Справа № 1-200

                                                                                                                                      2011 рік

В   И   Р   О   К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          04 квітня 2011 року.                Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:      

                                    головуючого судді       -      Кирилюк Л.К.

                                    при секретарі                -      Палилюлько Н.О.

                                    з участю прокурора     -       Марусяк Ю.В.

                                    з участю захисника      -       ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці справу по обвинуваченню         ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернівців, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, працюючого водієм на взуттєвій фабриці, раніше несудимого, проживаючого в АДРЕСА_1

в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч.2, 186 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В  :

          Неповнолітній підсудний ОСОБА_2 разом з неповнолітнім ОСОБА_3, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, так як він скрився від органів слідства та суду, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, 12 січня 2010 року приблизно о 04 годині знаходились на розі вулиць Червоноармійської та Південно-Кільцевої м. Чернівців, де побачили потерпілого ОСОБА_4, який був також в стані алкогольного сп’яніння та підійшов до них, запропонувавши випити з ним шампанського, на що отримав відмову, після чого розбив пляшку з шампанським, кинувши її на землю, бризки від якого попали на штани ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Після цього підсудний ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3, порушуючи загальноприйняті норми поведінки, використовуючи цей незначний привід, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю нанесли потерпілому ОСОБА_4 по одному удару руками в область голови та обличчя. ОСОБА_4 почав тікати в напрямку вулиці Південно-Кільцевої м. Чернівців, а вони його наздоганяли. Коли приблизно через 10 метрів потерпілий впав на землю, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3, продовжуючи свої хуліганські дії, з особливою зухвалістю нанесли йому не менше 13 ударів ногами по різним частинам тіла, руках та голові, заподіявши ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді забійних ран обличчя, які згідно висновку судово-медичного експерта № 335 втор. від 21 лютого 2011 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я, а також тілесні ушкодження у вигляді синців та саден голови, синців верхніх кінцівок, крововиливів в білкову оболонку обох очей, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

          Крім цього, підсудний ОСОБА_2, за попередньою змовою з ОСОБА_3 після припинення хуліганських дій, переслідуючи мету заволодіння чужим майном, у потерпілого ОСОБА_4, що лежав на землі, відкрито викрали належне йому на праві власності майно, а саме: сумочку (барсетку) чорного кольору вартістю 100 грн., в якій знаходився гаманець вишневого кольору вартістю 10 грн., гроші в сумі 900 грн. різними купюрами, ложку вартістю 5 грн., миску вартістю 20 грн., які забрав ОСОБА_3, а також мобільний телефон марки "Нокіа 6233" чорного кольору вартістю 1600 грн. з карткою "Діджус" вартістю 25 грн., на рахунку якої було 15 грн., який забрав ОСОБА_2, а всього майна на загальну суму 2675 грн., спричинивши потерпілому матеріальної шкоди на цю суму, після чого з місця вчинення злочину втекли, а викраденим розпорядились на власний розсуд.     

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину в пред’явленому йому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що він з ОСОБА_3 знайомі давно. Ввечері 11 січня 2010 року вони зустрілись, гуляли містом, вживали спиртні напої, тому були в стані алкогольного сп’яніння. Вже 12 січня 2010 року приблизно о 04 годині вони знаходились на розі вулиць Червоноармійської та Південно-Кільцевої м. Чернівців, де побачили потерпілого ОСОБА_4, який був також в стані алкогольного сп’яніння і підійшов до них, тримаючи в руках пляшку шампанського, яке запропонував їм випити разом. Вони відмовились, після чого потерпілий кинув цю пляшку об землю, вона розбилась і шампанське попало їм на штани, замочивши їх. Оскільки вони були п’яними, то сприйняли це як образу, почали до нього чіплятись, нанесли йому по одному удару руками в область голови та обличчя, після чого ОСОБА_4 почав тікати через вулицю на інший бік, вони побігли за ним. Коли приблизно через 10 метрів потерпілий впав на землю, вони підбігли до нього і знову почали його бити вже ногами в різні частини тіла, скільки ударів нанесли, не пам’ятає. Визнає, що тілесні ушкодження у вигляді забійних ран обличчя, синців та саден голови, синців верхніх кінцівок, крововиливів в білкову оболонку обох очей спричинили потерпілому вони своїми хуліганськими діями. Після того, як вони закінчили наносити ОСОБА_4 удари, ОСОБА_3 відкрито викрав у потерпілого барсетку чорного кольору, яку забрав собі, що в ній знаходилось, йому невідомо, але не заперечує того, що в ній знаходились гаманець, гроші, ложка і миска на суму 1035 грн., а він відкрито викрав мобільний телефон марки "Нокіа 6233" чорного кольору вартістю 1600 грн. з карткою "Діджус" вартістю 25 грн., на рахунку якої було 15 грн., який забрав собі. Вони залишили потерпілого і пішли додому. В даний час він відшкодував потерпілому вартість мобільного телефону, також визнає підтриманий потерпілим в судовому засіданні цивільний позов в сумі 4000 грн., згоден відшкодувати йому цю суму. Щиро розкаються в скоєному, просить його суворо не карати, не позбавляти волі.

Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_2, його вина в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, та відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, повністю підтверджується доказами, зібраними в ході досудового слідства, які він визнав об'єктивними і достовірними, їх не заперечує, а також показами потерпілого ОСОБА_4 в судовому засіданні, який пояснив, що з 18 години 11 січня 2010 року він разом з колегами по роботі почав вживати спиртні напої, був в стані алкогольного сп’яніння. 12 січня 2010 року приблизно о 04 годині він знаходився на розі вулиць Червоноармійської та Південно-Кільцевої м. Чернівців, був злим, так як його дівчина відмовилась з ним зустрітись, у нього в руках була пляшка шампанського. Там він побачив підсудного ОСОБА_2 та ОСОБА_3, підійшов до них і запропонував випити з ним шампанське, однак вони відмовились, тоді він зі злості кинув цю пляшку на землю, вона розбилась і шампанське попало їм на штани. Тоді вони вдвох почали наносити йому руками удари по голові та обличчю, він почав тікати від них через дорогу і впав на землю, вони його наздогнали і почали наносити удари ногами по різних частинах тіла, в результаті цих дій він отримав тілесні ушкодження у вигляді забійних ран в ділянці обличчя, синців та саден в ділянці голови, синців верхніх кінцівок, крововиливу в білкову оболонку обох очей. Крім того, після припинення цих хуліганських дій підсудний ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відкрито заволоділи його майном, викрали сумочку (барсетку) чорного кольору вартістю 100 грн., в якій знаходився гаманець вишневого кольору вартістю 10 грн., гроші в сумі 900 грн. різними купюрами, ложку вартістю 5 грн., миску вартістю 20 грн., а також мобільний телефон марки "Нокіа 6233" чорного кольору вартістю 1600 грн., з карткою "Діджус" вартістю 25 грн., на рахунку якої було 15 грн., а всього викрали майна на загальну суму 2675 грн. Після отримання тілесних ушкоджень він проходив медичне обстеження, лікувався амбулаторно вдома, місяць не працював за станом свого здоров’я, втратив заробіток. Йому була спричинена і моральна шкода. Підсудним ОСОБА_2 йому було відшкодовано матеріальну шкоду в сумі 1650 грн. за викрадений мобільний телефон. Частково підтримав заявлений в ході досудового слідства цивільний позов, просить стягнути з підсудного ОСОБА_2 на його користь в відшкодування спричиненої моральної (немайнової) шкоди суму 4000 грн. Просить також не позбавляти ОСОБА_2 волі.  

Таким чином, всі зібрані по справі докази повністю підтверджують вину підсудного ОСОБА_2 в скоєнні злочинів, передбачених ст. 296 ч.2 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, та ст. 186 ч.2 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб, і суд вважає, що його дії за цими статтями кваліфіковані правильно, оскільки він 12 січня 2010 року приблизно о 04 годині спільно з ОСОБА_3 на розі вулиць Червоноармійської та Південно-Кільцевої м. Чернівців з хуліганських спонукань, використовуючи незначний привід, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, підійшли до потерпілого ОСОБА_4, якому з особливою зухвалістю нанесли не менше 13 ударів руками та ногами по різних частинах тіла, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді забійних ран обличчя, які згідно висновку судово-медичного експерта № 335 втор. від 21 лютого 2011 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я, а також тілесні ушкодження у вигляді синців та саден голови, синців верхніх кінцівок, крововиливів в білкову оболонку обох очей, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, а після припинення хуліганських дій за попередньою змовою між собою відкрито викрали майно потерпілого на загальну суму 2675 грн.  

Суд вважає, що підтриманий потерпілим ОСОБА_4 в судовому засіданні цивільний позов в сумі 4000 грн. підлягає до задоволення, з підсудного ОСОБА_2 на користь потерпілого в відшкодування моральної (немайнової) шкоди належить стягнути цю суму, оскільки його винними діями по спричиненню тілесних ушкоджень та викраденню майна потерпілому спричинено і моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню ним, з чим він погодився, визнавши в судовому засіданні повністю позов та погодившись відшкодувати потерпілому ще суму 4000 грн.

При обранні підсудному ОСОБА_2 покарання суд враховує тяжкість вчинених ним злочинів, що вони відносяться згідно ст. 12 КК України до злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів, наслідки, які наступили, що не є тяжкими; що злочини він вчинив в стані алкогольного сп’яніння, що судом визнається як обставина, яка обтяжує його покарання; що він з’явився із зізнанням, повністю визнав свою вину, своїми показами сприяв розкриттю злочинів, щиро розкаявся в скоєному, злочини вчинив, будучи неповнолітнім, потерпілому добровільно відшкодував спричинену ним матеріальну шкоду, що судом визнаються як обставини, які пом'якшують його покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, передбаченому ст. 186 ч.2 КК України; обставини скоєння злочинів та його роль в цьому, протиправну поведінку потерпілого ОСОБА_4, який сам підійшов до підсудного та ОСОБА_3 і спровокував їх хуліганські дії відносно себе, а також особу винного, що він раніше несудимий, позитивно характеризується за місцем проживання, в даний час працює, його молодий вік, сімейний стан, що після скоєння злочинів пройшов тривалий час, за який він не скоював ніяких протиправних дій, що свідчить про те, що він вже став на шлях виправлення та перевиховання, потерпілий просив не позбавляти його волі, і вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, покарання належить призначити у вигляді позбавлення волі, а за ст. 186 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією цієї статті, і на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням.

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 321- 325 КПК України, суд,  -

З  А  С  У  Д  И  В  :

ОСОБА_2 визнати винним за ст.ст. 296 ч.2, 186 ч.2 КК України та призначити йому покарання:

- за ст. 296 ч.2 КК України один рік шість місяців позбавлення волі;

- за ст. 186 ч.2 КК України з застосуванням ст.69 КК України два роки позбавлення волі.

          На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_2 приз-

начити два роки позбавлення волі.

На підставі  ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з’являтись в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Цивільний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_4 в відшкодування спричиненої моральної (немайнової) шкоди суму 4000 (чотири тисячі) гривень.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівців протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

 СУДДЯ                                                                                                 Л.К.КИРИЛЮК