Справа № 646/10093/24

Провадження № 2-з/646/18/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.10.24                                                                         м. Харків

Суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Серпутько Д.Є. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

До Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій заявник просить до вирішення справи по суті заборонити ОСОБА_2 вчиняти дії щодо відчуження транспортного засобу BMW 3181, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , накласти арешт на майно та грошові кошти, що знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, ОСОБА_2 в межах грошових коштів, що становлять половину від ринкової вартості спільного сумісного майна BMW 3181, державний номерний знак НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_2 , та половину від грошових коштів, отриманих з продажу Mitsubishi Outlander, VIN НОМЕР_4 , якими ОСОБА_2 розпорядилась на власний розсуд, а саме сукупно 524 795 гривень.

В обґрунтування заяви, заявник ОСОБА_1 посилається на те, що він має намір звернутися до Червонозаводського районного суду міста Харкова із позовною заявою до ОСОБА_2 , щодо визнання спільним сумісним майном автомобіля BMW 3181 номерні знаки НОМЕР_1 VIN НОМЕР_2 , яке придбане 11.12.2021 року, та стягнення компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль, та визнання спільним сумісним майном автомобіля Mitsubishi Outlander номерні знаки НОМЕР_5 (попередні номерні знаки НОМЕР_1 ) VIN НОМЕР_4 , який придбаний 23.04.2021.

Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно проживали, реєстрація транспортних засобів здійснювалась на ім`я ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується в тому числі і забороною вчиняти певні дії.

Пленум Верховного суду України в п. 4 своєї Постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до заочного рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.06.2015 шлюб, укладений 08.07.2006 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого міським відділом реєстрації актів цивільного стану № 1 Харківського обласного управління юстиції, актовий запис № 1049 - розірвано.

З матеріалів заяви убачається, що вищевказані автомобілі були придбані ОСОБА_2 23.04.2021 та 11.12.2021, тобто вже після розірвання шлюбу з заявником.

Отже, на цій стадії процесу, враховуючи матеріали справи, неможливо встановити чи існує спір щодо вищезгаданих автомобілів, чи дійсно вони є спільно нажитим майном подружжя, чи вирішено питання щодо поділу спільного майна подружжя, оскільки автомобілі були придбані ОСОБА_2 у 2021 році, тобто, через шість років після розлучення. Цих даних матеріли справи не містять.

Тому, враховуючи вищевикладене, а також те, що при забезпеченні позову цивільне процесуальне законодавство в однаковій мірі захищає інтереси як позивача, так і відповідача, законні права якого не можуть бути порушені, суд вважає, що заява про застосування заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки встановити з матеріалів позову чи дійсно існує спір між сторонами та чи потребують ці правовідносини застосування відповідних заходів забезпечення позову, на цій стадії не можливо.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 151-153 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано - після закінчення апеляційного провадження.

Суддя                                                                           Д.Є. Серпутько