ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2011 р. Справа № 2а/0270/311/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Яковенко Дмитро Олександрович
за участю:
Позивача : ОСОБА_1
Представника відповідача 1 : не з`явився
Представника відповідача 2: Жадана М.В.
Третьої особи: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
за позовом: ОСОБА_1
до: Конкурсного комітету з підготовки та проведення конкурсів на перевезення пасажирів на внутрішньообласних, міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування Управління транспорту Вінницької обласної державної адміністрації, Управління транспорту Вінницької обласної державної адміністрації
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3
про: визнання протиправним рішення
ВСТАНОВИВ :
28 січня 2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до конкурсного комітету з підготовки та проведення конкурсів на перевезення пасажирів на внутрішньообласних міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування управління транспорту Вінницької обласної державної адміністрації про визнання протиправним рішення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивачем були подані всі необхідні документи для участі у конкурсі по об`єкту № 319 Оратів АС – Бугаївка – Вінниця АС-3 рейси 283/284, Оратів АС – Лопатинка рейси 15р – 18р однак, 19.11.2010р., на засіданні конкурсного комітету з підготовки та проведення конкурсів на перевезення пасажирів на внутрішньообласних міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, оформленим протоколом № 20, прийнято рішення не допустити Позивача як претендента до участі у конкурсі. Натомість Відповідачем прийняті рішення про допущення до участі у конкурсі перевізника претендента ФОП ОСОБА_3 та визнання його переможцем.
Позивач вважає дані рішення протиправними та просить їх скасувати, оскільки автобуси, які представлені на конкурс ОСОБА_3, експлуатуються більше 20 років. Крім того, один із них переобладнаний з вантажного транспортного засобу.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та, посилаючись на обставини викладенні у позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.
Представник конкурсного комітету з підготовки та проведення конкурсів на перевезення пасажирів на внутрішньообласних міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування управління транспорту Вінницької обласної державної адміністрації в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 57).
Ухвалою суду від 03.03.2011р. до участі у справі залучено другого Відповідача – управління транспорту Вінницької облдержадміністрації.
У судовому засіданні представник управління транспорту Вінницької облдержадміністрації заперечував щодо задоволення позову.
Ухвалою суду від 31.01.2011р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – ОСОБА_3.
ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та третьої особи, дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд, прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.
Процедура підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування визначена Порядком проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008р. № 1081 (далі – Порядок).
Як вбачається з матеріалів справи, 19.11.2011р. на засіданні конкурсного комітету з підготовки та проведення конкурсів на перевезення пасажирів на внутрішньо обласних міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, оформленим Протоколом № 20, прийнято рішення на підставі п. 6 ст. 12 Порядку про не допуск ОСОБА_1 до участі у конкурсі.
Відповідно до п.п. 6 п. 12 Порядку, до участі в конкурсі не допускаються автомобільні перевізники, які не мають достатньої кількості транспортних засобів для виконання перевезень, зумовлених об'єктом конкурсу.
Крім того, під час проведення конкурсу конкурсний комітет розглядає пропозиції перевізників-претендентів виключно за відповідними показниками, одним з яких є, показник, передбачений абз. 3 п. 40 Порядку, а саме: наявність, характеристика та кількість резерву автобусів для заміни рухомого складу в разі виходу техніки з ладу.
Приймаючи рішення про не допуск позивача до участі у конкурсі, конкурсний комітет посилався на те, що у нього усього 4 автобуси, тоді як, мінімальна кількість транспортних засобів для забезпечення об`єкту конкурсу № 319 Оратів АС – Бугаївка – Вінниця АС-3 рейси 283/284, Оратів АС – Лопатинка рейси 15р – 18р та об’єкту конкурсу № 320 Оратів АС –Вінниця АС-3 рейси 193/194, 239/240, Оратв АС – Гоноратка рейси 3р-5р, Оратів АС – Животівка 7р-10р, Оратів АС – Заруддя рейси 11р-14р, де він визнаний переможцем (а.с. 10-11), повинна становити 5 одиниць.
Слід також зазначити, що п. 34 Порядку встановлено, що перевізник-претендент бере участь у кількох конкурсах, які проводяться на одному засіданні конкурсного комітету, а подані ним пропозиції достатні для виконання перевезень тільки на частині об'єктів конкурсів, він повинен визначити пріоритети щодо визнання його переможцем у конкурсах, і в разі визнання його переможцем у конкурсі (конкурсах) з вищим пріоритетом до участі в інших конкурсах він не допускається. При цьому плата за участь у конкурсах не повертається.
