Справа № 2-4762

2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

/З А О Ч Н Е/

20 січня 2011 року                                     Ленінський районний суд міста Луганська у складі:

головуючого - судді Лібстера А.С.

при секретарі –Рубан М.Б.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську справу за позовом ОСОБА_1 до Луганської філії ПАТ КБ «ПриватБанк»про визнання дій незаконними, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

В  обґрунтування позову позивач вказав, що 31 жовтня 2005 року позивач в магазині мобільного зв'язку «Нофелет»придбала|набула| мобільний телефон «Sony-Ericson|»К750»вартістю 2289 гривень, внаслідок чого вона |купівл внесла авансовий платіж у розмірі 900 гривень і уклала з|із| ЛФ «Приватбанк»кредитний договір № DNH4KP1660076, відповідно до якого, відповідач надає кредит в сумі 1805,70 гривень на термін 12 місяців з|із| умовою оплати відсотків|процентів| за його використання у розмірі 2,09% в місяць на суму залишку|остачі| заборгованості по кредиту, а також оплата комісії. Таким чином, погашення заборгованості по кредиту повинно було здійснюватися щомісячно з жовтня 2005 року по жовтень 2006 року в період з 23 по 30 число кожного місяця шляхом внесення грошових коштів у розмірі 172 гривні. |поВказуєВ Вказує, що вказана сума включає оплату по кредиту, відсоткам|процентам|, комісії, а також інших витрат|затрат| згідно умов договору. Сплативши останній платіж по даному кредиту у відділенні|відокремленні| «Приватбанк»вона уточнила у касира факт повного|цілковитого| погашення моєї заборгованості за кредитним договором, що було підтверджене. 29 грудня 2009 року на її ім'я від ПАТ КБ «Приватбанк»надійшов лист у якому повідомлялося про те, що нею були порушені зобов'язання по оплаті кредиту, у зв'язку з чим сумарна заборгованість по кредиту  станом на 12.11.2009 рік складає 7657, 84 гривень|. Крім того, до даного листа був доданий документ, що імітує рішення суду шляхом розміщення державної символіки України —Державного Герба України у верхній центральній частині|частці| документа, а також вказівки |прийнятдокумента, так званого «рішення суду», «іменем України»|поважно|. Крім того, відповідач в листі |№ 2603201428 від 12.11.2009 р. повідомляє наступне|слідуюче|: «фізичне виконання судового рішення|розв'язання|, що виникає згідно|згідно з| вимогам позову, приводить|призводить| до накладення арешту на все майно, яке належить Вам і іншим членам Вашої сім'ї». Вважає що відповідач, застосував| протизаконні і аморальні методи та безпідставно вимагає здійснення нею дій майнового характеру|вдачі| на свою користь, а саме передачі відповідачеві грошових коштів в сумі 7657,84 гривень. Виниклу ситуацію вона намагалася|пробувала| вирішити мирним шляхом|колією|. Для цього вона негайно після|потім| одержання|здобуття| листа від відповідача звернулася|оберталася| в ЛФ «Приватбанк»з|із| письмовою заявою і наданням копій всіх квитанцій, підтверджуючих виконання зобов'язань за кредитним договором, але вже 30 березня 2010 року співробітниками ЛФ «Приватбанк»з її зарплатової картки|карточки| була знята вся сума грошових коштів, що була|наявний| на той момент на рахунку|лічбі|, у розмірі 934 гривні. З|із| питанням про причини відсутності на рахунку|лічбі| грошових коштів вона звернулася|оберталася| в «Приватбанк», де їй пояснили, що грошові кошти були зняті в рахунок погашення заборгованості і що є|наявний| у неї по кредиту і надалі зніматимуться до повного|цілковитого| розрахунку по кредитній заборгованості. В відповіді |направлення| банку у графі «оплата згідно|згідно з| графіку»щомісячний платіж вказаний у розмірі 226,75 гривень, що не відповідає умовам кредитного договору, оскільки|тому що| в договорі щомісячний платіж визначений у розмірі 172 гривні. За весь час з 29.12.2009 року всі її звернення|звертання| жодного разу не були розглянуті|розглядувати| по суті поставлених питань і у відповідях на них вона отримала|одержувала|  відписки з|із| відомостями, що не відповідають дійсності. У своїх заявах вона просила|прохала| закрити|зачиняти| кредит, щоб|аби| відповідачем не нараховувалася пеня, яка незаконно нараховується до цих пір, проте|однак| на дане прохання ЛФ Приватбанк не відреагував. В листі відповідача від 12.11.2009 року її борг|обов'язок| визначений у розмірі 7657,84 гривень, а відповіддю від 01.06.2010 року вказано борг у розмірі 4542,65 гривень. 13 квітня 2010 року вона звернулася|оберталася| в прокуратуру Ленінського району м. Луганська. Позивач вимушена|змушена| звернутися до суду за захистом своїх прав і законних інтересів. Дії відповідіча заподіяли|спричиняють|  їй   душевні   страждання   і   переживання|вболівання|,   які вона  вимушена|змушена| випробовувати|відчувати| на протязі |от| вже дев'яти місяців. |поважно| У   ситуації, що склалася вона   вимушена|змушена|   була   звернутися|обертатися|   до фахівця|спеціалістам| в області права для надання|виявлення| нею правової допомоги. За надання|виявлення| юридичних  послуг при зверненні|звертанні| в органи прокуратури вона сплатила суму у розмірі 150 гривень, а для складання позовної заяви до суду і підготовки до судового процесу| нею сплачено 500 гривень. Просить суд |прохаю|визнати дії відповідача ЛФ «Приватбанку»в особі директора Мізіна Е.В. незаконними, кредитний договір від 31.10.2005 року припинити,|зачиняти| стягнути з відповідача ЛФ «Приватбанку»на її користь матеріальний збиток|шкода| у розмірі 934 гривні —суму заробітної плати, незаконно знятої з її зарплатової картки|карточки|; стягнути моральну шкоду у розмірі|шкоду| 5000 гривень, стягнути з відповідача на її користь всі судові витрати та витрати на правову| допомогу у розмірі 650 гривень.

Представник позивача у судовому засіданні уточнив зміст позивних вимог в частині збільшення розміру позивних вимог щодо стягнення додаткових  витрат на правову допомогу в розмірі 300 гривень. Решту позовних вимог представник позивача підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся судом про час, місце та дату судового розгляду справи.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені докази в сукупності, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що  підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися сторонами належним чином, однобічна відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.59 Закону України «Про банки і банківську діяльність»№ 2121-III| від 07.12.2000 року, арешт на майно або засоби|кошти| банку, які знаходяться|перебувають| на його рахунках, арешт на засоби|кошти| і інші цінності юридичних або фізичних осіб, які знаходяться|перебувають| в банці, здійснюються виключно|винятково| за рішенням суду про стягнення засобів|коштів| або про накладення арешту в порядку|ладі|, встановленому|установленому| законом. Звільнення|визволення| майна і засобів|коштів| з-під арешту здійснюється по ухвалі|постанові| державного виконавця|виконувача| або за рішенням суду.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за умовами кредитного договору банк зобов’язаний надати грошові кошти /кредит/ позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до  ст.23 ЦК  України,  особа|обличчя|  має  право  на  відшкодування моральної   шкоди,   заподіяного|спричиняти|   в результаті   порушення   його   прав.   Моральна   шкода, заподіяна|спричиняти|   фізичній   особі   неправомірними   діями,   відшкодовується   особою|обличчям|,   його що заподіяв|спричиняв|, за наявності його провини|вини| (ч.1 ст. 1167 ЦК України).

Згідно ст. 30 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження своїх доводів.

Судом встановлено, що 31.10.2005 року позивач ОСОБА_1 в магазині мобільного зв'язку «Нофелет»придбала|набула| мобільний телефон «Sony-Ericson|»К750»вартістю 2289 гривень, внаслідок чого вона |купівл внесла авансовий платіж у розмірі 900 гривень і уклала з|із| ЛФ Приватбанком кредитний договір № DNH4KP1660076, відповідно до якого, відповідач надає кредит в сумі 1805,70 гривень на термін 12 місяців з|із| умовою оплати відсотків|процентів| за його використання у розмірі 2,09% в місяць на суму залишку|остачі| заборгованості по кредиту, а також оплата комісії. Погашення заборгованості по кредиту повинно було здійснюватися щомісячно з жовтня 2005 року по жовтень 2006 року в період з 23 по 30 число кожного місяця шляхом внесення грошових коштів у розмірі 172 гривні.

Свої обов'язки позичальника за кредитним договором позивач виконала своєчасно і в повному|цілковитому| об'ємі|обсязі|, що підтверджується квитанціями про оплату.

29.12.2009 року на ім'я ОСОБА_1 від ПАТ КБ «Приватбанк»надійшов лист |№ 2603201428 від 12.11.2009 року, у якому повідомлялося про те, що ОСОБА_1 були порушені зобов'язання по сплаті кредиту, у зв'язку з чим заборгованість по кредиту станом на 12.11.2009 рік складає 7657, 84 гривень.

