КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-17022/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко В.П.
Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"17" березня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого –судді Желтобрюх І.Л.,
суддів Шостака О.О., Мамчура Я.С.,
при секретарі Коробій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу Київського міського центру зайнятості на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом Київського міського центру зайнятості до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Генеральний страховий фонд –Життя»про стягнення штрафу в сумі 27930грн., -
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2010 року Київський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Генеральний страховий фонд –Життя»про стягнення з відповідача 27930грн. штрафу.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 грудня 2010 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 грудня 2010 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, що з'явилися, та перевіривши доводи апеляції за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, і таке підтверджується матеріалами справи, що посадовими особами позивача була проведена перевірка Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Генеральний страховий фонд –Життя».
За результатами перевірки складено Акт про порушення законодавства України про зайнятість населення №41-ш від 30.06.2010р.
Перевіркою встановлено, що наказом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Генеральний страховий фонд –Життя»№27 «О»від 25.12.2008р. за скороченням штату працівників згідно з п.1 ст. 40 КЗпК з 25.12.2008р. звільнено наступних працівників: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
Відповідні звіти по формі 4-ПН про заплановане вивільнення (за два місяці до звільнення) та звіт по формі 4-ПН про фактичне вивільнення (в десятиденний термін після звільнення) на вказаних працівників до Святошинського районного центру зайнятості подано не було, чим порушено п.5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення».
Позивач здійснив заходи досудового врегулювання питання, 30 серпня 2010 року до Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Генеральний страховий фонд - Життя" направив претензію № 11-8570 від 30 серпня 2010 року з проханням в добровільному порядку сплатити штраф, однак відповідач кошти не сплатив.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що за наявності встановленого факту порушення і встановлення вини відповідача у його скоєнні, штрафна санкція не може бути застосована до останнього, оскільки позивач пропустив строк, встановлений ст. 250 Господарського кодексу України для застосування адміністративно-господарських санкцій.
З висновком суду першої інстанції про наявність підстав до застосування цієї норми права колегія суддів не може погодитись виходячи з наступного.
Правовідносини, які виникають у сфері праці та зайнятості населення, регулюються Кодексом Законів про працю України та Законом України «Про зайнятість населення»та не належать до сфери тих правовідносин, що регулюються нормативно-правовими актами України, які регламентують провадження господарської діяльності.
Відповідно до ст. 2 Господарського кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділенні господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Згідно ч. 1 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Київський міський центр зайнятості та інспекція з контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення не є учасниками господарських правовідносин та не беруть участі у провадженні суб'єктом господарювання господарської діяльності, визначеної ст. 3 ГК України.
Відповідно до ч. 1 п. 5 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва у праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням численності або штату працівників підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці у письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення направляють списки фактично вивільнених працівників.
Згідно ч. 2 п. 5 ст. 20 вказаного Закону у разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника.
Пунктом 6 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що порядок стягнення та розміри штрафів за невиконання вимог цієї статті з підприємств, установ і організацій встановлюється законодавством України.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення здійснює заходи державного нагляду (контролю) у сфері, що не відноситься до сфери провадження підприємствами, установами, організаціями, іншими суб’єктами господарювання господарської діяльності.
Відсутність порушень Закону України «Про зайнятість населення»відповідачем не доведена.
Відповідно до частин 2, 3 статті 159 КАС законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим –ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Невідповідність висновків суду обставинам справи, за приписами ст. 202 КАСУ, є підставою для скасування судового рішення з ухваленням нового рішення.
Ураховуючи, що висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог Київського міського центру зайнятості не відповідають обставинам справи, апеляційну скаргу позивача слід задовольнити, постанову суду скасувати з ухваленням нової про задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Київського міського центру зайнятості задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 грудня 2010 року –скасувати.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Генеральний страховий фонду –Життя»на користь Київського міського центру зайнятості штраф в сумі 27930,00грн. (двадцять сім тисяч дев’ятсот тридцять гривень).
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя І. Л. Желтобрюх
Судді: О.О. Шостак
Я.С. Мамчур
Повний текст постанови виготовлено 29.03.2011р.