Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.
Суддя-доповідач - Шишов О.О.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2011 року справа №2а/0570/1676/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Шишова О.О.
суддів Сіваченка І.В. , Дяченко С.П.
при секретарі судового засідання: Ковальчук Г.
За участю:
представника відповідача Сулімова О.П.
розглянувши апеляційну скаргу Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірного підприємства Державної холдингової компанії «Спецшахтобуріння» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року по справі № 2а/0570/1676/2011 за поданням Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області (86600, Донецька обл., м. Торез, вул. Ніколаєва, 40) до Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірного підприємства Державної холдингової компанії «Спецшахтобуріння» (86600, Донецька обл., м. Торез, вул. Широка, 8, ідентифікаційний код 00180338) про стягнення коштів за податковим боргом.
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Донецького окружного адміністративного суду у задоволенні подання Державної податкової інспекції у м.Торезі Донецької області до Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірного підприємства Державної холдингової компанії «Спецшахтобуріння» про стягнення коштів за податковим боргом відмовлено. Суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами наявний спір про право, тому неможливо стягнення коштів у відповідності з вимогами ст. 183-3 КАС України.
У судовому засіданні представник Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірного підприємства Державної холдингової компанії «Спецшахтобуріння» вказав, що підприємство не згодне з визначенням податкового зобов’язання та суд першої інстанції правомірно прийняв рішення про відмову у задоволенні подання. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення а постанову суду без змін.
Представник Державної податкової інспекції у м.Торезі у судове засідання не з’явився, належним чином повідомлений у встановленому порядку про дату, час і місце судового розгляду. При таких обставинах колегія вважає можливим вирішити справу у відсутність сторони.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Розділом V податкового кодексу передбачений порядок оподаткування податку на додану вартість.
Відповідно до п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Пунктом 2 цієї статті передбачено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Оскільки розрахунок земельного податку був поданий в 2010 році, враховуючи, що з 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, суд відповідно до статті 58 Конституції України застосовує нормативно – правові акти України, які діяли в той період.
Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був спеціальним у галузі податкового законодавства та пріоритетним над Законом України «Про плату за землю», податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Відповідно до пп. 5.3.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до квитанції від 03 лютого 2011 року №ПН107 товариством здійснено сплату податку на землю за грудень 2010 року у сумі 6833,33 грн., яка відповідає сумі визначеної в податковому розрахунку. Також згідно платіжного доручення від 31 січня 2011 року №5, відповідачем здійснено сплату податку на додану вартість за грудень 2010 року у сумі 2999,00 грн., яка відповідає сумі, визначеної в податковій декларації з податку на додану вартість. Отже, зазначене свідчить, що позивач сплатив узгоджене податкове зобов’язання з податку на додану вартість за грудень 2010 року та податку на землю за грудень 2010 року, але в особовій картці міститься заборгованість за ці періоди.
Крім того, як вбачається з наказу від 23 жовтня 2008 року №554, відповідач знаходиться в стадії ліквідації, в той час як статтею 97 Податкового кодексу України передбачений порядок погашення грошових зобов'язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством.
Колегія суддів вважає що суд першої інстанції правильно вказав, що між сторонами вбачається спір про право.
Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а постанову суду без змін.
Повний текст рішення складений 25 березня 2011 року.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» Дочірного підприємства Державної холдингової компанії «Спецшахтобуріння» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року по справі № 2а/0570/1676/2011 – залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року по справі № 2а/0570/1676/2011 – залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.
Головуючий О.О.Шишов
Судді І.В.Сіваченко
С.П.Дяченко