Справа № 2-734/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И                                  

 09 березня 2011 року  

                                             Зарічний районний суд  міста Суми

в складі головуючого судді  - Прокудіної Н.Г.

                при секретарі  -  Бузовій Т.І.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в   м. Суми  цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до КП Сумської міської ради ’Електроавтотранс’, 3-тя особа Сумська міська рада про  зобов’язання відповідача  відшкодувати моральну шкоду, -

                                                          ВСТАНОВИВ:

          Позивач, свої позовні вимоги  мотивує   тим, що у зв’язку з виникненням деяких питань  стосовно порядку  укладання договору на розміщення реклами у салонах рухомого складу  КП „Електроавтотранс” ним 14.11.2009 року була подана  КП „Електроавтотранс” заява, яка була доставлена  відповідачу 19.11.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення  поштового відправлення. Відповідач на заяву не відповів. 26.01.2010 року звернувся до суду з позовною заявою про зобов’язання відповідача надати відповідь, але навіть після цього відповідач не надав жодної відповіді  і не вжив жодних заходів з метою використати можливості надані  ст. 130 ЦПК України і врегулювати спір до судового розгляду.   23.08.2010 року Зарічний районний суд м. Суми виніс рішення у справі, яким зобов’язав  відповідача надати відповідь на заяву. Через певний час   він отримав листа від відповідача, у якому зазначається, що він направлений на виконання рішення суду,  а далі у листі розповідається чим і як займаються  КП „Електротранс”  та міська комісія сприяння додержанню законодавства про свободу совісті. При цьому жодних відповідей  на питання поставлені в заяві  у листі не міститься. У своєму листі від  30.09.2010 року  до відповідача  звернув увагу на  невідповідність наданої інформації викладеної у листі запитанням поставленим  у заяві і втретє попросив надати відповідь на заяву. У відповідь на останню заяву   отримав листа, у якому відповідач   повідомляє, що рекламу, яка не відповідає вимогам чинного законодавства, відповідач розміщує  у салонах тролейбуса лише з дозволу  міської комісії  сприяння додержанню  законодавства про свободу совісті. Тому вважаючи, що дії відповідача є такими, що спричиняють душевні страждання,  просить зобов”язати відповідача  відшкодувати моральну шкоду  у розмірі 1 700 грн..  

Представники відповідача та третьої особи   під час судового засідання заперечили проти задоволення позовних вимог та пояснили, що позивачу надана належна відповідь, та позивач не надав доказів на підтвердження своїх позовних вимог та те, що йому заподіяна моральна шкода.  

          Суд, заслухавши    учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають, необхідно позивачу відмовити  у задоволенні позову  в повному обсязі за необґрунтованістю позовних вимог,  з таких підстав. Судом встановлено, що виникненням деяких питань  стосовно порядку  укладання договору на розміщення реклами у салонах рухомого складу  КП „Електроавтотранс”  позивачем   була подана до  КП „Електроавтотранс” заява.  

            26.01.2010 року, позивач звернувся до суду з позовною заявою про зобов”язання відповідача надати відповідь.

            19.08.2010 року Зарічний районний суд м. Суми виніс рішення у справі, яким зобов”язав  відповідача надати відповідь  позивачу на заяву від 14.10.2009 року, однак як слідує з матеріалів справи  позивач з заявою  від 14.10.2009 року до відповідача не звертався. До  директора КП   ’Електроавтотранс’ надходила заява від 14.11.2009 року, однак як пояснив представник відповідача дана заява не була підписана, тому на неї не надавалась відповідь і тільки на виконання рішення суду  позивач отримав листа від відповідача за № 804 від 07.09.2010 року, у якому зазначається, що він направлений на виконання рішення суду,  а далі у листі зазначається, що відповідно до ст. 7 ЗУ  „Про рекламу”  одним з принципів реклами визначено  використання  форм і засобів, які не завдають  споживачеві реклами шкоди.

            Частиною 1 ст. 8 ЗУ „Про рекламу” забороняється використовувати  засоби та технології,  які діють на підсвідомість споживачів реклами.   Згідно  законодавства  про права людини, та, зокрема ЗУ „ Про свободу совісті  та релігійні організації” –державний контроль  за додержанням законодавства України  про свободу совісті  та релігійні організації здійснюють  місцеві Ради народних депутатів та їх виконавчі комітети.  Згідно витягу з рішення міської комісії  сприяння додержанню законодавства  про свободу совісті  та релігійні організації –заборонено   розповсюдження реклами   в м. Суми, що не містить  інформацію про назву  релігійної організації, яка проводить  захід, розповідається чим і як займається міська комісія сприяння додержанню законодавства про свободу совісті та в які інстанції необхідно звернутись позивачу для вирішення його питання.    Позивач  звертався з листом від  30.09.2010 року до КП     ’Електроавтотранс’.

           У відповідь на останню заяву позивач отримав листа за № 999 від 25.10.2010 року, у якому відповідач повідомив, що рекламу, яка не відповідає вимогам чинного законодавства, відповідач розміщує  у салонах тролейбуса лише з дозволу  міської комісії  сприяння додержанню  законодавства про свободу совісті.    Також з матеріалів справи слідує, що позивач звернувся з позовом до КП Сумської міської ради ’Електроавтотранс’, а з листом  відносно розміщення  реклами звертався до КП   ’Електроавтотранс’, різні підприємства.   Позивач не надав доказів, що діями відповідача йому заподіяна   моральна шкода,    не довів факт спричинення   моральної шкоди належними доказами .  Тому необхідно  відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову  в повному обсязі за необґрунтованістю позовних вимог.                          

                                   Керуючись ст.11,  213-215 ЦПК України, ст. 23 ЦК України, -

                                                    ВИРІШИВ:

          Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову  в повному обсязі за необґрунтованістю позовних вимог.                          

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст виготовлено 10 березня 2011 року.

Суддя