Справа №: 2-445/11

РІШЕННЯ

Іменем    України

"29" березня 2011 р.    Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Квітки О.М. при секретарі Пономаренко А.С., з участю прокурора Руденко І.О. та представника служби у справах дітей Олександрійської міської Ради Яковлєва Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дітей, де третьою особою є служба у справах дітей Олександрійської міської Ради, –

                                                     У С Т А Н О В И В:

Позивач просить визначити місцем проживання дочок: ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4 яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 своє місце проживання.

Свої вимоги мотивує тим, що між ним та відповідачем виник спір про місце проживання дітей.

18.09.99 року уклав шлюб з позивачем. Від шлюбу мають спільних дочок.

У жовтні 2010 року відповідач подав позов про розірвання шлюбу і шлюб був розірваний.

Відповідач погано ставиться до виховання дочок, часто залишає їх без нагляду. Часто проводить свій час з іншим чоловіком, ради зустрічей з ним залишає дітей без уваги, їжі, або навіть в дитсадку.

У нього є всі умови для проживання дитини, має постійний доход у вигляді зарплати, також допомагають її батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 тієї ж статті, орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Відповідач проти позову заперечує. Просить відмовити в позові.

Мотивує тим, що спору про місце проживання дітей немає. Вона дійсно проживає з іншим чоловіком. Наміру та можливості забрати туди дітей у неї немає. На час пред’явлення позову та й після початку розгляду справи діти взагалі проживали не у позивача чи у неї, а у її батьків.

Представник служби у справах дітей підтримав позивача, вважає, що вимоги обґрунтовані.

Таку ж думку висловив прокурор.

Дослідивши матеріали справи, доводи сторін, думку представника служби у справах дітей та прокурора, суд вважає, що в позові необхідно відмовити з наступних підстав.

Ч.ч. 1,2,3 ст. 161 СК України передбачено: якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

З матеріалів справи видно, що між сторонами склалися не адекватні відносини.

Відповідач після розірвання шлюбу проживає з іншим чоловіком окремо від позивача. Спору про місце проживання дітей немає. На час пред’явлення позову та й після початку розгляду справи діти взагалі проживали не у сторін, а у батьків відповідача, пізніше – в квартирі сторін разом з позивачем. Відповідач жодного разу не намагалася змінити їх місце проживання.

Таке підтверджується матеріалами справи, поясненнями сторін, показаннями свідків.

Судом установлено, що окремо проживає відповідач, яка такого питання не ставить.

Ч. 1 ст. 3 ЦПК України передбачено: кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Ст. 4 ЦПК України передбачено: здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Законом: ст. 161 СК України передбачено: питання щодо того, з ким буде проживати малолітня дитина, може порушувати мати чи батько, які проживають окремо.

Діти проживають з позивачем, а тому його права не порушені.

А тому в позові необхідно відмовити.

На підставі ч. 1,2,3 ст. 161, ст. 163 СК України, ч. 1 ст. 3, ст. 4 ЦПК України, керуючись ст.ст. 212-213 ЦПК України суд, –

                                                         Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дітей, де третьою особою є служба у справах дітей Олександрійської міської Ради відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області протягом десяти днів з дня проголошення через Олександрійський міськрайонний суд.

                                                      Головуючий: