Справа № 2-а-393/11

ПОСТАНОВА

іменем            України

"23" березня 2011 р.

Дзержинський районний суд в складі: Грищенко Н. М.,

при секретарі                                                                       Желдак  О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку ст. 41 КАС  в скороченому провадженні адміністративну справу за позовом позов:  ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу про визнання протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу щодо перерахунку  щомісячної соціальної допомоги і стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2. звернулася до суду 19 січня 2011  року із позовом, зазначивши, що вона, відповідно до ст. 1 Закону України № 2195-ІV від 18.11.2004 «Про соціальний захист дітей війни» (далі Закон) є дитиною війни та відповідно до ст. 6 цього закону має право на щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Така допомога їй виплачувалась з 01.01.2008  року у  розмірі 10% від  мінімальної  пенсії  за  віком. Ці дії відповідача суперечить Конституції та Законам України, рішенню Конституційного Суду України № 6- рп/2007 від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 р. № 10 р-рп. Просить визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу (далі УПФУ) щодо невиплати щомісячної соціальної допомоги «дитині війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії, зобов’язати нарахувати та виплатити  недоплачену, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з 01.01.2006  р. по 31.12.2010 року та в подальшому нараховувати відповідно чинного законодавства.

Ухвалою суду від 24.01.2011 р. позовні вимоги що стосуються періоду з 01.01.2006  року  по 18.07.2010  року включно  залишено без розгляду у зв’язку з пропуском строку звернення до суду.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в якому    просив відмовити у задоволені позову. Позовні вимоги не визнає, оскільки розмір надбавки дитині війни виплачуються за рахунок коштів державного бюджету відповідно до постанови КМУ від 28.05.2008 р. № 530 «деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».  Мінімальний розмір пенсії за віком, який визначається згідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для осіб, які втратили працездатність, і який позивач вважає, що повинен бути застосований, не має відношення до визначення розміру надбавки «дітям війни», оскільки застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. У 2006 році надбавка такій категорії пенсіонерів не виплачувалась взагалі, через відсутність механізму проведення виплат, а з 2007 р.  виплати проведені, згідно із законом про бюджет на відповідний рік, в яких визначено розмір видатків, що направляються Пенсійному фонду України для проведення виплат особам, що мають статус «дитина війни».

Тому дії Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському  районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області повністю відповідають чинному законодавству України, відповідач діяв у межах своїх повноважень і у  спосіб, встановлений чинним законодавством, а вимоги позивача не можуть бути задоволені, так як вони не ґрунтуються і не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Справу   розглянуто суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки справу розглянуто без участі сторін, відповідно до ст. 41 КАСУ фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд  не здійснює.

Суд,  дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”№2195-ІV від 18 листопада 2004 року, та має статус “дитини війни” (а.с. 8 – копія пенсійного посвідчення).

Згідно статті 6 Закону №2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року. Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України №2195-ІV викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Проте, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» N 107-VI від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України №2195-ІV в новій редакції. Отже з 22.05.2008 р. було відновлено дію ст. 6 Закону України №2195-ІV, яка не була більше призупинена чи змінена, у тому числі і у 2010 р.

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Суд вважає, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підлягає застосуванню щодо спірних правовідносин, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Ст. 52. Закону України «Про державний Бюджет на 2010 рік» установлено у 2010 році прожитковий мінімум  для  осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня  -  706  гривень,  з 1 липня - 709 гривень,  з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.

Відповідно ст. 21 ЗУ «Про державний Бюджет на 2011 рік» установлено у 2011 році прожитковий мінімум   для  осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривні,  з 1 жовтня - 784  гривні,  з  1  грудня  - 800 гривень.

Таким чином, виплата позивачу у 2010 році надбавки у розмірі 49,80 грн., відповідно до  постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, суперечить встановленим ст. 6 закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірам та порушує права позивача. Враховуючи пріоритет закону над підзаконним нормативно-правовим актом, вимоги щодо визнання неправомірною бездіяльність щодо не виплати надбавки «дитині війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов’язання провести такий перерахунок і виплатити недоотриману суму ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню.   

Позивачка просить зобов’язати відповідача проводити відповідні нарахування і виплату надбавки «дитині війни» з 01.01.2006 року по 31.12.2010 року  та в подальшому нараховувати відповідно вимог чинного законодавства. В цій частині заявлених вимог, суд вважає необхідним не вказувати кінцевий термін проведення перерахунку, у такому випадку соціальна допомога буде виплачуватись до зміни законодавчих норм, що регулюють призначення пенсії цього виду. Разом з тим зобов’язати відповідача проводити виплати щомісячної доплати до пенсії «дитини війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у подальшому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-ІV із змінами та доповненнями суд  не може, оскільки не може передбачити чи буде закон діяти постійно в такій редакції і чи будуть в подальшому порушуватись відповідачем права позивача.  

Суд, не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії позивачу, оскільки органи державної влади не можуть посилатись па відсутність коштів, як на підставу невиконаний своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.. 1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-ІV із змінами та доповненнями, ст.ст. 5,28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV із змінами та доповненнями, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року, ст.. 52 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2010 рік», ст.ст. 86, 159-162,  183-2  КАСУ, -

                                      П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 підвищення до пенсії як дитині війни згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  за період з 19 липня 2010 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної соціальної допомоги до пенсії як «дитині війни» з 19 липня 2010 року  згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з положень встановлених частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який діє у вказаний період,  з урахуванням виплачених сум до змін законодавчих норм, що регулюють призначення пенсії цього виду.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) гривні  40 коп.   

В іншій частині позову - відмовити.

Постанову суду допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні  апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:Н. М. Грищенко