донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
23.03.2011 р. справа №18/229
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Чернота Л.Ф.
суддівДіброви Г.І., Шевкової Т.А.
Прокурор:Пономарьов А.О. –за посвідченням №3897
від позивача:Косякова Г.І. –за довіреністю №14/20-42-11 від 14.01.2011р.
Яловєга О.Г. –за довіреністю №07/02-11 від 07.02.2011р.
від відповідача:ОСОБА_7 –підприємець
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного підприємця ОСОБА_7, АДРЕСА_1
на рішення господарського суду Луганської області
від24.11.2010 року
у справі№ 18/229 (суддя Корнієнко В.В.)
за позовомЗаступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»в особі Луганської філії
до відповідача
Приватного підприємця ОСОБА_7, АДРЕСА_1
простягнення заборгованості в розмірі 32 755,84грн., неустойки в розмірі 105 567,46грн., штрафу в розмірі 31 272грн., збитків в розмірі 73 959,80грн.
ВСТАНОВИВ:
У 2010 році Заступник прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»в особі Луганської філії звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Приватного підприємця ОСОБА_7, АДРЕСА_1 про стягнення боргу в розмірі 21 500,98грн. за договором №12-07-617фл від 17.09.2007р., боргу в розмірі 31 642,97грн. за договором №12-07-618фл від 17.09.2007р., неустойки в розмірі 31 857,32грн. за договором №12-07-617фл від 17.09.2007р., неустойки в розмірі 45 984,17грн. за договором №12-07-618фл від 17.09.2007р., штрафу в розмірі 9 972грн. за договором №12-07-617фл від 17.09.2007р., штрафу в розмірі 21 300грн. за договором №12-07-618фл від 17.09.2007р., збитків в розмірі 30 566,94грн. ( з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 09.11.2010р. №897).
Рішенням господарського суду Луганської області від 24.11.10р. позовні вимоги Заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»в особі Луганської філії задоволені частково, а саме: стягнуто заборгованість по лізинговим платежам в сумі 14222,88 грн., неустойку в сумі 77841,66 грн., штраф в сумі 31272 грн., збитки в сумі 24567,70 грн. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.
Відповідач, Приватний підприємець ОСОБА_7, АДРЕСА_1, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Луганської області від 24.11.10 р. скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Прокурор в судовому засіданні просить рішення господарського суду від 24.11.2010р. залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення
ВАТ НАК «Украгролізинг», надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду від 24.11.2010р. залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
ВАТ НАК «Украгролізинг»надані додаткові документи на вимогу ухвали суду, які долучені до матеріалів справи.
Відповідачем в судовому засіданні заявлялося клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи, яке відхилено судовою колегією, як безпідставне.
Відповідач в судовому засіданні підтримує вимоги, викладені в апеляційній скарзі.
Заслухавши доводи прокурора та сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає частковому скасуванню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.09.2007 між Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»та Приватним підприємцем ОСОБА_7 були укладені договори фінансового лізингу №12-07-617фл та №12-07-618фл, відповідно до яких відповідачу у лізинг були передані універсальний дисковий агрегат УДА-3,8-20 вартістю 49860 грн. та трактор МТЗ-82.1.26 вартістю 106500 грн., а відповідач зобов»язувався здійснювати лізингові платежі у розмірах та у строки, встановлені графіками сплати лізингових платежів, які є додатками до вищевказаних договорів фінансового лізингу. Факт передачі предметів лізингу не оспорюється відповідачем.
Згідно графіку сплати лізингових платежів (додаток № 2 до вказаного договору) за договором від 17.09.2007 № 12-07-617фл (п. 4.1.) відповідач зобов’язувався сплачувати лізингові платежі наступним чином: 1-й платіж 05.01.2008 в сумі 4273,42 грн.; 2-й платіж 05.04.2008 в сумі 4211,61 грн.; 3-й платіж 05.07.2008 в сумі 3964,40 грн.; 4-й платіж 05.10.2008 в сумі 3531,75 грн.; 5-й платіж 05.01.2009 в сумі 3531,75 грн.; 6-й платіж 05.04.2009 в сумі 3531,75 грн. і так далі до 05.10.2010.
