
Враховуючи викладене, суд погоджується із позицією прокурора, що несвоєчасна сплата страхових внесків до Пенсійного фонду України порушує інтереси держави, оскільки перешкоджає поповненню накопичувального фонду, за рахунок якого виплачуються пенсії.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Беручи до уваги, що на день розгляду справи відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано доказів скасування/оскарження вимог позивача про сплату боргу від 26.11.2010р. № Ф363, заборгованість, яка підтверджується матеріалами справи, не погашена, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню з урахуванням норм статті 94 КАС України.
Виходячи з положень ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (24000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському (24000, Вінницька область, м. Могилів-Подільський, Соборна площа, 12, р/р 25600323580103 в ВАТ “Держощадбанк України”, МФО 302076, код ЄДРПОУ 24900850) 2617 грн. 26 коп. (дві тисячі шістсот сімнадцять гривень 26 копійок).
Судові витрати віднести на рахунок Державного бюджету України.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя /підпис/ Поліщук Ірина Миколаївна
З оригіналом згідно:
Суддя:
Секретар: