Справа №  1-38/11

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

29 березня 2011 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Чепурнова В.О.

при секретарі — Багара Н.М.,

з участю обвинувача – прокурора Орсага Р.В.,

захисника підсудного ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3,

потерпілого – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, із середньою освітою, непрацюючого, перебуває у громадянському шлюбі, громадянина України, раніше не судимого

за ознаками злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України, -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця АДРЕСА_2 без освіти, непрацюючого, перебуває у громадянському шлюбі, громадянина України, раніше судимого:

-          вироком Перечинського районного суду від 08 серпня 2005 року за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 296, 304 КК України до 5 (п’яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

за ознаками злочину, передбаченого ст. 296 ч. 3 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

20 січня 2011 року біля 16.00 год. підсудний ОСОБА_2 в групі з підсудним ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в кафе «У кума», яке розташоване за адресою вул. Толстого, м.Перечин, умисно грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилося в їх прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, з особливою зухвалістю, з метою протиставити себе іншим громадянам, вчинили з потерпілим ОСОБА_4 бійку, під час якої виражалися в його адресу нецензурною лайкою та наносили удари по голові, внаслідок чого спричинили останньому тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, розкаявся та показав, що 20 січня 2011 року близько 16-17 год., він будучи разом з підсудним ОСОБА_2 прийшли в кафе «У кума», яке розташоване в м.Перечин по вул.Толстого, де вживали алкогольні напої. Через деякий час в приміщення кафе зайшов потерпілий ОСОБА_4, і тоді він запитав його, чому той причепився до його сина, а підсудний ОСОБА_2, сказавши щось, наніс один удар рукою по обличчю, від чого потерпілий ОСОБА_4 впав на стільчик, і тоді він наніс йому один удар долонею руки по обличчю. Після того, він сказав підсудному ОСОБА_2, щоб той його більше не чіпав, бо вб’є. Далі вони вийшли на вулицю, а після них десь через 1-2 хв. вийшов і потерпілий ОСОБА_4, який впав на сходах. Тоді він попросив ОСОБА_6, який в той час знаходився на вулиці, щоб той відвіз ОСОБА_4 додому, що той і зробив. Після чого приїхали працівники міліції, які попросили пройти з ними для дачі пояснень.  

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, розкаявся та показав, що 20 січня 2011 року точної години не пам’ятає, він будучи разом з підсудним ОСОБА_5 прийшли в кафе «У кума», яке розташоване в м.Перечин по вул.Толстого, де вживали алкогольні напої. Через деякий час в приміщення кафе зайшов потерпілий ОСОБА_4, і що відбувалося далі він не пам’ятає, лише пам’ятає, що розмовляв з потерпілим і той почав його ображати, а він захищаючи свою честь і гідність вдарив потерпілого ОСОБА_4 два рази рукою по тілу, від чого останній впав. Все, що там відбувалося йому розповіли на другий день в міліції та працівники кафе.

Допитаний в судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_4 показав, що 20 січня 2011 року біля 16.00 год., він зайшов в приміщення магазину-кафе «У кума», де до нього звернулися підсудні ОСОБА_7 та ОСОБА_2 і запросили пройти в приміщення кафе поговорити. Коли вони присіли, то підсудний ОСОБА_7 відразу наніс йому декілька ударів кулаком по обличчю, від яких він вдарився головою в дерев’яну перегородку. Тоді, він хотів вийти, але підсудний ОСОБА_2, побачивши, що він встав наніс йому декілька ударів кулаком по обличчю. Вирвавшись від них, він одразу побіг на вулицю, де зустрів ОСОБА_8, який відвіз його додому. Претензій ні морального, ні матеріального характеру до підсудних не має, шкода йому відшкодована повністю.     

Враховуючи те, що такі фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а підсудні та потерпілий правильно зрозуміли зміст цих обставин і сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, суд при вирішенні питання про обсяг доказів, які підлягають дослідженню, в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України обмежується визнавальними показами підсудних, а дослідження решти доказів вважає недоцільним.

З урахуванням обсягу доказів, які досліджувались у судовому засіданні, суд вважає доведеною вину підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в інкримінованих їм злочинах та кваліфікує дії ОСОБА_5 за ст. 296 ч. 2 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю вчинені групою осіб, та дії ОСОБА_2 за ст. 296 ч. 3 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю вчинені групою осіб, особою раніше судимою за хуліганство.

При призначенні покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Згідно ст. 12 КК України вчинені підсудними ОСОБА_5 та ОСОБА_2 злочини відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Як особи ОСОБА_5 та ОСОБА_2 по місцю проживання характеризуються позитивно (а.с. 108, 117).

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання підсудним ОСОБА_5 та ОСОБА_2, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні неповнолітніх дітей та добровільне відшкодування заподіяної шкоди.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудним, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбаченої цим законом санкції, винному ОСОБА_5 необхідно для його виправлення і попередження нових злочинів призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ст. 296 ч. 2 КК України. В той же час, з врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_5 можливі без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75 КК України, тобто звільненням від відбування покарання з випробуванням.

З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбаченої цим законом санкції, винному ОСОБА_2 необхідно для його виправлення і попередження нових злочинів призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ст. 296 ч. 3 КК України. Водночас, враховуючи тяжкість злочину, конкретні обставини справи, обставини, що пом'якшують покарання підсудному, суд вважає можливим і справедливим на підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити підсудного ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку, не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити попередній — підписку про невиїзд.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 — взяття під варту, замінити на підписку про невиїзд до набрання вироком законної сили, звільнивши такого негайно з-під варти в залі суду.

Речових доказів та судових витрат по справі немає.

Цивільний позов у справі не заявлено.                                                  

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, с у д , -

З А С У Д И В :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч. 2 КК України і призначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити попередній — підписку про невиїзд.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч.3 КК України і призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.  

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки, а саме:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої інспекції.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 — взяття під варту, замінити на підписку про невиїзд до набрання вироком законної сили, звільнивши такого негайно з-під варти в залі суду.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий: В. О. Чепурнов