Справа № 2-787 / 09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2009 p. Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області у складі: головуючого

судді Назаровой М. В.

при секретарі Зятьковій О.В.

за участю адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Антрацит цивільну справу за позовом ДП «Злагода» КП ЖЕК № 3 Антрацитівського УЖКГ до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення виконкому Антрацитівської ради народних депутатів № 304 від 30.05.95 року відповідачу ОСОБА_2 як квартиронаймачу та членам його родини - дружині ОСОБА_4, сину - відповідачу по справі -ОСОБА_3, та ОСОБА_5 02 червня 1995 року було видано ордер за № 78 на право зайняття двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Зазначена квартира обслуговується ДП «Злагода» КП ЖЕК-3 Антрацитіського УЖКГ, і в ній станом на час звернення до суду - квітень 2008 року - значаться зареєстрованими наймач ОСОБА_2 та член його родини - син ОСОБА_3

Позивач звернув до суду з позовом про визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право на житлове приміщення, і в обгрунтовування своїх вимог указує, що відповідачі як член сім’ї з 2005 року не мешкають у спірному приміщенні, їхніх речей там немає, також не оплачують послуги за надання їм житлового приміщення. І, таким чином, вони понад шість місяців не користуються спірним житлом без поважної причин.

В судовому засідання представники позивача - Жигачова А.С., яка діє на підстав довіреності, та ОСОБА_7 як перший керівник позивача підтримують свої позовні вимоги і просить визнати відповідачів як таких, що втратили право на житло. При цьому пояснили, що майже 13 років обидва відповідача не мешкають в спірному житлі, їхніх речей там немає, замок на вхідних дверях є, але він не справний, тому працівники як ЖЕК-3, на балансі якого квартира перебувала до 01.12.06 р., та позивача /обслуговує її з 01.12.06 p./ туди як у 2005, так і в 2006 році, потрапляли і складали відповідні акти. Квартира була в незадовільному стані: електророзетки, сантехніка, міжкімнатні двері, лінолеум були відсутні, будь-яких речей відповідачів там не було. Про причини своєї відсутності відповідачі суд не повідомляли. До того ж, після задоволення цього позову 18.03.08 року судом ордер на цю квартиру було видано іншій людині.

Згодні, що навчання відповідача ОСОБА_3 в учбовому закладі іншої держави є підставою для збереження за ним права на житло, але вважають, що він повинен був повідомити позивача про ці підстави.

Представник відповідачів - ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності - позов визнала частково та пояснила, що щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, то на момент, з якого позивачем ставиться питання про його втрату користування житловим

приміщенням, він був неповнолітнім, з 2002 року до теперішнього часу безперервно навчається у різних учбових закладах Російської Федерації /за кордоном/, про ще є підтвердження, а в цьому разі за ним відповідно до житлового законодавства як за членом сім»ї наймача зберігається жиле приміщення протягом усього часу навчання. Стан житлового фонду, несплата платежів за користування житлом не є підставою для звернення до суду. До того ж, мати відповідача ОСОБА_3 була до 03.10.06 р. зареєстрована за вказаною адресою, і тому викликають сумніви твердження позивача, що вони проникали якимось чином у спірну квартирі у 2005 та 2006 роках, при цьому ніхто не ставив питання про їх втрату користування житловим приміщенням.

Щодо поважності причин відсутності наймача ОСОБА_2, то немає доказів, які б підтверджували це.

Суд, вислухавши представників позивача, представників відповідачів, дослідивши інші докази по справі, вважає позов як такий, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно п. 2 ч. 3 ст. 71 Ж України жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім»ї понад шість місяців у випадку тимчасового виїзду з навчанням /учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо/.у тому числа за кордоном, - протягом усього часу навчання.

Ставлячи питання про втрату права користування житловим приміщенням з 2005 року без поважних причин, позивач посилається як на обгрунтування свого позову на акт від 24.01.08 р. про те, що в спірній квартирі прописані, але з 2005 року по теперішній час не мешкають обидва відповідачі /а.с. 5/.

Також позивачем надана копія особового рахунку на спірну квартиру, згідно якого у ній зареєстровані як відповідачі, так і інші члені їх родини, з 06.07.03 р. /а.с. 6/ - жодного обгрунтування правових підстав реєстрації цих осіб на спірній житловій площі раніше, ніж виданий ордер на ім»я відповідача ОСОБА_2, суду не надано.

