Справа №1-99/11

В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И                             

"17" березня 2011 р. Сокальський районний суд Львівської області

          в складі: головуючого - судді Адамовича М.  Я.

          при секретарі  Панчук І.І.  

          з участю прокурора  Ільницького М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокалі    кримінальну справу про обвинувачення  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Гвоздавка-2 Любашівського району Одеської області жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, до засудження проживав АДРЕСА_2, на даний час відбуває покарання в Сокальській ВК №47, раніше судимого 11.09.1996 року військовим судом Київського гарнізону за ст. 240 п. «а», 43 КК України до 1 року З місяців позбавлення волі, 11.08.2000 року Любашівським районним судом Одеської області за ст. ст. 140 ч.2, 81 ч.З, 42 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, 21.04.2006 Любашівським районним судом Одеської області за ст.ст. 185 ч.3, 187 ч.3, 70 КК України 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна,

             за ст.391 КК України, -  

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 відбуваючи покарання згідно вироку  від 21.04.2006 року Любашівського районного суду Одеської області за ст.ст. 185 ч.З, 187 ч.З, 70 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, в Сокальській ВК №47 УДДУ ПВП у Львівській області знаходиться на профілактичному обліку, як схильний до непокори вимогам адміністрації колонії та дій, що дезорганізують роботу установи. 27.10.2010 р. о 14.00 год. за порушення вимог режиму  утримання постановою начальника Сокальської ВК  №27 від 29.10.2010 р. був переведений в приміщення камерного типу, строком на 1 місяць. Звільнившись з ПКТ на шлях  виправлення не став. 03.12.2010 р. о 15.00 год. будучи працездатним за станом здоров‘я, забезпеченим інвентарем на законну вимогу уповноважених на те представників адміністрації колонії приступити до прибирання житлового приміщення №2 відділення №1 згідно затвердженого графіку прибирання, категорично  у демонстративній формі відмовився виконувати прибирання в житловій секції.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у злісній   непокорі  законним  вимогам  адміністрації  установи виконання  покарань, визнав повністю, суду повідомив, що 03.12.2010 р. о 15.00 год. на вимогу уповноважених на те представників адміністрації колонії приступити до прибирання житлового приміщення №2 відділення №1 згідно затвердженого графіку прибирання відмовився, оскільки погано себе почуває, відкашлює кров‘ю. Після цього разом з працівниками колонії прибув в медичну установу для обстеження. Після обстеження йому повідомили, що він здоровий і був доставлений в приміщення №2 та в чергову частину установи, де підтвердив працівникам колонії, що він відмовляється здійснювати прибирання, оскільки йому не позволяє стан здоров‘я. У вчиненому розкаюється, запевняє, що не буде вчиняти злочини в майбутньому.

Оскільки фактичні обставини справи не оспорюються учасниками розгляду, суд немає сумнівів у добровільності та істиності їх позицій, тому, відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, суд приходить до висновку, що дослідження фактичних обставин справи слід обмежити допитом підсудного.

Учасникам розгляду справи роз‘яснено, що вони позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Оцінивши всі докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що підсудний винен у злісній   непокорі  законним  вимогам  адміністрації  установи виконання  покарань та кваліфікує його дії за ст.391 КК України.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який перешкоджає досягненню цілей покарання та порушує нормальну діяльність органів кримінально-виконавчої системи, особу підсудного, який раніше неодноразово судимий, не працює, не одружений, на диспансерному обліку в Сокальській ВК №47 в лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставин, що пом’якшують покарання підсудного судом не встановлено.

Обставини, які обтяжують покарання підсудного є вчинення злочинів повторно та рецидив злочинів.

З врахуванням наведеного суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливе лише в ізоляції від суспільства.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1  ст.391 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України приєднати до нового вироку не відбуту частину покарання за вироком Любашівського районного суду Одеської області від 21 квітня 2006 року ОСОБА_1 остаточно призначити покарання 1 (один) рік 10 (десять) місяців 15 (п‘ятнадцять) днів позбавлення волі з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі.

Початком строку відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 21січня 2011 року

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 – взяття під варту, залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з часу його оголошення.  Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Головуючий:М. Я. Адамович