№ 2-951/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2009 р. Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області в складі: головуючого

судді Назарової MB.

при секретарі Зятьковій О.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Антрацит цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та визнання права власності, -

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить визнати за ним право власності на нерухоме майно - частину приміщення житлового будинку, яку переобладнано ним під магазин продовольчої та непродовольчої групи, який знаходиться за адресою, АДРЕСА_1

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 пояснив, що з 21 серпня 1976 року він перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2 Згідно договору дарування земельної ділянки, рішення Антрацитівської міської ради та Державного акту на право власності на земельну ділянку він є власником земельної ділянки площею 0, 1178 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 Зазначена земельна ділянка призначена для будівництва, обслуговування житлового будинку.

На ній позивачем разом з дружиною за спільні кошти побудовано житловий будинок з належними до нього господарськими і побутовими будівлями та спорудами.

Він зробив переобладнання частини житлового будинку під магазин за власні кошти, які належали йому особисто, але оскільки його дружина не визнає, що його магазин є його особистою власністю, він змушений звертатися до суду та просить визнати за ним право власності на частину приміщення житлового будинку, яку переобладнано ним під магазин.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримує свої вимоги та пояснив, що дійсно він перебуває у шлюбі з відповідачкою, має на праві приватної власності зазначену земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, після чого він самостійно, за власні кошти переобладнав під магазин частину житлового будинку, його дружина ОСОБА_2 йому в цьому не допомагала, посилаючись на те, що майно їй не належить. Коли він завершив будівельні роботи, відповідачка висунула йому вимоги на переобладнану частину будівлі за зазначеною адресою, зазначивши, що вона має намір зайнятися підприємницькою діяльністю, через що у них постійно виникають сварки. Вважає, що оскільки магазин було ним переобладнано самостійно, без допомоги дружини, на його земельній ділянці, з його матеріалів, то він є власником новоствореного нерухомого майна.

Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 у судовому засіданні не визнала, посилаючись на те, що оскільки вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1, то все майно належить їм на праві спільної власності. Крім того, пояснила, що дійсно земельна ділянка належить її чоловіку особисто, і коли чоловік

почав робити переобладнання частини житлового будинку під магазин, то робив це за особисті власні кошти. Оскільки вони окремо ведуть домашнє господарство, то він запропонував їй разом перебудувати зазначений будинок в магазин, але на той момент вона не бажала займатися підприємницькою діяльністю, крім того, земельна ділянка належить чоловіку, тому на пропозицію чоловіка відмовила. Тоді ОСОБА_1 самостійно, за власні кошти переобладнав частину житлової будівлі під магазин. Але згодом після завершення будівельних робіт вона забажала зайнятися підприємницькою діяльністю і запропонувала чоловікові спільно використовувати зазначений магазин, але він відповів відмовою, через що вони постійно сваряться. Вважає, що перебудований чоловіком будинок в магазин зі складським приміщенням належить їм в рівних частках.

Заслухавши сторони, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що з 21 серпня 1976 року сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі. Позивачу згідно договору дарування земельної ділянки від 25 жовтня 2006 року, рішення Антрацитівської міської ради від 03.11.06 р. за № 8/21-1 та Державного акту на право власності на земельну ділянку належить земельна ділянка площею 0, 1178 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 Зазначена земельна ділянка призначена для будівництва, обслуговування житлового будинку.

Згідно рішення виконкому Антрацитівської міської ради від 28.07.04 р. № 314 позивачу на зазначеній земельній ділянці було дано дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1

Позивач самостійно, за власні кошти переобладнав частину житлового будинку під магазин продовольчої та непродовольчої групи без допомоги його дружини ОСОБА_2, на земельній ділянці позивача та з його матеріалів - цю обставину визнала у судовому засіданні і сама відповідачка.

Відповідно до висновку ПП «Зодчий», обстеженням реконструйованої будівлі житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, виявлено, що об’єкт, загальною площею 401, 4 кв м, переобладнано приміщення магазину у підвальній частині будинку та частини першого поверху загальною площею 363, 11 кв м, збудовано відповідно до робочого проекту «Переобладнання частини житлового будинку під магазин продовольчої та непродовольчої групи», розробленого на підставі листа-замовлення, договору № 408, на земельній ділянці, яка знаходиться у приватній власності - повністю готовий для введення в експлуатацію. Грубих порушень та відступів від проектних рішень не виявлено.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування чи за кошти, які належали їй, йому особисто.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст. 57 Сімейного кодексу України, ст. ст. 375, 392 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно - магазин продовольчої та непродовольчої групи, який переобладнаний з частини приміщення житлового будинку та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 363, 11 кв м, та на житлове приміщення загальною площею 38, 29 кв м та житловою площею 16, 6 кв м за адресою: АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Луганської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Рішення надруковане у нарадчій кімнаті.