29.12.2009 року ОСОБА_1 звернулася|оберталася| в ЛФ Приватбанку з|із| письмовою заявою і наданням копій всіх квитанцій, підтверджуючих виконання  зобов'язань за кредитним договором.

30.03.2010 року ЛФ Приватбанк з зарплатової картки|карточки| ОСОБА_1  знята  сума грошових коштів, що була|наявний| на той момент на рахунку|лічбі|, у розмірі 934 гривні|направлення|, що підтверждується|із| випискою від 01.06.2010 року.

12.05.2010 року у відповіді працівника прокуратури Ленінського району м. Луганська Цибенко № 173-10  вказано, що за наслідками|за результатами| прокурорської перевірки ЛФ Приватбанку направлена|спрямована| ухвала|постанова| про порушення дисциплінарного провадження відносно касира ОСОБА_3, внаслідок чого, остання була звільнена з посади, а матеріали перевірки направлені|спрямовані| в Управління НБУ в Луганській області.

За таких обставин суд вважає, що відповідач, ігноруючи вимоги чинного законодавства, застосував| протизаконні дії та безпідставно вимагав здійснення позивачем дій майнового характеру |вдачі|на  свою користь, а тому дії відповідача визнаються судом незаконними, грошові кошти у розмірі 934 гривні мають бути стягнути з відповідача, а кредитний договір № DNH4KP1660076 має бути припиненим.

   Суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо відшкодування витрат на надання правової допомоги у розмірі 950 гривень. На підтвердження цих обставин суду надані  документи, що свідчать про сплату гонорару, пов'язаного із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку у вигляді квитанцій до прибуткового касового ордеру, відповідно - серії 02АААФ № 326998 від 13.04.2010 року, № 116 від 13.09.2010 року та  № 159 від 15.12.210 року.

   Крім того, судом встановлено, що в зв’язку з вказаними подіями позивач пережив психологічне потрясіння, був наляканий, був вимушений витрачати свій час на пошук істини, ндання певних пояснень в органах прокуратури та суді, чим був порушений її звичайний життєвий уклад, що вимагало додаткових зусиль для організації свого життя. Позивач м|добавлятає двох неповнолітніх дітей і для її сім'ї 934 гривні - місячний заробіток| - представляє|уявляє| значну цінність, тому незаконне заволодіння|захоплення| вказаними засобами|коштами| заподіяло|спричиняло| їй і її сім'ї безліч незручностей і переживань|вболівань| з приводу подальшого|дальшого| існування, оскільки|тому що| відсутність її заробітної плати, по провині|вині| відповідача поставило її сім'ю у важке|тяжке| матеріальне становище|становище|.|

    Виходячи з вимог закону, суд вважає, що зазначений позивачем розмір  відшкодування моральної шкоди відповідає вимогам законодавства, оскільки суду надані достатні докази про настання для позивача негативних наслідків морального характеру, тому суд вважає справедливим і розумним  відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 59,34 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4,10,11, 30, 31, 60, 88, 212-215, 224 - 233 ЦПК України, Закону України «Про банки і банківську діяльність»,  ст. ст. 22, 23, 525, 526, 257-264, 267, 268, 525, 526, 1054, 1166, 1167 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 -  задовольнити.

Визнати дії Луганської філії  ПАТ КБ «Приватбанк»в особі директора ОСОБА_2- незаконними.

Кредитний договір № DNH4KP1660076 від 31 жовтня 2005 року укладений між ОСОБА_1 та Луганською філією  ПАТ КБ «Приватбанк»-  припинити.

|зачиняти|Стягнути з Луганської філії  ПАТ КБ «Приватбанк»на користь  ОСОБА_1 матеріальний збиток|шкода| у розмірі 934 /дев'ятьсот тридцять чотири/ гривні.

Стягнути з Луганської філії  ПАТ КБ «Приватбанк»на користь  ОСОБА_1 моральну шкоду|шкоду| у розмірі 5000 /п'яти тисяч/ гривень.

Стягнути з Луганської філії  ПАТ КБ «Приватбанк»на користь  ОСОБА_1   витрати на правову| допомогу у розмірі 950 /дев'ятьсот п'ятдесят/ гривень.

Стягнути з Луганської філії  ПАТ КБ «Приватбанк»на користь  ОСОБА_1  судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 59 /п'ятдесят девять/ гривень 34 копійки та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 120 /сто двадцяти/ гривень.

Копію заочного рішення надіслати  відповідачу не пізніше п'яти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через районний суд протягом  десяти  днів з дня його проголошення.

Головуючий : суддя                                                                                                А.С. Лібстер