Справа  № 2-572/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

23 березня 2011 року  Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі:  головуючого судді – Присакар О.Я.,

при секретарі – Горбуновій Х.М.,  

за участю позивача – ОСОБА_1,  представника позивача –  ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому   судовому засіданні в залі суду в м. Ізмаїлі справу за позовом  ОСОБА_1 до комунального підприємства «Ізмаїльське виробниче управління водопровідно – каналізаційного господарства» про визнання незаконним відключення від водопостачання, визнання незаконним повідомлення, стягнення моральної шкоди та витрат,-

                                                         ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до комунального підприємства «Ізмаїльське виробниче управління водопровідно – каналізаційного господарства» про визнання незаконним відключення відповідачем його жилого будинку АДРЕСА_1 від водопостачання від комунального водопроводу, а також повідомлення відповідача без номера і дати на ім'я позивача про необхідність сплатити 4206,24 грн. за 1656 куб. м. води згідно акту від 13.09.09 та рахунок-фактури №СФ-0000786 від 14.09.2009 р. про необхідність сплатити 505,62 грн. за відключення від магістрального водопроводу та стягнення з відповідача 1600 грн. моральної (немайнової) шкоди та судових витрат і витрати на надання правової допомоги в сумі 800 грн. Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги  заявою від 25.10.2010 року та просив: визнати незаконним відключення 13.09.2009 р. відповідачем - КП „Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства"  його жилого будинку АДРЕСА_1 від водопостачання від комунального водопроводу та зобов'язати відповідача підключити будинок АДРЕСА_1 до водопостачання від комунального водопроводу; визнати незаконними та недійсними повідомлення відповідача без номера і дати на ім'я  позивача про необхідність сплатити 4206,24 грн. за 1656 куб. м. води згідно акту від 13.09.09 та рахунок-фактури №СФ-0000786 від 14.09.2009 р. про необхідність сплатити 505,62 грн. за відключення від магістрального водопроводу; стягнути з відповідача - КП „Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" на  його користь 1600 грн. моральної (немайнової) шкоди, витрати на надання правової допомоги в сумі 800 грн. і витрати на проведення будівельно-технічної експертизи в сумі 2000 грн., а всього 4400 грн. та судові витрати, мотивуючи тим, що 09.09.2004 року між КП„Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (надалі Водоканал) та  ним  було укладено договір про надання послуг - постачання води із комунального водопроводу в житловий будинок, який належить його сім'ї. Згідно з пунктом 2.1.1. договору Водоканал зобов'язався подавати в його будинок воду безперебійно чи по графіку. Так, ранком, 13.09.2009 року на відстані біля 20 метрів від свого жилого будинку, за межами своєї присадибної земельної ділянки, він помітив витік води біля центральної магістралі водопроводу на вул. Болградській с. Броска і була викликана аварійна бригада відповідача для встановлення причин витоку. Під час риття екскаватором аварійною бригадою Водоканалу котловану в місці витоку води на центральній магістралі водопроводу, екскаватором був вирваний ввід труби водопроводу від хомута центральної магістралі, що веде у двір його будинку. Внаслідок чого із під хомута появився витік води, про що було складено акт бригадою Водоканалу і будинок його сім'ї було відключено від комунального водопроводу. В акті вказано, що при розкопці виявлено витік води на вводі з боку хомута. В даному акті жодного слова не вказано про те, яка причина витоку води, які конкретно норми (пункти чи статті) діючого законодавства він порушив, що дало б представникам Водоканалу право відключати його будинок від комунального водопроводу. Крім того вважає, що якби і були правові підстави для відключення його будинку від водопостачання, то рішення про це повинно було приймати керівництво Водоканалу, а не аварійна бригада. Однак, таке письмове рішення керівництвом відповідача не приймалось і йому не повідомлялось. Внаслідок таких протиправних дій відповідача його сім'я з 13 вересня 2009 р. і до цього часу позбавлена елементарних умов для повсякденного життя.  Це привело до моральних страждань його сім'ї, яка складається із чотирьох осіб на протязі більше року, чим завдана моральна шкода, яку він оцінює в 1600 грн.

          В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.          

           В судове засідання від 23.03.2011 року  представник відповідача, не з’явився  надав втрете заяву про перенесення  розгляду справи, у попередніх судових  засіданнях представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що  позивач був ознайомлений із складеним актом та підписав його, у позивача відсутня технічна документація на водопровідний ввід та він самостійно без дозволу водоканалу врізався у центральну мережу, також позивач не надав доказів стосовно розміру моральної шкоди.

          Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню,  виходячи  з наступного.

Згідно п.2 ст. 169 ЦПК України  неявка представника в судове засідання без поважних причин або  неповідомлення  ним  про  причини  неявки не є перешкодою для розгляду справи.

Представник відповідача надав заяву від 23.03.2011 року про перенесення  розгляду справи, доказів поважності причин відсутності не надав, раніше представник відповідача надавав заяви 07.10.2010 року та 04.02.2011 року про перенесення розгляду справи.   

Судом встановлено, що 09.09.2004 року між КП„Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" та  позивачем  було укладено договір  на  відпуск води із комунального водопроводу та приймання стоків у комунальну каналізацію в житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 також на ім’я позивача було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 та виписана розрахункова книжка по платі за воду та каналізацію.

Відповідно до п. 5.8. вищезазначеного договору зазначені відомості про наявність водолічильника та його показники на час укладання договору.

Пунктом 2.1.1. вищезазначеного договору  передбачено, що водовідведення здійснюється безперервно.

Згідно технічних умов № 334 від 19.08.2004 року  позивачу КП „Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" було надано дозвіл на облаштування вводу  водопроводу, план підключення водопровідного вводу в с. Броска вул. Болградська, 157 було погоджено 06.09.2004 року із головним інженером КП„Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства".

Таким чином, сторони знаходяться у договірних правовідносинах.

13.09.2009 року представниками КП „Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" було складено акт № 9/75 (а.с. 28)  у якому зазначено, що в АДРЕСА_1  при розкопуванні встановлено виток води із під хомута на врізці. Ввід відключено, складено акт.

На підставі вищезазначеного акту  відповідачем на ім’я  позивача було виписано повідомлення про необхідність сплатити 4206, 24 грн. за 1656 куб.м. води згідно акту від 13.09.2009 року, також відповідачем на ім’я  позивача було виписано рахунок –фактуру № СФ – 0000786 від 14.09.2009 року на суму 505, 62 грн. за відключення від магістралі.

Згідно запису № 819 у журналі  виклику (а.с. 29)   13.09.2009 року о 8 год .45 хв. повідомлено про прорив на лінії у АДРЕСА_1

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3  пояснила, що 13.09.2009 року  побачила на дорозі  біля будинку невелику кількість води, викликали представників водоканалу, які  під час розкопування  екскаватором центрального водопроводу, пошкодили його.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка  ОСОБА_4  пояснив,  що на початку вересня 2009 року працював у будинку позивача, коли приїхали працівники водоканалу, почали  розкопувати  екскаватором центральний водопровід, пошкодили  трубу, при цьому отвір в трубі закрили дерев’яною пробкою. Після усунення аварії представники  водоканалу просили у позивача за це 500 грн.

Відповідно до висновку № 18/10 судової будівельно – технічної експертизи від 07.06.2010 року  по п’ятому питанню експерт відповів, що  залишки стінок деталі різьбового з’єднання, які вкручені в муфту на хомуті в точці підключення до центрального водопроводу не рівні рваного характеру, що  свідчить про їх ушкодження внаслідок механічної дії. Чим саме викликано пошкодження встановити не можливо через відсутність іншої частини зламаного різьбового з’єднання. В той же час можливість пошкодження при розкопуванні екскаватором не виключається.

Відповідно до п. 9.3.4  Правил технічної експлуатації систем водопостачання                        та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу                                      України від 05.07.1995 року  N 30 аваріями    на    водопровідній    мережі   вважаються пошкодження трубопроводів,  споруд або  обладнання  на  мережі  чи порушення їх   експлуатації,   що   спричинилося  до  повного  або часткового припинення подачі води абонентам.  До аварій на  мережі належать: пошкодження  стінок  трубопроводів,  порушення  з'єднань труб, поломка  запірної  арматури,  зворотних  клапанів  та  іншої арматури і фасонних частин, ремонт яких потребує припинення подачі води абонентам на період ліквідації пошкоджень.

