Справа № 2-55/11
Рішення
іменем України
10 березня 2011 року Бердичівський міськрайонний суд Житомисрької області у складі: судді Шевчук А.М., при секретарі Крушевській Л.Л., за участю органу опіки та піклування - виконкому Бердичівської міської ради, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, місце проживання малолітніх дітей, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про місце проживання малолітніх дітей та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей ,-
в с т а н о в и в :
У березні 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 Позивач просила розірвати шлюб з відповідачем, залиши дітей проживати із нею, стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 та доньки ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі по 200 грн. щомісячно та на її утримання 150 грн. щомісячно до досягнення дитиною трьох років. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 16 лютого 2006 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу сторони мають двох дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження. Проте, спільне життя не склалося з тієї причини, що відповідач зловживає спиртними напоями, вчиняє сварки в період яких наносить їй словесні та фізичні образи. Оскільки життя з ОСОБА_2 не склалося вона вирішила з дітьми переїхати на проживання до іншої області. Вона не працює, бо займається вихованням дитини до трьох років. Відповідач працює таксистом, його заробіток мінливий. Бажає, щоб аліментні зобов’язання відповідача були врегульовані судом рішенням(а.с.3).
У травні 2009 року ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1 Просив позбавити ОСОБА_1 батьківських прав щодо сина ОСОБА_3 та доньки ОСОБА_4, стягувати на його користь аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі по 200 грн. щомісячно на кожну дитину. Зустрічний позов обґрунтовував тим, що у травні 2009 року ОСОБА_1 зникла з дому, залишивши дітей без догляду. Він проживає із дітьми, працює, найняв жінку, яка доглядає за дітьми. Він виховує та утримує дітей. Мати дітей не займається їх вихованням та не надає їм матеріальної допомоги(а.с.39). Ухвалою суду від 10 червня 2009 року прийнятий зустрічний позов та об’єднаний в одне провадження з первісним (а.с.52).
Ухвалою суду від 10 червня 2009 року залучено до участі у справі орган опіки та піклування –виконком Бердичівської міської ради (а.с.54).
У березні 2010 року ОСОБА_2 змінив предмет зустрічної позовної заяви до ОСОБА_1 Просить дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити проживати із ним(а.с.136). При цьому ОСОБА_2 залишив без змін підставу зустрічної позовної заяви та вимогу про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей.
У квітні 2010 року ОСОБА_2 відмовився від позовної вимоги про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.157). Ухвалою суду від 28 квітня 2010 року закрито провадження в цій частині зустрічного позову (а.с.164-165).
У квітні 2010 року ОСОБА_1 зміни позовну вимогу щодо місця проживання дітей. Просить визначити місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_4 з нею, тобто матір»ю, а малолітнього сина ОСОБА_3 залишити проживати із ОСОБА_2, тобто з батьком (а.с.156).
У червні 2010 року ОСОБА_1 відмовилася від позовних вимог про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 та коштів на її утримання до досягнення дитиною трьох років(а.с.173-174). Ухвалою суду від 22 червня 2010 року закрито провадження у цих частинах первісного позову (а.с.192-193).