До тверджень представників позивачів, що у 2005 та 2006 роках працівники ЖЕК потрапляли до вказаної квартири як для складання актів про не проживання і стан квартири, так і у випадках аварійних ситуацій, суд ставиться критичною адже суду не надано жодного такого акту за вказані періоди і про вказані обставини, а суд згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України розглядає цивільні справи не інакше як за звернення фізичних або юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; а згідно ч. 3 ст. 10 вказаного закону - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом.

Натомість представником відповідачів надано суду підтвердження того, що відповідач ОСОБА_3 з 2002 р. /позовні вимоги заявлені з 2005 року/ до 2007 року навчався у Шахтинському регіональному коледжі палива та енергетики ім. ак. Степанова /диплом від 30.06.06 p./ а.с. 24/, диплом від 25.06.07 року /а.с. 23/, а з 01.09.07 року до дати видачі довідки /а.с. 23/ - 12.11.08 р. - навчається в Шахтинському представництві Академії права та управління, термін навчання 3, 5 роки /а.с. 25/.

Щодо відповідача ОСОБА_2., то представник відповідачів пояснив, що він не може надати суду жодного доказу, який підтверджував би поважність причин його відсутності на спірній житловій площі в строк понад шість місяців.

Таким чином, оцінюючи надані сторонами докази, суд доходить висновку про обгрунтовансть вимог позивача щодо відповідача ОСОБА_2, і про необгрунтованість таких вимог щодо відповідача ОСОБА_3

При цьому суд критично ставиться до тверджень позивача, що як їхні працівники, так і працівники попереднього обслуговувача спірної квартири потрапляли туди для складання атів про непроживання у 2005-06 р.р, адже суду не надано жодного такого акту, і до того ж, з наданої позивачем копії особового рахунку вбачається, що до 03.10.06 р. в квартирі залишалася зареєстрованою дружина наймача - ОСОБА_4 /а.с. 6, 62/; як ставиться критично суд і до такого наявного в матеріалах справи доказу як копія рішення Антрацитівськго міськрайонного суду від 24.09.07 року про задоволення заяви ДП «Злагода» КП ЖЕК № З УЖКГ Антрацитівського міськвинкому про визнання безвісно

відсутнім ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с. 19/, адже, як пояснив у судовому засіданні представник позивача Жигачова А.С., вони не можуть пояснити, яким чином ця людина має відношення до розглядуваної справи.

Не може суд погодитися з позивачем і щодо обгрунтованістю позову тим, що його заявлено з 2005 року тому, що начальником ЖЕК представник позивача ОСОБА_7 працює лише з 2004 року, адже позов заявлено в інтересах юридичної, а не фізичної особи.

Підставою відмови у позову не може бути і виділення спірної квартири іншій особі, навіть за умови, якщо вона видана за особливі заслуги перед містом, до того ж позивач сам собі проти ричіть у цій частині, надаючи суду довідки про заборгованість саме відповідачів перед ним за користування житлом до лютого 2009 року включно /а.с. 60, 62/. Твердження представника відповідача ОСОБА_7 0.0. про надання гарантійного листа відповідачу ОСОБА_3 про те, що йому після закінчення навчання буде виділена інша квартира житловою площею згідно вимог законодавства не заслуговують уваги взагалі, адже суд вирішує питання в межах заявлених вимог і на підставі наданих суду доказів, при цьому не може виходити за межі заявлених вимог. А така позиція представника позивача по справі є лише підтвердженням необгрунованісті свого позову до зазначеного відповідача і згодою з поважністю причин його тимчасової відсутності за місцем своєї реєстрації.

Щодо відповідача ОСОБА_2., то суду не надано доказів поважності його відсутності на спірній житловій площі більше шести місяців, а в цьому разі у цій частині позовні вимоги належить задовольнити та визнати його таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Задовольняючи позов, суд на підставі ст. 88 ЦПК України покладає на відповідача ОСОБА_2 судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 72 Житлового Кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60, 213-214, 293 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ДП «Злагода» КП ЖЕК № 3 Антрацитівського УЖКГ до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 47, 89 кв м, житловою площею 24, 5 кв м.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ДП «Злагода» КП ЖЕК № З Антрацитівського УЖКГ повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 7 грн. 50 коп. та на користь місцевого бюджету 8 грн. 50 коп.

Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом 10 днів після проголошення рішення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення через Антрацитівський міськрайонний суд до апеляційного суду Луганської області.