2-960/11

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

       03 лютого 2011 року                                                                                   місто Луганськ

          Суддя Ленінського районного суду міста Луганська Матвєйшина О.Б., розглянувши позов ОСОБА_1 до колишнього експерта ОСОБА_2 про відновлення порушеного особистого немайнового права розпорядження своєю власністю на закріпленій земельній ділянці, як з’ясувалося за ново виявленими обставинами та про невизнання повторної експертизи № 3133/21 від 31 травня 2000 року, виконуваною експертом ОСОБА_2 вісім місяців, яка не відповідає дійсності,-

                                                                ВСТАНОВИВ:

          У травні 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача колишнього експерта ОСОБА_2, про відновлення порушеного особистого немайнового права розпорядження своєю власністю на закріпленій земельній ділянці, як з’ясувалося за ново виявленими обставинами та про невизнання повторної експертизи № 3133/21 від 31 травня 2000 року, виконуваною експертом ОСОБА_2 вісім місяців, яка не відповідає дійсності, в якому послався, що у 1998 році при розгляді цивільної справи стосовно земельного спору між ним та іншою особою, на підставі ухвали суду, якою було визначено низку питань, відповідачем проводилася експертиза щодо меж та порядку розподілу земельних ділянок № НОМЕР_1,НОМЕР_2,НОМЕР_3 по АДРЕСА_1. Під час проведення цієї експертизи відповідачем допущено тяганину, при проведенні експертизи перевищив свої повноваження, не взяв до уваги всі наявні в інвентаризаційних справах документи, неправильно їх оцінив, не взяв до уваги перший висновок експертизи та перше рішення суду на поставлені судом питання достовірні відповіді надано не було, внаслідок чого дав суду необґрунтований висновок, яким частину земельної ділянки позивача № НОМЕР_1 передано до земельної ділянки № НОМЕР_2. Цей висновок судом взято до уваги та винесено рішення, яке порушує права та інтереси позивача. Позивач змушений звертатися у всі інстанції для поновлення свого права, неправомірними діями відповідача, як експерта позивачеві та його сім’ї завдано моральну шкоду. Тому позивач просить:

- визнати протиправними дії відповідача, як експерта з приводу проведення ним експертизи, яка не відповідає дійсності на 99%,

- скасувати експертизу № 3133/21 від 31 травня 2000 року, якою нанесено моральну шкоду  йому та його сім’ї протягом тривалою судової тяжби, яка тягнеться у теперішній час по поновленню порушених прав розпорядження своєю власністю, проживання у будинку, а через шкоду, завдану зливною ямою власниці будинку № НОМЕР_2 проживати неможливо, а експерт не дав оцінки першій та першому рішенню суду, де чітко вказано, що зливна яма спричинює шкоду його будинку №НОМЕР_1,

- винести об’єктивне рішення з питання неправомірності дій експерта ОСОБА_2 та поновити його законні права, гарантовані Конституцією України,

- стягнути з експерта ОСОБА_2 та причасних до цієї справи осіб у відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями, рішеннями з приводу ущемлення його законних прав, понесені витрати на проведення двох експертиз, складання позовних заяв, витребування архівних документів, довіреностей з 1998 року, які йому не були відшкодовані.

          Згідно зі ст.. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи

інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

          Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

          Розглянувши вказану позовну заяву, підстав для прийняття її та відкриття провадження по ній у порядку цивільного судочинства не вбачається.

          В Україні кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина 1 статті 55 Конституції України), якщо він вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю органу державної влади, місцевого самоврядування, посадової та службової особи порушено його права, свободи чи законні інтереси.

          Зі змісту позовної заяви позивача вбачається, що у даному випадку спір виник з приводу здійснення відповідачем своєї професійної діяльності, як експерта експертної установи, яка регулюється спеціальним Законом України «Про судову експертизу».

          Згідно вказаному Закону судових експерт є фігура незалежна, з особливим процесуальним статусом, чітко визначеним колом прав, обов’язків, повноважень і відповідальності.

          Його незалежність мають забезпечувати, зокрема, процесуальний порядок його призначення, заборона втручання у процедуру содової експертизи, можливість призначення повторної содової експертизи тощо.

          Крім того, експерт, як незалежна процесуальна фігура підписує свій висновок особисто та  несе за нього особисту відповідальність ( пункт 13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз).

          Статтею 12 Закону України «Про судову експертизу»встановлено, що незалежно від виду судочинства судовий експерт зобов’язаний:

1)          Провести повне дослідження і дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок;

2)          На вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду дати роз’яснення щодо даного ним висновку;

3)          Заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі.

Інші обов’язки судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про судову експертизу»судовий експерт на підставах і в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до відповідальності: дисциплінарної (за порушення трудової діяльності); матеріальної (за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на нього трудових обов’язків); адміністративної чи кримінальної.

Зокрема, за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків –відповідно до статей 384 та 385 Кримінального кодексу України.

За злісне ухилення від явки до суду експерт несе відповідальність за частиною 2 статті 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Порядок притягнення експерта до дисциплінарної відповідальності врегульовано Положенням про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 09.08.2005 року № 86/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.087.2005 року за № 882/11162.

Крім того, під час проведення експертизи, за наявності обставин, що можуть засвідчити упередженість експерта, законодавство передбачає підстави для його відвіду (самовідвіду).

Висновок експерта є необхідним для суду, якщо для прийняття законного рішення у справі потрібна думка спеціаліста з приводу певних питань.

Висновок судового експерта не призводить до змін правового статусу сторін, не породжує для сторін прав та обов’язків, не порушує існуючих прав чи обов’язків сторін, а є лише висновком спеціаліста (фахівця) у певній галузі знань, він не є актом, що встановлює, змінює чи припиняє правовідносини, висновок експерта є одним з видів доказів у справі, які суд під час розгляду конкретної справи оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об’єктивному розгляді під час судового засідання всіх обставин справи в їхній сукупності.

Крім того, висновок експерта за результатами експертизи, призначеної судом, не є остаточним, за необхідності призначається додаткова чи повторна експертиза. Незгода з висновком експерта може мати наслідком клопотання про призначення додаткової чи іншої експертизи або ж наведення додаткових доказів, що спростують висновок експерта.

Таким чином, оцінка діям експерта при проведенні ним експертизи та складеному висновку, надається судом під час розгляду конкретної справи, окремо діяльність експерта під час. Підготовки проведення експертизи та висновки за її результатами не можна оскаржити в суді шляхом звернення до експерта з позовом у порядку цивільного судочинства, оскільки чинне законодавство передбачає відповідальність експерта, як власне експерта (фахівця, спеціаліста) у встановленому законом порядку, і не передбачає можливість притягнення його до відповідальності в порядку цивільного судочинства у зв’язку із претензіями до висновку судового експерта по конкретній справі.

Таким чином, законом визначено порядок та підстави притягнення експерта до відповідальності у зв’язку з виконанням ним професійної діяльності, якими передбачено його відповідальність у цивільному судочинстві у якості відповідача у зв’язку зі здійсненням своєї професійної діяльності та надання висновку.

Інакше кажучи, законодавець передбачив достатню кількість способів захистити себе від несумлінної роботи експерта чи скасувати наслідки упередженості експерта, крім способу шляхом звернення до суду з позовом до експерта.

Згідно зі ст.. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, оскільки заява щодо дій експерта при здійсненні ним професійної діяльності та його висновок по конкретній справі не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства, підстав для відкриття провадження у справі за позовною заявою позивача, не вбачається. Крім того, як вбачається з позовної заяви оскаржувані дії експерта та висновок вже були предметом розгляду суду при розгляді земельного спору за його участю і їм надано відповідну оцінку.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -  

                                                                 УХВАЛИВ:

          Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом позивача позов ОСОБА_1 до відповідача колишнього експерта ОСОБА_2 про відновлення порушеного особистого немайнового права розпорядження своєю власністю на закріпленій земельній ділянці, як з’ясувалося за ново виявленими обставинами та про невизнання повторної експертизи № 3133/21 від 31 травня 2000 року, виконуваною експертом ОСОБА_2 вісім місяців, яка не відповідає дійсності, оскільки заява не підлягає розглядові у порядку цивільного судочинства у такому вигляді.

          Ухвала може бути оскаржена в апеляційний суд Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська протягом п’яти днів з дня отримання ухвали.

СУДДЯ: