Справа № 314/3238/24

Провадження № 2/314/1203/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2024 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді - Кононенко І.О., секретар судового засідання Билименко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін цивільну справу № 314/3238/24 за позовом ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, адреса для листування: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) про захист прав споживача шляхом відшкодування збитків,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року представник позивача звернувся до суду із позовом про захист прав споживачів, обґрунтовуючи тим, що між сторонами укладено договір надання банківської послуги результатом укладення якого стало оформлення карти НОМЕР_2 строк дії карти до березня 2023 року. З лютого 2022 року позивач залишився на окупованій території , проте на зазначеному рахунку містяться ці кошти, які позивач мав намір зняти та витратити на власний розсуд , однак мобільний додаток для позивача «Приват24» заблокований, тому позивач звернувся через представника із запитом про надання роз`яснень щодо отримання цих коштів, однак банком відмовлено через банківську таємницю, тому позивач через представника звернувся із заявою відповідача про відмову від договору про надання банківських послуг та відшкодування збитків, на що отримав відмову від банку, з посиланням на ч.1,2 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст.22 ЦК України просив суд стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування шкоди завданих збитків 180 000 грн.

Представником відповідача до суду подано відзив, в якому вказано про те, що за результатами проведення аналізу інформації про клієнта було повідомлено про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин /розірвання договору і закриття рахунку, при цьому було запропоновано звернутися до відділення банку із заявою про перерахування залишків коштів, при цьому залишок коштів на рахунку клієнта перераховується на відповідний рахунок згідно облікової політики Банку та повертається клієнту на його першу вимогу, за умови виконання клієнтом вимог щодо ідентифікації та верифікації його особи та підтвердження належності йому цих грошових коштів, чого з боку відповідача зроблено не було, у зв`язку з чим у позові просили відмовити у позові з посиланням на ст.1075 ЦК України, ст.ст. 7,8, ст. 11,12 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації(відмиванню)доходів,одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", п. 1,2,11,12 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу затв. Постановою правління НБУ від 19.05.2020 № 65.

Інших заяв, клопотань від сторін не надходило, суд перевіривши наявні матеріали справи встановив наступне.

20.12.2023року АТ КБ «ПриватБанк» складено висновок НФМ про розірвання ділових відносин з позивачем .

Листом АТ КБ «ПриватБанк» від 21.12.2023 року повідомлено позивача про те, що Банком на підставі частини першої статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою правління Національного банку України від 19.05.2020р. № 65, з урахуванням результатів здійснених заходів належної перевірки, моніторингу ділових відносин та фінансових операцій, прийнято Рішення про відмову від підтримання ділових/ відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/ розірвання договору у зв`язку з встановленням неприйнятно високого рівня ризику/ ненадання необхідних для здійснення належної перевірки документів чи відомостей/ неможливістю здійснення ідентифікації та/або верифікації, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників/подання недостовірної інформації/ подання інформації з метою введення в оману банк.

За змістом ст. 1067 Цивільного кодексу України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами; банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам; банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами; у разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунка клієнт має право на захист відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини першої ст. 1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.

За змістом ч.1 ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції зокрема у разі якщо здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, є неможливим або якщо у суб`єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені;встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей.

Таким чином з урахуванням приписів статей 10, 11, 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», статті 63 Закону України «Про банки і банківську діяльність», встановлено саме обов`язок банку щодо відмови від договору з клієнтом з неприйнятно високим ризиком, при цьому пріоритетним є застосування норм спеціального закону, до чого й відсилає частина друга статті 1067 Цивільного кодексу України, зокрема абзац другий цієї частини. Норми на які посилається позивач не обмежують право Банку на односторонню відмову від укладення договору з клієнтом чи припинення ділових відносин в разі наявності визначених вище законами обставин.

Також, відповідно Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.05.2020 № 65 (далі - Положення НБУ №65), банки вживають до клієнтів, з якими ділові відносини встановлені до набрання чинності Законом заходів з належної перевірки, виявлення фактів належності клієнтів (їх кінцевих бенефіціарних власників), переоцінки ризику ділових відносин з клієнтами відповідно до вимог Положення під час здійснення процедур планової актуалізації / уточнення банком даних про таких клієнтів у строки, встановлені банком у наявних внутрішніх документах відповідно до законодавства з питань фінансового моніторингу, до набрання чинності Законом, при цьому банк зобов`язаний забезпечити належну організацію внутрішньобанківської системи ПВК/ФТ та проведення первинного фінансового моніторингу, а також Банк зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин / відмовити клієнту у відкритті рахунку (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку / відмовитися від проведення фінансової операції у випадках, передбачених частиною першою статті 15 Закону про ПВК/ФТ.

З огляду на встановлене, суд погоджується з доводами представника банку щодо права Банку відмовитися від подальших ділових відносин з клієнтом Банку в односторонньому порядку, оскільки Банком належним чином обґрунтовано його дії, а саме встановлено неприйнятно високий ризик внаслідок проведення внутрішньої перевірки, водночас позивач не надав суду належних доказів та не спростував інформацію, котра досліджувалася банком та оцінка котрої призвела до встановлення неприйнятно високого ризику .

Посилання позивача в даному випадку на порушення норм Цивільного кодексу України є безпідставними з огляду на вищезазначені виключення із загального правила.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 1067 ЦК України, ст. 63 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. ст. 1, 5, 6, 10, 11,15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», ст. ст. 2, 4, 12, 13, 15, 76-82, 89, 95, 141, 174, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про захист прав споживача шляхом відшкодування збитків- відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Іван Олександрович Кононенко

07.10.2024