ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
05.12.07 Справа № К17/252-07
За позовом Іванця Олександра Григоровича, с. Козаровичі, Вишгородський район
до Відкритого акціонерного товариства “Козаровицьке”,
с. Козаровичі, Вишгородський район
третя особа Кордон Олександр Іванович, с. Козаровичі, Вишгородський район
про визнання рішення правління недійсним
Суддя Суховий В.Г.
Представники згідно протоколу судового засідання.
СУТЬ СПОРУ:
В господарський суд Київської області звернувся з позовом Іванець Олександр Григорович (далі –Позивач) до Відкритого акціонерного товариства “Козаровицьке” (далі –Відповідач, Товариство), за участю третьої особи Кордон Олександр Іванович про визнання недійсним рішення правління від 24.02.2004р. про обрання головою правління ВАТ “Козаровицьке” Кордона О.І.
Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до протоколу № 1 засідання правління ВАТ “Козаровицьке” від 24.02.2004р., яким було обрано голову правління ВАТ “Козаровицьке” Кордона О.І., на засіданні були присутні члени правління Кордон О.І., Чуняєв В.Ю. та Іванець О.Г. Проте, за посиланням позивача (Іванець О.Г.), він не був присутній на даному засіданні правління від 24.02.2004р., а дані, вказані в протоколі № 1 від 24.02.2004р., не відповідають дійсності. Таким чином, на думку позивача, рішення правління від 24.02.2004р. є нелегітимним, так як на засіданні правління ВАТ “Козаровицьке” не було кворуму, оскільки з п’яти членів правління були присутні тільки двоє Кордон О.І. та Чуняєв В.Ю.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 17.09.2007р. проти позову заперечує, посилаючись на те, що Кордон О.І. здійснює свої повноваження голови правління не на підставі рішення правління від 24.02.2004р., яке оскаржується, а на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 04.03.2000р. Таким чином, на думку відповідача, відповідно до ст. 47 Закону України “Про господарські товариства” та п. 8.14 Статуту Товариства оспорюване рішення не суперечить чинному законодавству та не може бути визнано недійсним. За посиланням відповідача, фактично рішенням правління від 24.02.2004р. затверджено вже обраного голову правління.
Кордон Олександр Іванович у відзиві на позовну заяву від 17.09.2007р. проти позовних вимог заперечив.
У зв’язку з необхідністю витребування додаткових матеріалів, розгляд справи неодноразово відкладався.
07.11.2007р. позивачем подано доповнення до позовної заяви (Вх. № 17105) в якому просить визнати, що Кордон Олександр Іванови не являється головою правління ВАТ “Козаровицьке”.
Проте, враховуючи, що у даній справі № К17/252-07 предметом первісного позову є визнання недійсним рішення правління від 24.02.2004р. з підстав відсутності кворуму, пред’явлення позивачем вимоги про визнання, що Кордон О.І. не являється головою правління ВАТ “Козаровицьке”, не є доповненням до позовної заяви, а є додатковою вимогою.
Виходячи з наведеного, Доповнення до позовної заяви від 07.11.2007р. (Вх. № 17105, а.с. 83) позивача, у якій він фактично заявляє додаткову позовну вимогу, суд відхиляє.
Представником відповідача подано пояснення по справі (а.с. 109) в якому відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволені даного позову у зв’язку з пропуском ним позовної давності. В обґрунтування зазначеного відповідач посилається на те, що Іванець О.Г. був присутнім на засіданні правління від 24.02.2004р. та знав про прийняті на засіданні рішення.
В судовому засіданні 19.11.2007р. оголошувалась перерва до 05.12.2007р.
В судовому засіданні 05.12.2007р. представники позивача позовні вимоги підтримали, вважають їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача та третя особа проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позов та у зв’язку з пропуском позивачем строку позовної давності.
Від представника позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Представник відповідача заперечив щодо залучення третьої особи. Суд відхилив клопотання представника позивача, оскільки рішення в даній справі ніяким чином не впливає на права та обов’язки Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Суд розглянув в даному судовому засіданні клопотання представника позивача про витребування протоколів засідань правління, що було подане в минулому судовому засіданні. Представник відповідача заперечив проти зазначеного клопотання. Суд відхилив клопотання щодо витребування протоколів засідань правління.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та представників відповідача, суд в с т а н о в и в:
25 липня 2002 року відбулися загальні збори акціонерів ВАТ “Козаровицьке” (протокол зборів а.с. 94-103) на яких було обрано членів правління ВАТ “Козаровицьке”: Кордона Олександра Івановича (голова правління), Шабанова Віктора Федоровича, Іванця Олександра Григоровича, Чуняєва Юрія Валерійовича та Хлякіна Віктора Дмитровича (п. 5.1 проколу), тобто у кількості 5 чоловік.
24 лютого 2004р. відбулося засідання правління ВАТ “Козаровицьке”. Відповідно до протоколу № 1 засідання правління (а.с. 40), на якому були присутні Кордон О.І., Чуняєв В.Ю. та Іванець О.І., вирішено обрати голову правління ВАТ “Козаровицьке” Кордона О.І.
Відповідно до ст. 159 ЦК України вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. До виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить: 1) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу; 2) обрання членів наглядової ради, а також утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства; 3) затвердження річної фінансової звітності, розподіл прибутку і збитків товариства; 4) рішення про ліквідацію товариства. До виключної компетенції загальних зборів статутом товариства і законом може бути також віднесене вирішення інших питань. Питання, віднесені законом до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, не можуть бути передані ними для вирішення іншим органам товариства.
Згідно з Законом України “Про господарські товариства” (в редакції на час прийняття оспорюваного протоколу), зокрема ст.ст. 41, 47 вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. Виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, передбачений статутом. Роботою правління керує голова правління, який призначається або обирається відповідно до статуту акціонерного товариства. Правління вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів і ради акціонерного товариства (спостережної ради).
Відповідно до статуту Відкритого акціонерного товариства “Козаровицьке”, зареєстрованого Вишгородською РДА № 047 від 22.05.2000р. (а.с. 11), вищим органом Товариства є загальні збори акціонерів (п.8.1). До компетенції Загальних зборів акціонерів Товариства належить, зокрема, обрання та відкликання голови правління Товариства (п. 8.15 статуту).
Виходячи з наведеного, обрання голови правління ВАТ “Козаровицьке” належить виключно до компетенції загальних зборів Товариства.
Крім того, як вбачається з протоколу № 1 від 24.02.2004р. (а.с. 9-10), на засіданні правління були присутні Кордон О.І., Чуняєв В.Ю. та Іванець О.І.
Згідно зі ст. 161 ЦК України виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.
Правління діє від імені акціонерного товариства в межах, передбачених цим Законом і статутом акціонерного товариства (ст. 47 Закону).
Відповідно до п. 11.4 Статуту Товариства засідання правління вважається правомочним, якщо на ньому присутні 2/3 членів правління.
Таким чином, засідання правління ВАТ “Козаровицьке” від 24.02.2004р., на якому було присутні лише три члени правління з п’яти, було неправомочним, у зв’язку з відсутністю кворуму, оскільки 2/3 від п’яти членів правління Товариства становить 4.
Отже, рішення правління ВАТ “Козаровицьке” від 24.02.2004р., яким Кордона О.І. обрано головою правління, є неправомірним.
Відповідачем подано заяву про застосування позовної давності у справі № К17/252-07, в якій ставиться питання про відмову в позові у зв’язку з пропуском строку позовної давності. В обґрунтування зазначеного відповідач посилається на те, що Іванець О.Г. був присутнім на засіданні правління від 24.02.2004р. та знав про прийняті на засіданні рішення, отже позивачем при поданні позову пропущений трьох річний строк позовної давності.
Позивач проти застосування позовної давності заперечив та просить відновити пропущений строк, оскільки, за посиланням позивача, він не був присутній на засіданні правління 24.02.2004р., а про оспорюваний протокол дізнався на одному з судових засідань у Вишгородському суді Київської області у 2005 році.
Таким чином, в процесі розгляду справи виникло питання щодо встановлення обставин участі позивача Іванця О.Г. в засіданні правління Відкритого акціонерного товариства “Козаровицьке” 24.02.2004р.
В процесі розгляду справи судом було викликано в судове засідання для дачі письмових пояснень щодо обставин справи Чуняєва Ю.В. - члена правління та Чомського М.М. - голову спостережної ради, які були присутні на засіданні правління 24.02.2004р. згідно з протоколом.
Як вбачається з письмових пояснень Чомського М.М. від 19.11.2007р. (а.с. 110), наданого в судовому засіданні, на засіданні правління ВАТ “Козаровицьке” 24.02.2004р. громадянин Іванець О.Г. був присутній.
З письмових пояснень Чуняєва Ю.В. від 19.11.2007р. (а.с. 111), наданих суду також в судовому засіданні, Чуняєв Ю.В., як секретар правління, особисто підписував протокол правління ВАТ “Козаровицьке” від 24.02.2004р., а позивач Іванець О.Г. був присутній на даному засіданні.
Кордон О.І. також пояснив суду, що Іванець О.Г. був присутнім на засіданні правління 24.02.2004р. і знав про прийняте рішення про обрання Кордона О.І. головою правління.
Як вбачається з протоколу № 1 від 24.02.2004р. (а.с. 9-10, 40), на засіданні правління ВАТ “Козаровицьке” були присутні члени правління Кордон О.І., Чуняєв В.Ю. та Іванець О.Г., а також голова спостережної ради Чомський ММ.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачу Іванецю О.Г. було відомо про рішення правління Відкритого акціонерного товариства “Козаровицьке” з 24.02.2004р.
Крім того, суд вважає, що позивач Іванець О.Г. як член правління повинен був знати, що Кордон О.І. є керівником ВАТ “Козаровицьке”, у тому числі в період лютий-серпень 2004 року, оскільки Кордон О.І. у цей період здійснював всі повноваження керівника – голови правління (управлінські, розпорядницькі тощо), чого не заперечував в суді позивач.
Згідно зі ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Приписом ст. 253 ЦК України визначено, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.
Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За правилами ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Загальний строк позовної давності застосовується для захисту всіх цивільних прав не залежно від статусу уповноваженого суб’єкта та характеру спірних правовідносин. Виключення з вказаних правил наведено в ст.ст. 255, 268 ЦК України.
Отже, суд дійшов висновку, що позивач знав про прийняття оспорюваного рішення від 24.02.2004р..
Позов же позивачем надіслано до суду, згідно з штемпелем відділення зв’язку на конверті (а.с. 31) 01.08.2007р., тобто через 3 роки і 5 місяців, тобто з пропуском трьохрічного строку позовної давності, що є підставою для відмови в його задоволенні.
Заперечення представника позивача щодо застосування строку позовної давності суд відхиляє як необґрунтовані.
Доказів поважності пропуску строку позовної давності позивачем суду не подано.
Виходячи з наведеного, позовні вимоги Іванця Олександра Григоровича про визнання недійсним рішення правління ВАТ “Козаровицьке” від 24.02.2004р. не можуть бути задоволені.
Судові (господарські) витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
У позові відмовити повністю.
Суддя Суховий В. Г.