Згідно графіку сплати лізингових платежів (додаток № 2 до вказаного договору) за договором від 17.09.2007 № 12-07-618фл (п. 4.1.) відповідач зобов’язувався сплачувати лізингові платежі таким чином: 1-й платіж 12.01.2008 в сумі 6110,44 грн.; 2-й платіж 12.04.2008 в сумі 6031,23 грн.; 3-й платіж 12.07.2008 в сумі 5952,02 грн.; 4-й платіж 12.10.2008 в сумі 5872,81 грн.; 5-й платіж 12.01.2009 в сумі 5793,60 грн.; 6-й платіж 12.04.2009 в сумі 5714,39 грн.; і так далі до 12.10.2012.
Договори підписані обома сторонами без розбіжностей та зауважень, скріплені печатками.
В зв»язку з неналежним виконанням відповідачем зобов»язань з оплати лізингових платежів рішенням господарського суду Луганської області від 23.12.2008 по справі № 18/180пд, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 26.02.2009р., розірвано договори фінансового лізингу № 12-07-617фл від 17.09.2007р. та №12-07-618фл від 17.09.2007р. та вилучено у відповідача сільськогосподарську техніку, що є предметами лізингу за договорами.
Так як відповідачем в добровільному порядку не виконано рішення суду, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу в розмірі 21 500,98грн. за договором №12-07-617фл від 17.09.2007р., боргу в розмірі 31 642,97грн. за договором №12-07-618фл від 17.09.2007р. за період з 5-ого по 10-ий лізингові платежі, неустойки в розмірі 31 857, 32грн. за договором №12-07-617фл від 17.09.2007р., неустойки в розмірі 45 984,17грн. за договором №12-07-618фл від 17.09.2007р. за неповернення предметів фінансового лізингу, штрафу в розмірі 9 972грн. за договором №12-07-617фл від 17.09.2007р., штрафу в розмірі 21 300грн. за договором №12-07-618фл від 17.09.2007р. за неповернення предметів фінансового лізингу, збитків в розмірі 30 566,94грн. за пошкодження предмету лізингу.
Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов’язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.
Частиною 1 ст. 806 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
Згідно ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
Згідно приписів ч.1 ст. 209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Положеннями ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Згідно із ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Загальними положеннями про найм (оренду), які містяться у ч. 3 ст. 760 Цивільного кодексу України визначено, що особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.
Частиною 2 ст. 799 Цивільного кодексу України закріплено, що договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
У відповідності до приписів ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона булла одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Як свідчать матеріали справи, договори фінансового лізингу були розірвані за рішенням господарського суду Луганської області від 23.12.2008р. по справі №18/180пд, яке набрало законної сили 26.02.2009р. Позивачем заявлені вимоги про стягнення заборгованості з лізингових платежів з 05.01.2009р. по 05.04.2010р. за договором №12-07-617фл від 17.09.2007р. та з 12.01.2009р. по 12.04.2010р. за договором №12-07-618фл від 17.09.2007р.
Предмети лізингу були повернені в ході примусового виконання рішення суду по справі №18/180пд13.04.2010р. –універсальний дисковий агрегат та 16.04.2010р. –трактор, що підтверджується відповідними актами державної виконавчої служби.
В зв»язку з тим, що відповідач не довів суду належними та допустими доказами у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, виконання належним чином згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України і в строк, передбачений договором своїх грошових зобов»язань щодо оплати лізингових платежів за договором №12-07-617фл від 17.09.2007р., то судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно стягнуто борг з лізингових платежів за період з 05.01.2009р. по 26.02.2009р. ( 5-ий платіж та частина 6-ого платежу) в розмірі 5 572,23грн. за договором №12-07-617фл від 17.09.2007р.
Згідно довідки, ОСОБА_7 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, як фізична особа-підприємець.
У відповідності до ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб»єктами господарювання є господарські організації –юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Згідно ч 4. ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»у бланку свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця зазначаються: ім'я фізичної особи - підприємця; реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або номер та серія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку у паспорті); місце проживання фізичної особи - підприємця; дата проведення державної реєстрації та номер запису в Єдиному державному реєстрі. Отже, фізична особа-підприємець є окремим суб»єктом господарювання, який є громадянином та не є юридичною особою.
