ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" березня 2011 р.Справа № 14/145-ПН-10
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді В.Б. Туренко
суддів Л.І. Бандури, Л.В. Поліщук
при секретарі судового засідання: О.О. Довбиш
за участю представників сторін:
від позивача –ОСОБА_1
від третьої особи ТОВ "Херсонський інвестиційний промисловий синдикат" –Ващук Я.В.,
Представники відповідача та Херсонської міської ради в судове засідання не з’явились, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський інвестиційний промисловий синдикат" та Фонду комунального майна міста Херсона
на рішення господарського суду Херсонської області від 27.09.2010 р.
на підставі постанови Вищого господарського суду України від 27.01.2011р.
у справі №14/145-ПН-10
за позовом Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3
до Фонду комунального майна міста Херсона
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1) Херсонська міська рада
2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонський інвестиційний промисловий синдикат"
про визнання недійсними наказів
ВСТАНОВИВ:
В липні 2010 року ФОП ОСОБА_3 звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсними наказів Фонду комунального майна м.Херсона від 01.07.2009 р. та 22.09.2009 р., з тих підстав, що 28.12.2007 р. між ним та КП „Сервіс-опт” укладений договір оренди нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1, літера "А" (№ 8, 8а, 8б, 8в, 8г ), яке належить до комунальної власності міської територіальної громади. Пізніше позивачем була ініційована процедура приватизації цього майна, однак Фонд комунального майна м.Херсона змінив спосіб відчуження майна, шляхом продажу на аукціоні. На думку позивача, накази про заміну способу приватизації та про приватизацію майна шляхом викупу покупцем, який прийняв участь у аукціоні є незаконними, через що повинні бути визнані недійсними (а.с.2-5 т.1).
Ухвалою місцевого господарського суду від 09.08.2010 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонський інвестиційний промисловий синдикат" (а.с.37 т.1).
Заперечуючи проти позову, Фонд комунального майна м.Херсона зазначив, що позивачу неодноразово пропонувалось надати та оформити документи на відчуження орендованих приміщень, однак на запропоноване відповідач не прореагував, внаслідок чого Фонд був змушений скористатись нормою статті 53 Державної програми приватизації та включити ці приміщення до переліку, що підлягають відчуженню шляхом продажу на аукціоні (а.с.40-44 т.1).
ТОВ "Херсонський інвестиційний промисловий синдикат" в відзиві на позов послався на те, що справа не підлягає вирішенню у господарському суді, оскільки даний спір є публічно-правовим та віднесений до юрисдикції адміністративних судів.
27.09.2010 р. ФОП ОСОБА_3 надав до суду заяву про збільшення позовних вимог та просив, крім зазначеного в позовній заяві, визнати недійсним наказ Фонду комунального майна м.Херсона від 29.12.2009 р. за №411.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 27.09.2010 р. (суддя Гридасов Ю.В.), оформленим відповідно до ст.84 ГПК України 01.10.2010 р., позов задоволено, визнані недійсними та скасовані накази Фонду комунального майна м.Херсона за №32 від 01.07.2009 р., №73 від 22.09.2009 р. Заява про збільшення позовних вимог залишена без розгляду з підстав подання її після початку розгляду справи по суті (а.с.90-92 т.1).
Не погодившись з даним рішенням, відповідач та третя особа звернулись із апеляційними скаргами, в яких просили: Фонд комунального майна м.Херсона –скасувати рішення і припинити провадження у справі, а ТОВ "Херсонський інвестиційний промисловий синдикат" –рішення скасувати в повному обсязі і відмовити у задоволенні позову (а.с.101-104, 120-124 т.1).
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.11.2010р. рішення суду першої інстанції від 27.09.2010 р. скасовано, провадження у справі припинено на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України. Дана постанова скасована постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2011 р. із направленням справи до суду апеляційної інстанції (а.с.13-17, 38-42 т.2).
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг, виходячи із наступного.
Відповідно до ст.ст.3, 4 Закону України ,,Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” вiд 06.03.1992 р.Кз2171-ХІI (iз змінами) приватизація об’єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом. Продавцями об’єктів малої приватизації, що перебувають у державній та комунальній власності, є відповідно: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва; органи приватизації створені місцевими Радами.
Згiдно ч.1, 3, 4 ст.7 вказаного Закону, Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об’єктів, якi перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, або викупу. Включення об’єктів малої приватизації до переліків здійснюється відповідно до державної та місцевих програм приватизації або з iнiцiативи відповідних органів приватизації чи покупців. Покупці подають до відповідного органу приватизації заяву про включення підприємства до одного iз зазначених у цій статті переліків об’єктів, що підлягають приватизації.
Виключна компетенція міських ради щодо прийняття рішень по відчуженню комунального майна, затвердженню місцевих програм приватизації встановлена п.З0 ст.26 Закону України ,,Про місцеве самоврядування” вiд 21.05.1997 р. №280/97-ВР (iз змiнами).
Як встановлено в засіданні суду апеляційної інстанції, з 01.08.2004 р. позивач орендував комунальне майно міської територіальної громади, яке складалось з нежитлового приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1, літера “А”. В подальшому, договір оренди був переукладений. Згідно договору № 35/Н вiд 28.12.2007 р., ФОП ОСОБА_3 орендував вказані нежитловi приміщення загальною площею 82,6 кв.м у КП ,,Сервiс-опт”, строком до 30.11.2010 р. (а.с.11-13 т.1). Відповідно до умов зазначеного договору оренди, позивач мав право, з дозволу Орендодавця, вносити змiни до складу орендованого майна, проводити реконструкцію, тобто вносити невід’ємні поліпшення. Чим вiн i скористався, здійснивши ремонтні роботи після отримання згоди на проведення капітального ремонту, відповідно до Порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід’ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженого Наказом Фонду державного майна України вiд 03.10.2006 р. № 1523, що не оспорюється відповідачам.
