П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

29.03.2011 Справа №2-а-6121/11

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

                                        головуючого                      Ломакіна В.Є.

за участю секретаря          Бурячинської Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Київській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача УДАІ ГУМВС України в Київській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, серії АІ1 № 011712 від 15 лютого 2011 року, якою його визнано винним за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн., за перевищення встановленої швидкості руху. Однак, позивач вважає, що його неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки швидкісного режиму він не перевищував, попереду його автомобіля рухався інший транспортний засіб, швидкість якого могла бути зафіксована на радарі. Крім цього, в місці зупинки автомобіля позивача, в зоні дії дорожнього знаку "Обмеження швидкості руху 70 км/год", відсутній дорожній знак 1.37 Додатку 1, який би вказував на проведення дорожніх робіт, а тому позивач вважає, що його неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності. З цих підстав, ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову скасувати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просить скасувати  оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.

Представник відповідача УДАІ ГУМВС України в Київській області будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, не повідомивши суд про причини неявки. Приймаючи до уваги вимоги ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розгляд справи у відсутності представника відповідача та вирішення справи на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі факти:

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, серії АІ1 №201734 від 15.02.2011 року, ОСОБА_1 15 лютого 2011 року о 14 год. 05 хв. на 29 км автодороги Київ –Харків, керуючи автомобілем, марки "Тойота", номерний знак НОМЕР_1, в зоні дії дорожнього знаку "Обмеження швидкості руху 70 км/год", рухався з швидкістю 96 км/год, перевищив швидкість руху на 26 км/год, чим порушив вимоги п. 12.9 ПДР України. Швидкість руху вимірювалась приладом "Беркут" №0801091.

Постановою в справі про адміністративне правопорушення, серії АІ1 № 011712 від 15.02.2011 року, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 260 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Як вбачається зі змісту постанови в справі про адміністративне правопорушення, до неї не долучено жодних доказів того, що прилад "Беркут" №0801091, яким проводилось вимірювання швидкості має функцію фото-, кінозйомки або відеозапису. При цьому, враховуючи положення ст.251 КУпАП, дана норма носить імперативний характер відносно можливості використання тільки тих технічних приладів і засобів, які мають функцію фото-, кінозйомки або відеозапису та можуть бути доказом по справі. До вказаної постанови не долучено і самих матеріалів, на яких було зафіксовано покази приладу "Беркут" №0801091, яким вимірювалась швидкість руху автомобіля позивача.

Згідно зі ст.ст.10-15 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні.

Однак, в оскаржуваній постанові не наведено даних про допуск вказаного пристрою для використання в Україні, не представлено сертифікату про проходження ним метрологічної повірки на похибку вимірювання, не зазначено чи допущений працівник ДПС, який склав постанову, до роботи зі спеціальними технічними засобами. Таким чином, відповідачем не було надано докази, які б підтверджували, що вищевказаний прилад "Беркут" №0801091 має усі передбачені законодавством документи, які б підтверджують правильність його роботи.

Крім цього, відповідно до п.12.10 ПДР України, додаткові обмеження швидкості руху можуть бути встановлені виключно у разі проведення дорожніх робіт разом з попереджувальним знаком 1.37 (д.1) "Дорожні роботи".

У разі коли дорожні знаки обмеження руху 3.29 та 3.31 встановлені без проведення дорожніх робіт або залишені після їх завершення, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості.

Однак, доказів того, що на місці де було зупинено транспортний засіб позивача проводились дорожні роботи, про що водіїв попереджено за допомогою додатково встановлено дорожнього знаку "Дорожні роботи" (1.37 додатку 1 ПДР України) суду представлено не було.

Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення, відповідачем порушено норми чинних нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, а тому суд вважає, що позов слід задовольнити, скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення, серії АІ1 № 011712 від 15 лютого 2011 року, а провадження у справі закрити.

Керуючись п.п. 12.4, 12.9 (б), 12.10 ПДР України, ст.ст. 122, 251, 258, 280, 283 КУпАП, ст.ст.1, 10, 11, 18, 71, 128, 158 –163, 171-2, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

                  Позов –задовольнити.

          Постанову в справі про адміністративне правопорушення, серії АІ1 № 011712 від 15 лютого 2011 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн. –скасувати, а провадження у справі закрити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                          Ломакін В.Є.