Враховуючи, що стороною за договором №12-07-618фл від 17.09.2007р. є фізична особа-підприємець, а предметом договору є транспортний засіб, то такий договір повинен бути нотаріально посвідчений силу приписів ч. 2 ст. 799 Цивільного кодексу України. В зв»язку з тим, що даний договір укладений сторонами в письмовій формі, що протиречить ч. 2 ст. 799 Цивільного кодексу України, тому він є таким, що не породжує ніяких правових наслідків у сторін.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог з 13.01.2009р. по 26.02.2009р. в розмірі 8 650,65грн. за договором №12-07-618фл від 17.09.2007р., а рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення боргу в розмірі 31 642,97грн. ( за період з 5-ого по 10-ий лізингові платежі) за договором №12-07-618фл від 17.09.2007р. в повному обсязі.
В зв»язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов»язань за договором, позивачем нарахована неустойка за неповернення предметів лізингу за період з 26.02.2009р. по 13.04.2010р. в зальному розмірі 77 297,80грн., а саме: за договором №12-07-617фл від 17.09.2007р. в розмірі 31 857,32грн. та за договором №12-07-618фл від 17.09.2007р. в розмірі 45 984,17грн. відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України.
Відповідачем належних доказів повернення предметів лізингу на виконання рішення суду та клопотання щодо застосування строку позовної давності відповідно до ст. 258, ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, не надано.
Перевіривши розрахунок неустойки нарахованої за договором №12-07-617фл від 17.09.2007р. в розмірі 31 857,32грн., судова колегія вважає, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, а судом правомірно стягнуто неустойку в розмірі 31 857,32грн. за договором №12-07-617фл від 17.09.2007р.
Щодо стягнення неустойки нарахованої за договором №12-07-618фл від 17.09.2007р., то враховуючи відмову у стягненні боргу з лізингових платежів за даним договором, який є не породжує ніяких правових наслідків, то правові підстави для стягнення неустойки за неповернення предмету лізингу за даним договором, відсутні. Тому, судом першої інстанції неправомірно стягнуто неустойку за договором №12-07-618фл від 17.09.2007р., а рішення суду в цій частині рішення суду підлягає скасуванню, відмовивши у задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки в розмірі 45 984,17грн. за договором №12-07-618фл від 17.09.2007р.
Крім того, позивачем нарахований штраф в розмірі в розмірі 9 972грн. за договором №12-07-617фл від 17.09.2007р., штрафу в розмірі 21 300грн. за договором №12-07-618фл від 17.09.2007р. за неповернення предметів фінансового лізингу, на підставі п. 7.5 договорів фінансового лізингу, за яким за користування предметом лізингу з дати одержання вимоги лізингодавця про повернення предмету лізингу через несплату лізингових платежів лізингоодержувач сплачує подвійну плату з розрахунку, проведеного на підставі графіку сплати лізингових платежів та штраф в розмірі 20% від вартості предмету лізингу.
Приймаючи до уваги, що договори №12-07-617фл від 17.09.2007р. та №12-07-618фл від 17.09.2007р. були розірвані за рішенням суду, яке набрало законної сили з 26.02.2009р., то нарахування штрафу за умовами п. 7.5 договорів є неправомірним. В зв»язку з чим, рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, відмовивши у стягненні штрафу в розмірі в розмірі 9 972грн. за договором №12-07-617фл від 17.09.2007р., штрафу в розмірі 21 300грн. за договором №12-07-618фл від 17.09.2007р. в повному обсязі.
Щодо стягнення збитків в розмірі 30 566,94грн. за пошкодження предмету лізингу, то судова колегія, що дані вимоги є необґрунтованими, а господарським судом неправомірно стягнуто збитки в розмірі 24 567,70грн., виходячи з наступного.
Пунктом 7.3 договорів №12-07-617фл від 17.09.2007р. та №12-07-618фл від 17.09.2007р., в разі дострокового припинення дії договору лізингоодержувач в тижневий строк відшкодовує лізингодавця збитки, в тому числі спричинені внаслідок неналежної експлуатації чи зберіганню предмету лізингу.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частинами 1 та 2 ст.623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Водночас, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Згідно ст.22 Цивільного Кодексу України –особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).
