Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 березня 2011 р. справа № 2а/0570/867/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Зінченка О.В.
при секретарі Важинській Т.В.
з участю:
позивача – ОСОБА_1,
представника відповідача – не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про зобов’язання повернути сплачений збір на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 5233,80 грн., -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька (далі – відповідач -1) про зобов’язання повернути надмірно сплачений збір на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 5233,80 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15 листопада 2010 року при придбанні житлової квартири позивачем сплачений збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від договірної вартості квартири в сумі 5233,80 грн. Посилаючись на приписи п. 9 ст. 1 Закону України “ Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, якою передбачені підстави звільнення від сплати збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, зокрема щодо відсутності підстав для сплати нею цього збору та наполягала про зобов’язання повернути надмірно сплачений збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 5233,80.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду у справі 2а/0570/867/2011 від 11 лютого 2011 року до участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька про зобов’язання повернути надмірно сплачений збір на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 5233,80 грн. залучено другого відповідача Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області (далі – відповідач-2).
Позивач в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги, надала пояснення, аналогічні викладеним в позові, просить позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача-1 проти задоволення заявлених позивачем вимог про повернення суми збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% в сумі 5233,80 грн. Заперечував, просив відмовити позивачу в задоволенні вимог щодо повернення суми сплаченого збору у сумі 5233,80 грн. В обґрунтування незгоди із позовом зазначав, що порядок повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного або місцевого бюджетів затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 226 від 10 грудня 2002 року. Відповідно до пункту 1,3 зазначеного Порядку повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів бюджету здійснюється на підставі довідки відповідного державного органу, на який покладено справляння платежу, що повертається з обов’язковим зазначенням необхідності повернення, оригіналу документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету. Також представник відповідача-1 зазначав, що в матеріалах справи позивачем надано довідку від 13.12.2010 року за № 95306, яка вказує на право власності за позивачем нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою від 20.01.1997 року за № 180 про приватизацію квартир (будинку) відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Представник Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
15 листопада 2010 року між ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) – позивачем у справі та ОСОБА_3 укладений договір купівлі-продажу квартири. Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_1 придбала двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до пункту 3 вказаного договору купівлі-продажу продаж квартири вчинений за ціною 523 380,00 грн., які покупець зобов’язався повністю сплатити продавцю протягом одного банківського дня з моменту посвідчення цього договору. Зазначений договір від 15 листопада 2010 року посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 7479 (а.с. 8-9).
При купівлі зазначеної вище квартири позивачем сплачено збір на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості квартири, що становить 5233,80 грн., що підтверджується квитанцією про сплату цього збору (а.с. 11).
Спірним питанням цієї справи є наявність чи відсутність правових підстав для повернення позивачу суми сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 5233,80 грн., сплаченого у зв’язку із придбанням позивачем двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлений Законом України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Відповідно до пункту 8 статті 2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” об’єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна. На обов'язкове державне пенсійне страхування для підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та фізичних осіб, які придбавають нерухоме майно встановлюються ставки збору на рівні 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна (пункт 10 статті 4 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”).
Положення аналогічного змісту містяться у пункті 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03 листопада 1998 року.
Із змісту наведених положень чинного законодавства України вбачається, що громадяни не сплачують збір на обов’язкове державне пенсійне страхування при придбані нерухомого майна (у томі числі, житлової квартири) у разі, якщо перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
З огляду на зміст наведених вище положень чинного законодавства України вбачається, що для звільнення особи від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування достатньо наявності однієї із двох визначених умов - або перебування громадянина у черзі на одержання житла або придбання житла вперше, за для вирішення питання про наявність в громадянина обов’язку щодо сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.
На підставі вище викладеного, позивач не є платником збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування при придбанні нерухомого майна, що свідчить про відсутність в нього обов’язку щодо сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при придбанні нерухомого житла.