12.01.2006 р. позивач звернувся до Херсонського міського голови iз заявою про надання дозволу на викуп зазначеного орендованого приміщення, розташованого в АДРЕСА_1 (а.с.15 т.1).
Рішенням міської ради вiд 10.10.2008р. № 966 про доповнення до Програми відчуження комунального майна Херсонської міської територіальної громади на 2008 —2009 роки, затвердженої рішенням міської ради вiд 06.06.2008 р. №846, нежилі приміщення по АДРЕСА_1 - лiтера “А” (№ 8, 8а, 86, 8в, 8г), загальною площею 79,7 кв.м, що знаходяться на балансі у КП ,,Сервiс-опт”, включенi до перелiку об’єктів, якi перебувають у комунальній власності м. Херсона i підлягають відчуженню шляхом викупу (а.с.16-17 т.1).
Як вбачається з пояснень ФКМ заява вiд фiзичкої особи —підприємця ОСОБА_3 щодо включення до міської Програми приватизацій орендованих нежилих приміщень № 8, 8а, 86, 8в, 8г (лiт.А), розташованих за адресою: АДРЕСА_1 надійшла до ФКМ м.Херсона 04.03.2008р. Комплект документів на підтвердження здійсненних невід’ємних поліпшень наданi позивачем 04.08.2008 р. ФКМ розпочато підготовку об’єкта до відчуження 29.10.2008 р. . Наказом ФКМ вiд 11.112008 р. прийнято рішення про відчуження шляхом викуту і зареєстрована заява ФОП ОСОБА_3 про приватизацію. Таке рішення прийнято після розгляду документів наданих орендарем на вiдповiднiсть вимогам чинного законодавства. 15.12.2008р. ФКМ затверджено звiт про вартість об’єкта (а.с.42-44 т.1).
Відповідач стверджував, що він неодноразово повідомляв позивача про необхідність прибуття до ФКМ для підписання договору купівлi-продажу, однак останній не з’явився, тому ФКМ, з означеної причини та у зв’язку iз відсутністю заяви на приватизацію, відповідно до положень п.53 Закону України ,,Про Державну програму приватизації”, видав спірні накази:
- №32 вiд 01.07.2009 р. про затвердження переліку об’єктів, що перебувають у комунальній власності м.Херсона та підлягають відчуженню шляхом продажу на аукціоні, щодо нежилих приміщень № 8, 8а, 86, 8в, 8г (лiт.А), розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.69 т.1),
- №73 вiд 22.09.2009 р. про здійснення відчуження вказаних нежитлових приміщень шляхом викупу одному покупцеві, зареєстрованому учасником аукціону —товариству з обмеженою вiдповiдальнiстю ,,Херсонський інвестиційний промисловий синдикат” (а.с.70 т.1).
Вищенаведене твердження відповідача не відповідає фактичним обставинам справи. Так, у відзиві на позов ФКМ зазначив, що враховуючи вимоги чинного законодавства стосовно строків підготовки об’єктів до приватизації, нестабільну ситуацію, яка сталась на ринку нерухомості, наказом Фонду вiд 29.12.2008 р. нежилі приміщення №8, 8а, 86, 8в, 8г (лiт.„А”), розташовані за адресою АДРЕСА_1, були виключені з переліку об’єктів, що підлягають відчуженню шляхом викупу (а.с.43 т.1). Про прийняття зазначеного наказу позивач не повідомлявся, навпаки ФКМ продовжував надсилати листи ФОП ОСОБА_3 щодо необхідності надання пакету документів для оформлення відчуження шляхом викупу орендованих приміщень. Одночасно слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази про вручення позивачу листів ФКМ вiд 12.02.2009 р., 03.03.2009 р., 07.04.2009р. на якi посилався останній (а.е.46-51, 53-54 т.1).
Як свідчать матеріали справи, позивач неодноразово звертався до ФКМ з листами за вх.№217 вiд 23.02.2009 р., №342 вiд 23.0З.2009р., №455 вiд 16.04.2009 р., в яких просив повідомити про стан процедури приватизації. З цих
листів також вбачається, що позивач надавав ФКМ необхідний пакет документів для підготовки відчуження майна про факт подання заяви на приватизацію та пакету документів, про що зазначено відповідачем у відзиві на позов (а.с.20, 21, 23, 42 т.1).
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що обов’язок по виготовленню проекту договору купiвлі-продажу об’єкта, що приватизується, покладено на відповідача, який зобов’язаний надати підписаний ним проект договору позивачу, однак відповідачем не представлено суду доказів надання такого договору позивачу; не представлено відповідачем доказiв не погодження позивача з викупом орендованого майна.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки вони відповідають положенням ст.4, абз.3 ч. 1 ст. 11 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, п.38., п.3.10., п.3.12. Положення про порядок визначення та застосування способів приватизації щодо об’єктів малої приватизації, ч.2 ст. 181 ГК України.
Отже, місцевий господарський суд вірно зазначав, що спірними наказами відповідач, без відповідних правових підстав, змінив встановлений Херсонською міською радою спосіб та передбачений законом порядок приватизації орендованого подавачем майна, порушив право останнього на викуп орендованого ним майна, а відтак правомірно визнав незаконними та скасував вказані накази.
З урахуванням викладеного, судова колегія не вбачає підстав для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Херсонської області від 27.09.2010 р. у справі № 14/145-ПН-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Головуючий суддя В.Б. Туренко
Суддя Л.І. Бандура
Суддя Л.В. Поліщук
Повний текст постанови підписано 05.04.2011 р.