Окремо слід наголосити, що рішення відповідача_1 щодо не допуску його до участі у конкурсі позивачем не оскаржується.
Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення конкурсного комітету про визнання переможцем об`єкту конкурсу № 319 Оратів АС – Бугаївка – Вінниця АС-3 рейси 283/284, Оратів АС – Лопатинка рейси 15р – 18р претендента ОСОБА_3 судом встановлено наступне.
В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує, що автобуси які представлені на конкурс ОСОБА_3 експлуатуються більше 20 років – автобус ПАЗ 672 АВ0987АА, 1988 року випуску та автобус VOLKSWAGEN LT 45 АВ4790АО, 1988 року випуску, чим порушено п. 1 умов конкурсу (а.с. 64), згідно якого не допускаються до участі у конкурсі автобуси, які експлуатуються більше 20 років. Також, конкурсний комітет, в порушення ст. 45 Закону України „Про автомобільний транспорт”, допустив до участі у конкурсі автобус VOLKSWAGEN LT 45 АВ4790АО, 1988 року випуску, який переобладнаний з вантажного транспортного засобу.
Визначаючись щодо вимог позивача суд виходив з наступного.
Статтею 3 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 року N 2344-III (далі - Закон №2344) визначено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Як встановлено судом в тимчасовому реєстраційному талоні на автобус ПАЗ 672 АВ0987АА (а.с. 39) та в свідоцтві про державну реєстрацію на автобус VOLKSWAGEN LT 45 АВ4790АО (а.с. 41) вказаний 1988 рік випуску даних автобусів.
Статтею 44 Закону №2344 визначено умови перевезень та проведення конкурсу. Так, відповідно до частини 3 зазначеної статті у разі відсутності в перевізників-претендентів автобусів, що відповідають умовам конкурсу, вони мають право подавати до конкурсного комітету заяву на участь у конкурсі та документи, що містять характеристику наявних автобусів, які перевізник-претендент пропонує використовувати на даному маршруті, а також інвестиційний проект-зобов'язання щодо оновлення парку автобусів на цьому маршруті на визначений період до п'яти років.
Відповідно до частини 4 даної статті у разі відсутності перевізників-претендентів, які мають автобуси, що відповідають умовам конкурсу, конкурс проводиться серед претендентів, які пропонують використовувати на даному маршруті автобуси, що відповідають вимогам безпеки, але не відповідають умовам конкурсу за класом, пасажиромісткістю, параметрами комфортності, з урахуванням поданих інвестиційних проектів-зобов'язань щодо оновлення парку автобусів, які будуть повністю відповідати всім вимогам, у термін до п'яти років.
Враховуючи те, що ФОП ОСОБА_3 єдиний був допущений до участі у конкурсі, заявлені ним для участі у конкурсі транспортні засоби відповідали вимогам частини 4 статті 44 Закону №2344, суд прийшов до висновку про відсутність ознак протиправності в діях відповідачів.
Щодо іншого мотиву вимог позивача слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 45 Закону України „Про автомобільний транспорт”, до участі в конкурсі не допускаються автомобільні перевізники, які передбачають використовувати на маршрутах автобуси, переобладнані з вантажних транспортних засобів.
Твердження позивача про те, що автобус VOLKSWAGEN LT 45 АВ4790АО,1988 року випуску, представлений на конкурс ОСОБА_4, переобладнаний з вантажного транспортного засобу, спростовуються наявним у матеріалах справах Висновком начальника ВДАІ ОАТ Оратівського району УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області від 02.11.2010р. (а.с. 50) про результати перевірки виконання ФОП ОСОБА_3 вимог законодавства у сфері безпеки дорожнього руху. Згідно даного висновку, у ОСОБА_3 відсутній перелік автобусів, переобладнаних з вантажного транспортного засобу (а.с. 51). Крім того відмітка про переобладнання відсутня і у свідоцтві про реєстрацію зазначеного транспортного засобу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є безпідставними, не підтвердженими належними доказами, а тому не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладеного, оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені вище критерії при винесенні оскаржуваного рішення відповідачем дотримані.
Відповідно до ст.ст.71, 86 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. З огляду на те, що в процесі розгляду даної справи свідки не залучалися і не призначалася судова експертиза та, зважаючи на відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження відповідних судових витрат, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна