ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
УХВАЛА
05.04.11 Справа№ 5015/1365/11
За позовом: Прокурора Залізничного району м.Львова в інтересах держави в особі:
1. Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів
2. Комунального підприємства „Адміністративно-технічне управління”, м.Львів
До відповідача: Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м.Львів
Про стягнення 2315,09грн.
Суддя Хабіб М.І.
Секретар Савченко Ю.А.
Представники:
Від прокурора –не з’явився
Від позивача-1 –не з’явився
Від позивача-2 –Волошина Т.А. –представник
Від відповідача –ОСОБА_1 –підприємець
Суть спору: Позов заявлено про стягнення на користь позивача -2 заборгованості в сумі 2315,09грн., в т.ч.: 2263,03грн. заборгованість за користування місцями, що перебувають у комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами та 52,06грн. пеня.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.02.2010року Департаментом економічної політики Львівської міської ради, КП «Адміністративно-технічне управління»та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 укладено договір №322 на тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів, відповідно до умов якого Департамент економічної політики Львівської міської ради зобов’язується передати відповідачеві у тимчасове платне користування місця для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, а останній зобов’язується використовувати надані місця за цільовим призначенням та сплачувати КП „Адімінстртивно-технічне управління” плату за користування місцями.
Як зазначено у позовній заяві, за період з 01.10.2010року по 25.02.2011року заборгованість відповідача становить 2263,03грн., з вимогою про стягнення якої прокурор звернувся з позовом до суду.
Крім того, на підставі п.5.3 договору прокурором заявлена до стягнення пеня в сумі 52,06грн., яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
25.03.2011року позивачем-2 подано клопотання б/н від 24.03.2011року про припинення провадження у справі у зв’язку з сплатою відповідачем заборгованості та пені, на підтвердження клопотання позивач -2 додав банківську виписку з рахунка клієнта за 16.03.2011року.
Прокурор та позивач-1 явку представників в судове засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення 18.03.2011року поштових відправлень, які додані до матеріалів справи.
Представник позивача-2 в судове засідання з’явився, підтримує клопотання про припинення провадження у справі у зв’язку з сплатою відповідачем суми позову.
У відзиві від 31.03.2011року на позовну заяву відповідач повідомляє, що платіжним дорученням №218 від 16.03.2011року сплатив суму 2315,09грн., яка заявлена до стягнення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
01.02.2010року Департаментом економічної політики Львівської міської ради, КП «Адміністративно-технічне управління»та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 укладено договір №322 на тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів.
Відповідно до умов договору Департамент економічної політики Львівської міської ради зобов’язується передати відповідачеві у тимчасове платне користування місця для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, а останній зобов’язується використовувати надані місця за цільовим призначенням та сплачувати КП „Адміністративно - технічне управління ” вартість користування місцями.
Місце для розміщення спеціальних конструкцій площею 10,34 кв.м., яке передано відповідачу у користування, знаходиться на вул.Кульпарківській ,131 у м.Львові ( на газоні).
Згідно із п.4.1 договору розмір плати за тимчасове користування місцем для розміщення рекламного засобу встановлюється на підставі рішення виконавчого комітету міської ради. Розмір плати за тимчасове користування місцем для розміщення рекламного засобу визначається шляхом множення базового тарифу на розмір площі місця розташування спеціальної конструкції та величину відношення розміру рекламної площі до розміру площі місця розташування спеціальної конструкції, коефіцієнт економіко-планувальної зони, у якій надається місце, і коригується на рівень інфляції за попередній рік.
Базовий тариф за користування місцем підлягає коригуванню щорічно на рівень інфляції за попередній рік (п.4.9 договору).
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з поданого суду „Порядку надання розповсюджувачам зовнішньої реклами у тимчасове користування місць, що перебувають у комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій», затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 06.08.2004р. №817, а також додатку „Місячні тарифні ставки” до договору №322 від 01.02.2010року, відповідачем підлягали до сплати наступні суми за користування місяцями для розміщення рекламних засобів:
- з жовтня по грудень 2010року –щомісячно по 453,26грн.
- з січня по лютий 2011року –щомісячно 494,46грн.
Відтак, за період з жовтня 2010 по лютий 2011 відповідачем підлягала до сплати сума 2348,70грн.
Відповідно до п.4.5 договору №322 від 01.02.2010року, плата за користування місцями сплачується розповсюджувачем (відповідачем) на користь оператора (позивача-2) щомісячно до 25 числа поточного місяця.
Взяті на себе зобов’язання відповідач виконав частково, сплативши позивачу-2 за вказаний період суму 85,67грн.
Відтак, заборгованість становила 2263,03грн. (2348,70 –85,67).
За несвоєчасне внесення плати за користування місцем для розміщення рекламного засобу, на підставі п.5.3 договору прокурором заявлена до стягнення пеня в сумі 52,06грн., яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Помісячний розрахунок пені додано до матеріалів справи.
Після подання прокурором позову до суду (позов подано 14.03.2011року), відповідач сплатив на користь позивача-2 заявлену до стягнення заборгованість за користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами в сумі 2263,03грн., та 52,06грн. пені, підтвердженням чого є виписка банку з рахунка клієнта (КП „Адміністративно-технічне управління”) за 16.03.2011року.
Отже, станом на день вирішення спору заборгованість та пеня відповідачем сплачені в повному обсязі, відтак, предмет спору відсутній.
Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що провадження у справі належить припинити з наступних підстав.
За договором найму наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст.759 ЦК України, ст.283 ГК України).
Відповідно до ст. 762 ЦК України, ст..286 ГК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначеним змістом зобов’язання ( ст.610 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
В силу частини 6 ст.231 ГК штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами.
Матеріалами справи підтверджено, що на підставі договору №322 від 01.02.2010року позивач -1 надав в користування відповідача місце для розміщення реклами. За період з 01.10.2010року по 25.02.2011року підлягала до сплати позивачу-2 плата за користування місяцем для розміщення рекламних засобів в сумі 2348,70гр., яку відповідач сплатив частково в сумі 85,67грн., заборгованість становила 2263,03грн.
16.03.2011 року платіжним дорученням №218 відповідач сплатив позивачу-2 заборгованість в сумі 2263,03грн. та пеню в сумі 52,06грн.
Отже, на день вирішення спору предмет спору відсутній.
Щодо позивача-1, то жодних вимог до відповідача на користь позивача-1 не заявлено, тобто, відсутній предмет спору між позивачем-1 та відповідачем.
Згідно з п.1/1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що провадження у справі належить припинити на підставі п.1/1 частини 1 ст. 80 ГПК у зв’язку з відсутністю предмета спору.
Судом роз’яснені наслідки припинення провадження у справі, передбачені частиною 2 ст.80 ГПК, а саме: у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
З огляду на те, що плата за користування місяцем для розміщення реклами сплачена відповідачем з порушенням строку оплати, встановленого договором, і після порушення судом провадження у справі, суд вважає, що спір виник з вини відповідача, тому судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 22, 29, 33, 34, 36, 43, 49, п.1/1 ч.1ст.80, ст.86 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
1. Провадження у справі припинити.
2. Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 79011, АДРЕСА_1 в доход державного бюджету 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати.
Суддя Хабіб М.