Справа №  1-42/НОМЕР_1

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

04 квітня 2011 року                                 Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді:                               Гуртовенка Р.  В. ,

при секретарі:                                         Шевченко Т. А.,

за участю прокурора:                              Кулаківського К.О.,  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Іванівка Ставищенського району Київської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта повна вища, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, в скоєнні злочину  передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, -

в с т а н о в и в :

 В червні місяці 2010 року, близько 17 години, точної дати слідством не встановлено, ОСОБА_1, знаходячись на присадибній ділянці свого діда ОСОБА_2, в АДРЕСА_2, побачив на овочевому полі № НОМЕР_1 СФГ “Левада”, що належить ОСОБА_3 розкладні металеві ваги синього кольору, які вирішив викрасти. З метою виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_1, близько 23 години, прослідував на територію овочевого поля, де з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, за допомогою господарського візка таємно викрав розкладні металеві ваги моделі "ШСВ-500", вартістю 1250 гривень, що належать ОСОБА_3

  В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині, передбаченому ст. 185 ч. 1 КК України визнав повністю, суду показав, що в червні 2010 року, точної дати не пам'ятає, він приїхав до діда допомагати по господарству. Близько 17 години, знаходячись на території присадибної ділянки діда, помітив на полі, яке орендує ОСОБА_3,  розкладні металеві ваги синього кольору, які вирішив викрасти. Дочекавшись темряви, він близько 23 години на території домогосподарства діда взяв металевій візок, та прослідував на  поле. Завантажив ваги на металевій візок і перевіз на територію домогосподарства діда. В листопаді 2010 року, точної дати він не памятає, до нього на мобільний телефон зателефонував знайомий ОСОБА_4, який попросив його перевезти до ОСОБА_5 моркву. На вказану пропозицію він погодився і з ОСОБА_4 на власному автомобілі марки "ВАЗ-2111" перевіз моркву до ОСОБА_5 Останній повідомив, що не має вагів, щоб зважити моркву. ОСОБА_4 він повідомив, що в нього є належні йому ваги, які знаходяться в с. Іванівка в приміщенні гаража діда і що можна їх використати. Про те, що ваги були ним викрадені він ОСОБА_4 не розповідав. Вони із ОСОБА_4 поїхали на його автомобілі марки "ВАЗ-2111" до домогосподарства діда, де на той час в дома нікого не було і разом завантажили ваги до багажника  автомобіля, а потім поїхали до ОСОБА_5. Приїхавши до домогосподарства останнього, який проживає в с. Іванівка, ОСОБА_4 зважив на вагах моркву, яку залишив в господарському приміщенні ОСОБА_5 Тут же було залишено і ваги, оскільки йому потрібно було їхати в м. Біла Церква, але він про це останнього не повідомив, бо того не було вдома. Після того, в нього не виникало потреби в користуванні вагами, та не було можливості їх забрати у ОСОБА_5. Металевий візок, за допомогою якого він перевіз ваги з поля, він в кінці літа продав на металобрухт не відомому чоловікові, оскільки візок вже дідові був не потрібен, бо був в не придатному для використання стані.

У вчиненому підсудний щиро кається, просить суворо не карати.

Покази підсудного відповідають фактичним обставинам справи, які ним та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, тому суд вважає  викладені фактичні обставини справи достовірними і такими, що не потребують дослідження в судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України.

Таким, чином, оцінюючи в сукупності всі фактичні обставини справи, суд вважає, що вина підсудного знайшла своє підтвердження в суді і його дії суд кваліфікує за ст. 185 ч. 1 КК України, як таємне викрадення чужого майна /крадіжка/.    

Вирішуючи питання  про міру покарання підсудному,  суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який визнав свою вину повністю, раніше не судимого,  по місцю проживання характеризується позитивно.

Обставинами, що пом’якшують покарання суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

  Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що підсудний вперше притягується до кримінальної  відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, міру покарання йому слід обрати в межах санкцій статті, за якою його визнано винним, призначивши йому покарання у виді штрафу, бо саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд обговорив питання  щодо застосування до підсудного вимог ст. 69 КК України, проте не вбачає підстав для її застосування.

    Речові докази по справі - ваги із складним штативом моделі "ШСБ-500" відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 КПК України слід залишити власнику ОСОБА_3

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-

                                                               з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 185 ч. 1 КК України і призначити покарання у виді штрафу в сумі 900 (дев'ятсот) гривень.

  Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 підписку про невиїзд, залишити до вступу вироку в законну силу.

   Речові докази по справі –ваги із складним штативом моделі "ШСБ-500" залишити власнику ОСОБА_3

   Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області, через Ставищенський районний суд Київської області протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.

Суддя                                                                                       Р.  В.  Гуртовенко