Суд не приймає до уваги посилання першого відповідача щодо відсутності в матеріалах справи доказів придбання позивачем житла вперше, оскільки в матеріалах справи міститься витяг з Державного реєстру правочинів, виданого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 01.03.2011 року, яким підтверджено придбання позивачем квартири уперше, що є підставою для звільнення позивача від сплати збору (а.с. 42).
Судом також не приймаються до уваги посилання представника першого відповідача щодо перебування у власності позивача квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка набута у власність у відповідності до норм Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» з огляду на наступне.
Згідно преамбули Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» останній визначає правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, його подальшого використання і утримання. Метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.
Статтею 1 зазначеного Закону визначено, що приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), квартир у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб (далі - жилої площі у гуртожитках) (з урахуванням положення частини другої статті 2 цього Закону), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Отже, набуття у власність житла шляхом приватизації державного житлового фонду не можна розцінювати як придбання житла у розумінні п. 9 ст. 1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, оскільки під час приватизації житла останнє не придбавається, а відчужується державою на користь громадян з метою визначеною преамбулою згаданого Закону.
Відповідно до статті 3 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, платники збору, визначені пунктами 5 - 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.
Відповідно до пункту 10 статті 6 Закону України “Про державний бюджет на 2010 рік” збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, що відповідно до закону сплачуються при здійсненні безготівкових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за гривню, торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння та при відчуженні легкових автомобілів, з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна, з користування та надання послуг стільникового рухомого зв'язку (додаткові збори на виплату пенсій) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України є джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2010 рік у частині доходів, та не відноситься до коштів Пенсійного фонду України.
Таким чином, сума надмірного сплаченого позивачем збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при здійсненні операцій з купівлі нерухомого майна за приписами положень статті 3 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” та пункту 10 статті 6 Закону України “Про державний бюджет на 2010 рік” є складовою частиною дохідної частини спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до статті 67 Закону України “Про державний бюджет на 2010 рік” та додатку N 8 до цього закону, контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету у вигляді збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при здійсненні операцій з продажу нерухомого майна покладений на органи пенсійного фонду України.
З огляду на зазначене, сума сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 5233,80 грн., сплату якого підтверджено наявними в матеріалах справи документами, є складовою частиною формування коштів спеціального фонду державного бюджету та підлягають стягненню з Державного бюджету України.
Відповідно до статті 25 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальними органами Державного казначейства України, які утворюється Державним казначейством України за погодженням з Міністром фінансів України для виконання покладених на Державне казначейство України завдань.
До повноважень Державного казначейства України та його територіальних органів, зокрема, віднесені повноваження щодо провадження безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Відповідно до пункту 4 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 609 від 09 липня 2008 року, юридичні та фізичні особи, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти бюджету, подають ці рішення органам Державного казначейства, що здійснюють безспірне списання, у тому числі, у разі повернення за рішенням суду надмірно та/або помилково сплачених до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів. Безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються бюджетні кошти, на користь відповідної юридичної чи фізичної особи на підставі судового рішення здійснюється, зокрема, за рахунок сум надмірно або помилково зарахованих до бюджету платежів, внесених цією юридичною чи фізичною особою.
Зважаючи на встановлені обставини у справі, суд вважає, що у спірних правовідносинах належним способом захисту права позивача є звернення до суду із позовною заявою про стягнення на користь позивача із Державного бюджету України сплачений збір на обов’язкове державне пенсійне страхування у зв’язку із придбанням житла розмірі 5233,80 грн.
Згідно ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
З огляду на вищезазначене, а також з метою повного захисту прав позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області підлягають задоволенню, а на користь позивача з Державного бюджету України підлягає стягненню сплачений збір на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 5233,80 грн.
Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню з Державного бюджету України на його користь.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про зобов’язання повернути сплачений збір на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 5233,80 грн., - задовольнити повністю.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 суму сплаченого збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у зв’язку із придбанням житла, у розмірі 5233 (п’ять тисяч двісті тридцять три) грн. 80 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді державного мита в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 14 березня 2011 року.
Повний текст постанови виготовлений 18 березня 2011 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Зінченко О.В.