При цьому, відповідно до роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994р. із змінами та доповненнями при вирішенні спорів, пов’язаних із зобов’язаннями, що виникають внаслідок заподіяння шкоди слід враховувати, що чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка заподіяла шкоду, а також крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв’язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою.
Отже, на момент прийняття рішення по справі позивачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, неналежної експлуатації трактору, заподіяння збитків на суму 30 566,94грн., наявності причинно-наслідкового зв»язку між діями відповідача та вини відповідача у заподіянні збитків саме в розмірі 30 566,94грн., тому судова колегія вважає, що господарський суд дійшов помилкового висновку про доведеність та обґрунтованість позивачем цих позовних вимог та неправомірно стягнув з Приватного підприємця ОСОБА_7, АДРЕСА_1 збитки в розмірі 24 567,70грн.
Враховуючи вищевикладене, рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків в розмірі 30 566,94грн.
Тому, судова колегія вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права і висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а рішення господарського суду Луганської області від 24.11.2010 року у справі №18/229 підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, стягнувши борг з лізингових платежів в сумі 5 572,23грн. та неустойку в сумі 31 857,32грн. за договором №12-07-617фл від 17.09.2007р., відмовивши в іншій частині позовних вимог.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються частково на позивача.
Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_7, АДРЕСА_1 на рішення господарського суду Луганської області від 24.11.2010 року у справі №18/229 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Луганської області від 24.11.2010 року у справі №18/229 –скасувати частково.
Задовольнити частково позовні вимоги Заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»в особі Луганської філії до Приватного підприємця ОСОБА_7, АДРЕСА_1 про стягнення боргу в розмірі 21 500,98грн. за договором №12-07-617фл від 17.09.2007р., боргу в розмірі 31 642,97грн. за договором №12-07-618фл від 17.09.2007р., неустойки в розмірі 31 857,32грн. за договором №12-07-617фл від 17.09.2007р., неустойки в розмірі 45 984,17грн. за договором №12-07-618фл від 17.09.2007р., штрафу в розмірі 9 972грн. за договором №12-07-617фл від 17.09.2007р., штрафу в розмірі 21 300грн. за договором №12-07-618фл від 17.09.2007р., збитків в розмірі 30 566,94грн.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_7, АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2, іден. код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»в особі Луганської філії (91031, м. Луганськ, вул.. Слов»янська, 1а, ЗКПО 25939221, м. Київ, вул. Мечникова, 16а, ЗКПО 30401456) борг з лізингових платежів за договором №12-07-617фл від 17.09.2007р. в сумі 5 572,23грн., неустойку в сумі 31 857,32грн. за договором №12-07-617фл від 17.09.2007р.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_7, АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2, іден. код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України витрати по сплаті державного мита в розмірі 374,29грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 45,81грн.
Відмовити у задоволенні позовних вимог Заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»в особі Луганської філії до Приватного підприємця ОСОБА_7, АДРЕСА_1 про стягнення боргу в розмірі 15 928,75грн. за договором №12-07-617фл від 17.09.2007р., боргу в розмірі 31 642,97грн. за договором №12-07-618фл від 17.09.2007р., неустойки в розмірі 45 984,17грн. за договором №12-07-618фл від 17.09.2007р., штрафу в розмірі 9972грн. за договором №12-07-617фл від 17.09.2007р., штрафу в розмірі 21 300грн. за договором №12-07-618фл від 17.09.2007р., збитків в розмірі 30 566,94грн.
В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 24.11.2010р. у справі №18/229 залишити без змін.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»в особі Луганської філії (91031, м. Луганськ, вул. Слов»янська, 1а, ЗКПО 25939221, м. Київ, вул. Мечникова, 16а, ЗКПО 30401456) на користь Приватного підприємця ОСОБА_7, АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2, іден. код НОМЕР_1) державне мито за подання апеляційної скарги в розмірі 552,73грн.
Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Л.Ф. Чернота
Судді Г.І. Діброва
Т.А. Шевкова
Надр.8 прим:
1 –у справу;
2- прокурору Луг.обл.
3 - облпрокурору
4,5 –позивачу;
6 –відповідачу;
7 –ДАГС;
8–ГС Луган. обл.