ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.03.2011 року Справа № 16/145
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідача)
суддів: Науменка І.М., Голяшкіна О.В.
при секретарі: Колесник Д.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Антонова С.Ю., довіреність №2566 від 12.10.10,
від відповідачів та третіх осіб: не з’явилися;
розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства “Кіровоградасфальтобетон” на рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.02.2011 р. у справі № 16/145
за позовом публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” від імені якого діє філія “Придніпровське регіональне управління” Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”, м.Комсомольськ, Полтавської області
до закритого акціонерного товариства “Кіровоградасфальтобетон” (відповідач-1), с.Івано-Благодатне, Кіровоградського району, Кіровоградської області
та товариства з обмеженою відповідальністю “Центр-Нафта” (відповідач-2), м.Кіровоград
та товариства з обмеженою відповідальністю “Конан-Плюс” (відповідач-3), м.Кіровоград
за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача:
· ОСОБА_2, м. Кіровоград
· ОСОБА_3, м. Кіровоград
· ОСОБА_4, м. Кіровоград
· ОСОБА_5, м. Кіровоград
· ОСОБА_6, м. Кіровоград
про стягнення боргу, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 10.02.2011 р. (суддя Коротченко Л.С.) задоволено позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 2 999 426,89 грн. боргу за кредитом, 1 327 389, 44 грн. процентів за користування кредитом, 485 848, 72 грн. пені, а також судові витрати у вигляді державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення суду першої інстанції мотивоване невиконанням першим відповідачем зобов’язань щодо повернення отриманих за договором про відновлювальну кредитну лінію №137-01-07 від 04.12.07 р. коштів та солідарним обов’язком інших відповідачів щодо виконання кредитних зобов’язань боржника.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції першим відповідачем подано апеляційну скаргу про його скасування та прийняття нового про відмову у позові. Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, матеріалам справи. Зокрема посилається на те, що надані позивачем платіжні доручення не можуть вважатись належними доказами отримання відповідачем кредитних коштів, оскільки не містять його підписів та відтиску печатки.
Відповідачі та треті особи відзив на апеляційну скаргу не надали та не забезпечили у судове засідання явку уповноважених представників, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Враховуючи, що наявні в матеріалах справи документи дозволяють визначитись щодо законності оскаржуваного рішення, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності відповідачів та третіх осіб.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції між позивачем (надалі також - банк) та першим відповідачем (позичальник) 04.12.2007 р. було укладено договір відновлювальної кредитної лінії №137-01-07 про надання позичальнику відновлювальної кредитної лінії на загальну суму 3 000 000,00 грн. зі зниженням ліміту кредиту згідно графіку (додаток 1 до договору) та його остаточного повернення до 30.11.2010 р. зі сплатою 16,5% річних, а у випадку порушення строків повернення згідно графіку (додатку 1 до договору) чи порушення кінцевого строку повернення кредиту у розмірі 24,75 до дня фактичного повернення кредиту (п. 1.1, п. 3.1 договору ).
В подальшому додатковими угодами від 30.05.2008 р. №1 та від 01.12.2008 р. №3 вказані умови договору щодо процентної ставки сторонами змінювались. Згідно додаткової угоди № 3 від 1.12.2008 р. проценти за користування кредитними коштами були встановлені у розмірі 22% річних, а у випадку порушення позичальником строків погашення кредиту згідно графіку або з 01.12.2010 р. до дня фактичного повернення кредиту –у розмірі 33% річних.
Відповідно до п. 3.3., 3.4. кредитного договору розрахунок відсотків здійснюється за період користування кредитними коштами з моменту їх списання з позичкового рахунку позичальника до моменту повернення коштів на позичковий рахунок. Розрахунок відсотків за день видачі здійснюється як за повний, а за день повернення не здійснюється. Нарахування та сплата процентів за користування кредитом відбувається щомісячно. Сплачуються проценти у строк з 26 числа кожного місяця не пізніше останнього робочого дня місяця.
За прострочення повернення кредитних коштів та/або процентів п. 7.1 договору передбачено пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.
В забезпечення виконання позичальником зобов’язань за вказаним кредитним договором між банком, позичальником та другим і третім відповідачами укладено договори поруки №160 від 04.12.2007 р. та №159 від 04.12.2007 р. відповідно.
Кожний з зазначених поручителів за окремим договором поруки зобов’язався солідарно відповідати перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за своєчасне і повне виконання боржником зобов’язань за кредитним договором №137-01-07 від 04.12.2007 р., включаючи сплату боргу, процентів, у тому числі підвищених, комісійної винагороди, неустойки, збитків. Поручитель за договором залишається зобов’язаним поруч з боржником до повного виконання всіх зобов’язань за кредитним договором. Виконання зобов’язання поручителем за договором є безумовним (п. 2.5 договорів поруки).
Відповідно до п. 5.1 договорів поруки, порука припиняється зокрема у разі, якщо кредитор протягом дванадцяти місяців з моменту настання строку виконання зобов’язання за кредитним договором не пред’явить вимогу до поручителя.
Внесені до кредитного договору зміни щодо розміру зобов’язань боржника окремо узгоджені з поручителями шляхом укладання додаткових угод до договорів поруки.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідно до частин першої та другої ст. 554 ЦК України відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) в силу ст. 543 ЦК України кредитор має право як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Обґрунтовано встановивши на підставі наявних в матеріалах справи доказів відкриття позичальнику позичкового рахунку та фактичне надання в межах відновлювальної кредитної лінії кредиту у розмірі 300 000,00 грн., зважаючи на відсутність доказів своєчасного та у повному обсязі повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх користування, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про солідарне стягнення з відповідачів 2 999 426,89 грн. боргу за кредитом, 1 327 389, 44 грн. процентів за користування кредитом та 485 848, 72 грн. пені, що заявлені до стягнення банком.
Судова колегія не погоджується з доводами першого відповідача щодо відсутності належних доказів отримання ним кредиту. Як вбачається з матеріалів справи подання платіжних доручень на виконання банку здійснювалось за допомогою програмно-технічного засобу “Клієнт-Банк”. Електронний розрахунковий документ скріплюється електронним цифровим підписом та його паперова копія не може містити відтиску печатки відповідача. При цьому електронний документ на переказ коштів відповідно до вимог п. 18.1 ст. 18 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” має однакову юридичну силу з паперовим. Крім того суд першої інстанції правомірно послався на встановлення Ленінським районним судом м. Кіровограда та апеляційним судом Кіровоградської області факту видачі позивачем кредитних коштів першому відповідачу та боргу останнього за кредитним договором №137-01-07 від 04.12.2007 р. згідно судового рішення у справі №22-302 2011 р., яке в силу ст. 35 ГПК України має преюдиціальне значення для даної справи незалежно від учасників спору.
За викладеного доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, яке прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства “Кіровоградасфальтобетон” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.02.2011 р. у справі №16/145 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя В.Ф.Мороз
Суддя І.М.Науменко
Суддя
О.В.Голяшкін