Головуючий у 1 інстанції - Максюта І.О.
Суддя-доповідач - Шишов О.О.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2011 року справа №2а-3164/10/1209 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Шишова О.О.
суддів Сіваченка І.В. , Дяченко С.П.
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області на постанову Кіровського міського суду Луганської області від 09 грудня 2010 року по справі № 2а-3164/10/1209 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області про стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, -
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Кіровського міського суду Луганської області позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені. Відповідач зобов’язаний провести перерахунок призначеної допомоги на оздоровлення за 2010 рік з розрахунку 5 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати.
З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою у якій вказав, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права. В апеляційній скарзі зазначив, що суд першої інстанції неправомірно проігнорував вимоги Постанови Кабінету Міністрів від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою були встановлений фіксований розмір щорічної допомоги на оздоровлення. Просили скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виплати йому щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 роки відповідно до розмірів, визначених ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
17.08.2010 року начальник Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області у своєму листі № 3658 вказав, що компенсація на оздоровлення за 2010 роки виплачувалася позивачу згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р. № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 4).
Суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що відповідач не доказав правомірність своїх дій.
Позиція відповідача ґрунтується на Постанові Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою встановлений розмір щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 90,00 грн., та ст. 62 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якою встановлено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими органами.
Відповідно до вищевказаної відповіді Управління праці та соціального захисту населення відповідачем щорічна допомога на оздоровлення виплачена у розмірі 120грн.
Суд вважає такі дії відповідача протиправними з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та Законами України.
Пунктом 1 ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов’язки громадянина.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХII від 28.02.1991 року щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії 3 групи інвалідності - виплачується у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 всупереч Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка встановлює розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначену законом на час здійснення виплати, установлені конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі.
Між тим, з моменту прийняття зазначеної Постанови Кабінету Міністрів України встановлені нею розміри щорічної допомоги залишалися незмінними, у той час, як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався новий державний бюджет.
Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справ керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, оскільки розмір щорічної допомоги на оздоровлення, встановлена ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області щодо виплати компенсації на оздоровлення позивачу за 2010 меншому від 5 мінімальних заробітних плат, є неправомірними.
Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а постанову суду без змін.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197(письмове), 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області на постанову Кіровського міського суду Луганської області від 09 грудня 2010 року по справі № 2а-3164/10/1209 – залишити без задоволення.
Постанову Кіровського міського суду Луганської області від 09 грудня 2010 року по справі № 2а-3164/10/1209 – залишити без змін.
Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий О.О.Шишов
Судді І.В.Сіваченко
С.П.Дяченко