Згідно п. 9.3.14 вищезазначених правил виконання  робіт з аварійно-відновлювального ремонту мережі входять до обов'язків ремонтних бригад або експлуатаційного персоналу (залежно від структури організації).

Тобто, представники відповідача  13.09.2009 року ліквідувавши виток води, зобов’язані були здійснити відновлювальний ремонт мережі, що представниками відповідача виконано не було.

Таким чином, суд вважає, за необхідне визнати незаконним відключення 13 вересня 2009 року комунальним підприємством «Ізмаїльське виробниче управління водопровідно – каналізаційного господарства» житлового будинку АДРЕСА_1 від водопостачання від комунального водопроводу та зобов’язати комунальне підприємство «Ізмаїльське виробниче управління водопровідно – каналізаційного господарства» підключити будинок АДРЕСА_1 до водопостачання від комунального водопроводу.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині визнання незаконним та недійсними повідомлення відповідача без номера і дати на ім'я  позивача про необхідність сплатити 4206,24 грн. за 1656 куб. м. води згідно акту від 13.09.09 та рахунок-фактури №СФ-0000786 від 14.09.2009 р. про необхідність сплатити 505,62 грн. за відключення від магістрального водопроводу не підлягають задоволенню, в зв’язку з тим, що  вищезазначені повідомлення та рахунок –фактура не встановлюють для позивача  будь – яких обов’язків, крім рекомендації сплатити нараховані суми, також оскарження  вищезазначених документів не  передбачено діючим законодавством як спосіб захисту прав.  

Згідно ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі й відшкодування моральної шкоди.

          Наслідки порушення умов договору від 09.09.2004 року, що був укладений між сторонами, встановлені цим договором, умови договору не передбачають відшкодування моральної шкоди у правовідносинах, що виникли між сторонами. Відповідно до п. 5 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди у разі заподіяння такої небезпечною для життя і здоров’я  продукцією у випадках, передбачених законом. Враховуючи встановлені по справі обставини, відсутні підстави для застосування п. 5 ст. 4 указаного Закону до цього спору.

          Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача  на  користь позивача 1600 грн. моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Згідно угоди від 23.11.2009 року між позивачем та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_5, останній зобов’язався  приймати участь у суді під час розгляду спору між ОСОБА_1 та  КП «Ізмаїльське виробниче управління водопровідно – каналізаційного господарства», згідно квитанції  № 000038 від 23.11.2009 року позивач сплатив  ОСОБА_5 800 грн.,  при цьому позивач уповноважив ОСОБА_5,  на підставі довіреності від 21.09.2010 року, представляти його інтереси в суді.

Враховуючи, що позивач не надав доказів, того що ОСОБА_5 є фахівцем в галузі права, суд вважає, що в задоволенні вимог  щодо стягнення витрат на надання правової допомоги в сумі 800 грн. необхідно відмовити.

Згідно квитанції № 16 від 06.05.2010 року позивач за проведення судової будівельно – технічної експертизи сплатив 2000 грн.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України якщо   позов   задоволено   частково,   судові   витрати присуджуються   позивачеві   пропорційно  до  розміру  задоволених позовних вимог,  а відповідачеві -  пропорційно  до  тієї  частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволені частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на проведення будівельно – технічної експертизи в сумі 1000 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 51 грн., витрати на інформаційне – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Керуючись ст.ст.10, 60, 84, 88 ЦПК України, ст.ст. 525, 611  ЦК України, суд,-

                                                          ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до комунального підприємства «Ізмаїльське виробниче управління водопровідно – каналізаційного господарства» про визнання незаконним відключення від водопостачання, визнання незаконним повідомлення, стягнення моральної шкоди та витрат – задовольнити частково.

Визнати незаконним відключення 13 вересня 2009 року комунальним підприємством «Ізмаїльське виробниче управління водопровідно – каналізаційного господарства» житлового будинку АДРЕСА_1 від водопостачання від комунального водопроводу.

Зобов’язати комунальне підприємство «Ізмаїльське виробниче управління водопровідно – каналізаційного господарства» підключити будинок АДРЕСА_1 до водопостачання від комунального водопроводу.

Стягнути з комунального підприємства «Ізмаїльське виробниче управління водопровідно – каналізаційного господарства» на користь ОСОБА_1 витрати на проведення будівельно – технічної експертизи в сумі 1000 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 51 грн., витрати на інформаційне – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: