Головуючий у 1 інстанції - Овчиннікова О.С.
Суддя-доповідач - Блохін А.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2011 року справа №2а-2792/10/0506
приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Блохіна А.А.
суддів Міронової Г.М. , Юрко І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 21 грудня 2010 року у справі № 2а-2792/10/0506 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації “про зобов'язання нарахувати та сплатити недоотриману суму щорічної разової грошової допомоги учасникам війни до 5 травня за 2010 рік,-
В С Т А Н О В И Л А:
В листопаді 2010 року позивач звернулась до суду із вищевказаним позовом.
Постановою Волноваського районного суду Донецької області від 21 грудня 2010 року у справі № 2а-2792/10/0506 позов було задоволено, а саме: визнано незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації щодо не нарахування та виплати ОСОБА_2, як учаснику війни щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, відповідно до ст. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту", в редакції від 04.07.2002 року та зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2010 рік відповідно до ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (в редакції від 04.07.2002, яка набрала чинності 31.07.2002р.) у розмірі 3 (трьох) мінімальних пенсій за віком як учаснику війни, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та раніше сплачених сум за вказаний період.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову місцевого суду і постановити нову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Судом першої інстанції справа розглянута в порядку скороченого провадження, тому відповідно до абз.4 частини восьмої статті 183-2 КАС України апеляційна скарга розглянута в порядку письмового провадження.
Колегія суддів перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги, і встановила наступне.
Дослідивши наявні в справі докази, судом встановлено на підставі посвідчення відповідного зразка, і сторонами це не оспорюється, що позивач дійсно з 29 грудня 2005 року має статус учасника війни і перебуває на обліку в УПСЗН Волноваської РДА.
Відповідно до ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”(в редакції від 04.07.2002, яка набрала чинності 31.07.2002р.), встановлено розміри виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни до 5 травня: учасника війни, в розмірі три мінімальні пенсії за віком та відповідно до ст. 17-1 цього закону обов’язок здійснення виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня покладено на органи праці та соціального захисту населення, а тому УПСЗН Волноваської райдержадміністрації є належним відповідачем у справі.
В 2010 році зміни до ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не вносились, обмежень для застосування цієї статті законодавчо не встановлено, а тому в 2010 році підлягає виплаті грошова допомога в розмірах, передбачених Законом "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”(в редакції в редакції від 04.07.2002. яка набрала чинності 31.07.2002р.).
Із досліджених доказів судом встановлено, що згідно довідки УПСЗН і письмових заперечень позивач отримав грошову допомогу до 5 травня: в квітні 2010 року у розмірі 120 гривень.
Враховуючи, що на момент проведення виплати - в квітні 2010 року обмежень щодо застосування ст.14 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"не було грошова допомога позивачу підлягає виплаті в розмірі, встановленому цим Законом, а саме в розмірі 3-х мінімальних пенсій за віком. Мінімальна пенсія за віком станом на 1 квітня 2010 року - 706 гривень.
При тому що у 2010 році виплата була проведена позивачу в менших розмірах, ніж встановлено законом, суд вбачає що право позивача в частині проведення цих виплат було порушене, а тому позовні вимоги за 2010 рік підлягають задоволенню, у зв’язку з чим слід стягнути з відповідача на користь позивача недоплачену щорічну одноразову грошову допомогу в розмірі 3-х мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше сплачених сум.
При визначенні розміру допомоги до 5 травня суд вважає за можливе за аналогією закону застосування розміру мінімальної пенсії за віком, установленого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за нормою якої мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, тому що іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, а відсутність такого правового акту не є підставою для відмови в реалізації позивачем законного права на отримання щорічної одноразової грошової допомоги підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Суд, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними (урядовими) нормативними актами, які встановлюють відмінні від законів розміри грошової виплати, не приймає до уваги доводи відповідача про законність проведення виплат у 2010 році в межах бюджетних призначень на підставі Постанови КМ України та від 18.03.2009 року №211 “Про розміри разової грошової допомоги що виплачується у 2010 році відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”та “Про жертви нацистських переслідувань”, тому що ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”(в редакції від 04.07.2002, яка набрала чинності 31.07.2002р.) є чинною, а тому підлягає застосуванню Закон.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації –залишити без задоволення.
Постанову Волноваського районного суду Донецької області від 21 грудня 2010 року у справі № 2а-2792/10/0506 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації “про зобов'язання нарахувати та сплатити недоотриману суму щорічної разової грошової допомоги учасникам війни до 5 травня за 2010 рік- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: А.А.Блохін
Судді: Г.М.Міронова
І.В.Юрко