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала вимоги про розірвання шлюбу з ОСОБА_2, визначення місця проживання малолітньої доньки ОСОБА_4 із нею та залишення малолітнього сина на проживання із ОСОБА_2, стягнення аліментів з ОСОБА_2 на її користь на утримання доньки ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі 200 грн. щомісячно. Зустрічні позовні вимоги визнала частково. Заперечила (не визнала) залишення доньки з ОСОБА_2 та стягнення аліментів на його користь на утримання ОСОБА_4. Пояснила, що у їх сімейне життя втручалася родина чоловіка. ОСОБА_2 бив її, у тому числі на очах у дітей. У сім»ї було насильство, але вона його не розголошувала. Через сором не зверталася до міліції та терпіла знущання. З ОСОБА_2 вони прожили п’ять років. Весь цей час вона доглядала за дітьми, кормила їх груддю. Через постійні знущання чоловіка була на межі нервового зриву. Ладна була краще вмерти ніж так жити, бо це було життя рабині та скотини. Просила у бога на себе смерті. Коли захворіла на туберкульоз, то ОСОБА_2 їй сказав, що «вона не жилець і йому не потрібна». Коли лежала у лікарні, то ОСОБА_2 та свекруха не допускали її до дітей, а дітям говорили неправду, що мама нібито їх кинула. Лишній раз не ходила до дитсадка, щоб не нервувати дітей, бо їх потім дуже важко заспокоїти та, щоб інші діти із них не кепкували. Коли приїздила, то привозила дітям одежу. Частіше не могла приїздити, бо живе далеко від Бердичева. Через перешкоди, які чинить їй ОСОБА_2, її діти вже майже два роки вимушені скитатися по чужим людям, коли є жива рідна мати, яка хоче і може за ним доглядати сама. Вона має нову сім»ю, забезпечена житлом, дітям забезпечить гарні житлово-побутові умови для проживання, вона та її співмешканець за станом здоров»я можуть буди із дітьми, родина має власне господарство, надлишки харчових продуктів реалізовує на ринку, її співмешканець одержує пенсію по інвалідності та, як музикант, заробляє ще на весіллях, що є значною часткою надходження благ до сімейного бюджету, відносини у родині сприятливі та теплі, діти оточені любов»ю, її мати на заробітках за кордом та матеріально допомагає, вона просить залишити ОСОБА_3 із ОСОБА_2, бо знає, що він його не скривдить, а місце проживання ОСОБА_4 просить визначити із нею, оскільки по фізіології дівчинка ближча до матері, за віком менша за братика, буде жити із сестричками, зігріта материнським теплом та турботою.
ОСОБА_2 та його представник вимоги ОСОБА_1 не визнали повністю. Зустрічні позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Пояснили, що насильства у сім»ї не було. Поведінка ОСОБА_1 аморальна, вона допустила подружню невірність, будучи у шлюбі завагітніла від іншого чоловіка. У неї, як у зозулі, інстинкт народжувати та кидати дітей, проводився її розшук. За весь час вона ходила у дитсадок один раз. Самостійного заробітку не має, живе на соціал, використовує гроші не за призначенням, тобто не на дітей, а на свої власні потреби, чому й було припинено їх виплату. Немає згоди її співмешканця утримувати чужих дітей, він сам хворий, оскільки йому видалили частину легенів, площа будинку у якому проживає ОСОБА_1 не дозволяє знаходитися там трьом дітям. На відміну від неї ОСОБА_2 працює, його доходи пристойні, його батьки знаходяться на заробітках, зараз він співмешкає із новою жінкою ОСОБА_5, яка замінить дітям матір, оскільки у неї своїх двоє дітей. Вже діти називають її «мамою». У ОСОБА_2 квартира, а у співмешканки –будинок.
Представники органу опіки та піклування –виконкому Бердичівської міської ради віднесли розгляд питання щодо розірвання шлюбу на розсуд суду. При цьому пояснили, що ОСОБА_1 за своїм характером замкнула людина. Неодноразово ОСОБА_1 зверталася до органу опіки та піклування із скаргами на чоловіка(а.с.154,155). Коли ОСОБА_1 прийшла до органу опіки та піклування, то мимоволі на її тілі спеціаліст служби у справах дітей та начальник цієї служби побачили синці. Спочатку вона нічого не хотіла про це говорити, але з часом пояснила, що побив чоловік. Що ж стосується місця проживання малолітніх дітей, то дане питання неодноразово було предметом розгляду органу опіки та піклування. Думка органу опіки та піклування змінювалася в залежності від глибини вивчення цієї проблеми, оскільки ОСОБА_1 не завжди могла приїхати на засідання комісії з питань захисту прав дитини. Тільки коли орган опіки та піклування вислухав обидві сторони та вивчив всі обставини, то зміг надати висновок від 18 червня 2010 року №22/1321 та лист від 04 березня 2011 року №22/641 згідно з якими вважати правильним, щоб визначити місце проживання малолітньої дівчинки, ОСОБА_4, біля матері, а хлопчика, ОСОБА_3, - біля батька. Кожен аспект відносин проаналізовано і остаточним висновком органу опіки та піклування слід вважати саме цей висновок. Решта висновків, які були до цього, тобто від 26.03.2010 року №22/633, від 20.05.2010 року вважаються нечинними, оскільки останній висновок їх скасовує.
Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши надані учасниками судового засідання письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 підлягають задоволенню у повному обсязі, а зустрічні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 - частковому задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що з 16 лютого 2006 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі(а.с.3).
Сторони є батьками сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження (а.с.4,5,130-132).
Суд вживав заходів щодо примирення подружжя. Сторони не змогли примиритися.
Суд, згідно ч.2 ст.112 СК України, постановлює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, їхніх дітей, що мають істотне значення.
Фактично сторони створили нові сім»ї.
Так, ОСОБА_1 спільно проживає та пов’язана спільним побутом із ОСОБА_6.(а.с.185). Народила ІНФОРМАЦІЯ_3 року доньку ОСОБА_7 (а.с.207). Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 08 жовтня 2010 року ОСОБА_6. визнано батьком дівчинки (а.с.242-243).
Як вбачається із показів свідка ОСОБА_5 останні вісім місяців вона співмешкає із ОСОБА_2
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що подальше формальне збереження реєстрації шлюбу істотно суперечить інтересам сторін, тому такий шлюб слід розірвати.
Позивач не довела, що відповідач зловживає спиртними напоями, а суд може ґрунтувати свої висновки лише на доказах, які досліджені у судовому засіданні.
Сторони проживають окремо. ОСОБА_1 зареєстрована та проживає у АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 –у АДРЕСА_2(а.с.153,203-204,41).
Мати та батько не дійшли згоди щодо того, з ким із них будуть проживати малолітні діти, які не досягли віку десяти років.
Декларація прав дитини від 20 листопада 1959 року містить припцип 6, за яким малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір?ю.
Згідно ст. 161 СК України під час вирішення спору щодо місця проживання малолітніх дітей суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особисту прихильність дітей до кожного з них, вік дітей, стан їх здоров’я та інші обставини справи, що мають істотне значення.
У судовому засіданні з»ясувалося, що ОСОБА_1 у сім»ї потерпала від свавілля та жорстокості чоловіка. Пояснення ОСОБА_1, представника органу опіки та піклування підтверджені показами свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (брата та матері ОСОБА_1) і сумніву у суду не викликають. Так, коли ОСОБА_1 приїздила на батьківщину, то близькі бачили на її тілі синяки від побоїв чоловіка, вона боялася, що ОСОБА_1 її колись вб»є. Через комплекси за допомою до правоохоронних органів не зверталася, тобто терпіла сімейне насилля.
ОСОБА_2 працював таксистом та матеріально утримував сім»ю, а веденням домашнього господарства та доглядом за трьома малолітніми дітьми: сином ОСОБА_3, доньками ОСОБА_4 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4 (дівчинкою від першого шлюбу ОСОБА_1) займалася ОСОБА_1 з часу реєстрації другого шлюбу. Відношення із родиною чоловіка у ОСОБА_1 не склалися, тому покази свідків ОСОБА_4 (мати ОСОБА_2) та ОСОБА_11 (дружини брата чоловіка) щодо оцінки ОСОБА_1, як господині, суд оцінює критично.
Від збігу несприятливих обставин ОСОБА_1 захворіла на туберкульоз та з 01 вересня 2008 року по 19 грудня 2008 року була вимушена лікуватися у обласній лікарні(а.с.22-23). З того періоду ОСОБА_2 та його мати стали чинити їй перешкоди у спілкуванні із дітьми(а.с. 155,156). Так, свідок ОСОБА_4 суду ствердила, що ОСОБА_1 у хату не допускала.
Після зверненення ОСОБА_1 до суду ОСОБА_2 розпочав вживати заходи на упередження та недопущення витоку компроментуючої його інформації. Так, на його звернення міліція винесла відмовну постанову від 14 квітня 2009 року у якій вказала, що начебто факти щодо нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 –ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження, але ж при цьому навіть не опитали саму потерпілу (а.с.99). Із змісту відмовної постанови від 12 травня 2009 року вбачається, що ОСОБА_2 намагався звинуватити ОСОБА_1 у спричиненні йому 07 травня 2009 року тілесних ушкоджень ножем у ділянку правої ноги (відмовні матеріали 1341). Проте, факт надуманий та у відмовних матеріалах зафіксовано, що ОСОБА_2 перебув у стані алкогольного сп’яніння.У зв’язку з такими обставинами суд сприймає критично покази свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13, що ОСОБА_1 не дивилася за дітьми, не брала участі у їх вихованні та безпричинно залишала дітей на чужих людей, оскільки саме ці свідки завзято стверджували суду й те, що саме ОСОБА_1 07 травня 2009 року шпирнула ОСОБА_2 у гомілку.
ОСОБА_2 звинувачує ОСОБА_1 у аморальній поведінці, у подружній зраді із коханцем ОСОБА_6. Суд не виправдовує ОСОБА_1, але враховує тяжкій збіг обставин у її житті (хвораба, чоловік кинув, відібрав дітей, немає куди подітися - з однієї сторони та співчуття і рука допомоги - з іншої). Окрім того, ОСОБА_2 раніше не переймався моральністю, коли співмешкав із ОСОБА_1 до одруження та одружився лише після того, як народився сина ОСОБА_3.
Сама ж по собі обставина, що жінка виявилася невірним подружжям, не є достатньою для висновку, що вона є поганою матір»ю.
Навпаки, як ствердила свідок ОСОБА_14 (подружжя пів року були у неї на квартирі по провулку Південному у місті Бердичеві) ОСОБА_1, як мати, справлялася із дітьми: годувала, прибирала, доглядала. Діти були мамою доглянуті, охайні. ОСОБА_1 не кидала дітей одних, а просила із ними побути, поки прийде ОСОБА_2 Свідок бачила у ОСОБА_1 синяк на руці. Жінка сказала, що побив чоловік.
Як турботливу та охайну матір ОСОБА_1 охарактеризувала й вихователька дитсадочку - свідок ОСОБА_15 Свідок виховує дівчинку ОСОБА_4 та виховувала дитину ОСОБА_1 від першого шлюбу ОСОБА_10.
Виходячи із роз»яснень п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ сіпльного майна подружжя»суд при вирішенні спору про місце проживання дітей звертає особливу увагу на вік дітей. Так, ОСОБА_4 –дівчинка, фізіологічно вона ближче до матері, позбавлення її материнської опіки може призвести до непередбачувальних наслідків для психічного здоров?я. Дівчинка останні два роки фактично позбавлена матері. У найвищих інтересах дитини надолужити втрачене. Жодна інша жінка не зможе повноцінно замінити дитині рідну матір. ОСОБА_1 не має самостійного доходу, але вона з об’єктивних причин не може його мати, оскільки кожні два роки народжувала і зараз здійснє догляд за донькою ОСОБА_7 до досягнення дитиною віку трьох років. Проте, відсутність самостійного доходу не є самодостатньою обставиною для позбавлення дитини матері, тим більше у такому малолітньому віці. ОСОБА_1 відчуває, що доньці не буде краще без неї, тому материнське серце штовхає її боротися за доньку і вона не полишає цієї справи у продовж останніх двох років. ОСОБА_1 може створити для ОСОБА_4 пристойні матеріально-побутові умови, оскільки вона не зловживаж спиртними напоями або наркотичними засобами (а.с.206). Разом із співмешканцем ОСОБА_6. проживає у дудинку АДРЕСА_1. Разом із ними проживають малолітні доньки ОСОБА_1- ОСОБА_7 та ОСОБА_10. Крім них у будинку проживають мати співмеканця, яка є власником будинку площею 105 кв.м. (чотири кімнати світли, просторі, у кожній кімнаті є відповідні меблі, різна побутова техніка та є всі умови для проживання, розвитку та виховання малолітніх дітей), та двоє братів співмеканця: ОСОБА_16 та ОСОБА_17(а.с.182-182,186.203,204). Власниця будинку не заперечує проти того, щоб із ними проживала ОСОБА_4 (а.с.206). У сім»ї доброзичлива автосфера. У будинку завжди чисто, охайно, діти доглянуті. ОСОБА_6. отримує пенсію по інвалідності- третя група, 706 грн.(а.с.180а). Крім того, він має додатковий дохід, підробляє на весіллях як музикант. Сім?я веде велике підсобне господарство, продає м?ясо - молочні вироби, різну рослинну продукцію. Сім?я матеріально забезпечена(а.с.175,184). Згідно довідки Жидачівського протитуберкульозного диспансеру від 16.07.10 року №70 ОСОБА_6. знаходиться на диспансерному обліку з 2008 року. Хронічне обструктивне захворювання легень в стані ремісії. ОСОБА_6. 15 липня 2010 року пройшов повне рентгенологічне та клінічне обстеження. Вище вказане захворювання не перешкоджає спільному проживанню з малолітніми дітьми (а.с.176,178-180,205) ОСОБА_1 згідно довідки від 16.06.2010 року є здоровою (а.с.177). Відповідно до довідки Жидачівського протитуберкульозного диспансеру від 09 лютого 2011 року ОСОБА_1 знаходиться на диспансерному обліку з діагнозом: ЗЗТБ (2010) в/ч лівої легені у вигляді щільних вогнищ та фіброзу кат 5.1. Дане захворювання не є перешкодою для спільного проживання з малолітніми дітьми (а.с.240). Виключно позитивно характеризується за місцем проживання (а.с.185). ОСОБА_1 вимушена була через вчинок ОСОБА_2 із ножем у травні 2009 року негайно поїхати. ОСОБА_2 знав де вона переховується, а до правоохоронних органів звернувся за розшуком, щоб потім звинувачувати у начебто недостойній поведінці (а.с.50,45). Дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вона тоді не мала куди забрати та була впевнена, що злого він їм не заподіє. Проте, доля доньки від першого шлюбу ОСОБА_10 її турбувала і вона її забрала із собою, бо ОСОБА_2 її не любив, ставився до неї вороже, із показів свідка ОСОБА_9 хотів вивезти дитину (ОСОБА_10) в ліс та забити. Оцінюючи у сукупності вище викладене суд, врахував увагу та турботу ОСОБА_1 щодо дітей, хворобу, яку вона перенесла, перешкоди, які чинить їй ОСОБА_2 у спілкуванні із дітьми, особисті її якості, можливість створення належних умов для виховання ОСОБА_4 і не вбачає тих виняткових ситуацій, які б дали йому підстави розлучити матір із малолітньою донькою. Що ж стосується листа управління праці та соціального захосту населення від 24.01.2011 року №112, то виплата допомоги при народженні ОСОБА_4 матері була припинена, оскільки вона позбавлена можливості здійснювати догляд за власною дитиною.На утримання дітей надіслала на ім?я ОСОБА_2 грошові перекази: 17 грудня 2010 року на суму 400 грн., 03 березня 2011 року у сумі 700 грн.
Що ж стосується ОСОБА_3, то суд вважає можливим його залишити проживати із батьком, оскільки він хлопчик, старший за сестру, здоровий (а.с.44,89). ОСОБА_2 зможе забезпечити йому належні матеріально-побутові умови у двокімнатній квартирі АДРЕСА_2, яка належить його батькові (а.с.27). Квартира зі всіма зручностями, площею 52 кв.м., відповідає санітарно-гігієнічним нормам, в кімнатах прибрано, є хороші меблі, для дитини обладнана окрема кімната (а.с.2,33,41,97,152). ОСОБА_2 працює таксистом та має дохід (а.с.92,93,94,114). Характеризується позитивно за місцем проживання (а.с.30-31,43,88,95). На обліку у нарколога або психіатора не перебуває(а.с.17) ОСОБА_3 відвідує дитсадок №15 (а.с.19). ОСОБА_2 належно опікується ним та постійно виказує свою турботу про малого (а.с.20,21). Нарікань на ОСОБА_2 з боку вихователів дитсадочку не має. Зараз ОСОБА_2 створив нову сім»ю із ОСОБА_5 Як ствердила свідок ОСОБА_5 ОСОБА_3 до неї звик. Називає «мамою». Вона його любить. У неї двоє своїх дітей. Вона не працює. Проживає у батьківському будинку у АДРЕСА_1.
Суд орієнтується на останній висновок органу опіки та піклування від 18 червня 2010 року №22/1321 (а.с.187) та уточнюючий лист органу опіки та піклування від 04 березня 2011 року №22/641 (лист приєднаний до матеріалів справи), оскільки наступні висновки скасовують попередні (висновки від 26.03.10 року №22/633, від 20.05.2010 року №22/1118 орган опіки та піклування не клопотав приєднати до матеріалів справи та брати їх до уваги при розгляді. Вони були приєднані за клопотанням представника ОСОБА_2- ОСОБА_18). Останній висновок наданий з урахуванням всіх обставин справи та думки обох сторін. Він не оскаржений у встановленому законом порядку, а тому є чинним. Орган опіки та піклування посилається на те, що в даний час дітей виховує батько один, він постійно працює, не може приділити дітям належної уваги, діти перебувають в дитсадочку та з сторонніми людьми та те, що в такому віці роль матері є стимуляцією та забезпеченням фізичного та психологічного комфорту для дітей, різкий розрив маленької дитини з матір?ю веде до серйозних порушень у психологічному розвитку дитини, враховуючи бажання обох батьків виховувати дітей та проживати разом з ними, рівність їх прав відносно дітей, враховуючи вік дітей, те, що малолітня ОСОБА_4 потребує жіночого догляду, з урахуванням фізіологічних особливостей розвитку, орган опіки та піклування вважає доцільним визначити місце проживання малолітньої дівчинки, ОСОБА_4, біля матері, а хлопчика, ОСОБА_3, - біля батька. Згідно висновку органу опіки та піклування Жидачівської районної державної адміністрації Львівської області від 19 липня 2010 року №1524, виходячи із малолітнього віку дітей, доцільно двох дітей визначити проживати із матір?ю (а.с.206). Проте, ОСОБА_1 не просить визначити місце проживання сина ОСОБА_3 із нею, а сама просить залишити сина проживати із батьком, тобто ОСОБА_2
Батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення їх повноліття (ст.180 СК України).
Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Сторони не можуть між собою домовитися про умови та способи утримання дітей.
Як вбачається із довідок ОСОБА_2 приватний підприємець, має мінливі доходи (а.с.92,93,94,114). ОСОБА_1 не працює та доглядає за дитиною до досягнення нею віку трьох років, частину доходу одержує в натурі від ведення натурального господарства та коштів, що переказує її мати, яка знаходиться на заробітках за кордоном. Дані обставини щодо мінливості доходу, одержання частини доходу в натурі, інші обставини є підставами для визначення розміру аліментів саме у твердій грошовій сумі згідно ст.184 СК України.
Визначаючись із розміром аліментів, суд на підставі доказів, що надані сторонами, виходить із положень ч.1 ст.182 СК України та вважає, що щомісячна допомога кожної строни не може бути меншою ніж 200 грн. у місяць.
Суд неодноразово роз'яснював сторонам необхідність надавати докази у підтвердження обставин, на які вони посилаються, якщо протилежна сторона не визнає такі обставини. Роз'яснював юридичні наслідки не надання доказів.
Судовий збір, згідно ст.88 ЦПК України, покладається на кожку сторону з позовної вимоги про стягнення аліментів. Сторони просять судових витрат їм не повертати.
Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, ст.ст.112,161,184 СК України, Декларацією прав дитини, постановами Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд,
в и р і ш и в :
позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, який зареєстрований 16 лютого 2006 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, актовий запис №89.
Визначити місце проживання малолітньої доньки Хрустіцької ОСОБА_4 Богданівни, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, з матір»ю –ОСОБА_1.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_2, приватного підприємця, на користь ОСОБА_1 аліменти у твердій грошовій сумі 200 грн. на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, починаючи з 16 березня 2009 року і до досягнення дитиною повноліття. Розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, залишити проживати із батьком - ОСОБА_2.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 року народження, уродженки села Розтока Міжгірського району Закарпатської області, жительки АДРЕСА_1, доглядає за дитиною, який не виповнилося трьох років, на користь ОСОБА_2 аліменти у твердій грошовій сумі 200 грн. на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, починаючи з 16 березня 2009 року і до досягнення дитиною повноліття. Розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону.
У задоволенні решти вимог зустрічної позовної заяви відмовити за безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в дохід держави по 51 грн. судового збору з кожного.
Рішення у частинах стягнення аліментів на утримання дітей підлягає негайному виконанню у межах сум платежів за один місяць.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирскьої області через Бердичівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Надіслати рішення після набрання ним законної сили в частині розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Суддя: