СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
11 грудня 2007 року | Справа № 2-7/4488-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Щепанської О.А.,
Горошко Н.П.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Євпаторійського торговельного об'єднання Сакського районного споживчого товариства на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 11.10.2007 у справі №2-7/4488-2007
за позовом комунального підприємства с. Уютне (вул. Євпаторійська, 9,Уютне, Сакський р-н,96555)
до Євпаторійського торговельного об'єднання Сакського районного споживчого товариства (вул. Вільна, 3а,Євпаторія,97400)
про стягнення 2154,17 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 11.10.2007 року у справі № 2-7/4488-2007 позов Комунального підприємства с. Уютне до Євпаторійського торговельного об’єднання Сакського споживчого товариства про стягнення 2154,17 грн., задоволено частково.
Стягнуто з Євпаторійського торговельного об'єднання Сакського районного споживчого товариства на користь комунального підприємство с. Утне суму заборгованості у розмірі 1074,91 грн., пеню у розмірі 16,23 грн., 51,67 грн. державного мита та 59,77 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з рішенням суду, Євпаторійське торговельне об'єднання Сакського районного споживчого товариства звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити.
У судове засідання, призначене на 11 рудня 2007 року сторони не з’явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги сповіщались належним чином. Представник позивача надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю явки у судове засідання. Однак, колегія суддів прийшла до висновку, що матеріали справи є достатніми для розгляду справи без участі представників сторін.
Судовою колегією встановлено, що Рішенням Уютненьської сільської ради Сакського району № 32 від 29.10.2002 Комунальному підприємству с. Уютне були передані мережі та свердловини водопостачання.
На підставі ліцензії Республіканського комітету Житлово-комунального господарства Ради Міністрів Автономної Республіки Крим Серії АА №556205 КП с. Уютне надає послуги з центрального водопостачання та водовідведення.
03.01.2006 між Комунальним підприємством с. Уютне (Постачальник) та Євпаторійським торговельним об'єднанням Сакського районного споживчого товариства (Споживач) був укладений договір на централізоване питне водопостачання, водовідведення та вивіз ТПВ №39, згідно з п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується надавати послуги Споживачу з водовідведення та вивозу твердих побутових відходів, а Споживач зобов'язується оплачувати надані послуги до 10 числа кожного місяця до каси Комунального підприємства с. Уютне.
Розмір платежів за послуги, що надаються Постачальником, вказані в розділі III Договору.
Пунктом 4.2 Договору закріплено, що Споживач зобов'язаний здійснювати оплату наданих послуг до 10 числа кожного місяця.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що до укладання договору №39 від 03.01.2006 позивачем надавалися послуги з водопостачання та вивозу ТПВ за відсутністю між сторонами договірних відносин.
Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні прана та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Таким чином, на підставі вчинення позивачем фактичних дій з надання послуг з водопостачання та водовідведення між сторонами виникли зобов'язувальні правовідносини, через що, в свою чергу, у відповідача виник обов'язок з сплати наданих послуг.
Судовою колегією встановлено, що позивачем належним чином виконувалися свої обов'язки на надавалися послуги з водопостачання та водовідведення, на оплату яких Євпаторійському торговельному об'єднанню Сакського районного споживчого товариства виставлялися відповідні рахунки із зазначенням кількісних показників наданих послуг, тарифу на них та загальної суми до сплати.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" підприємства питного водопостачання мають право, зокрема, розробляти і подавати на затвердження уповноваженим органам тарифи на послуги централізованого водопостачання і водовідведення з їх обґрунтуванням.
Згідно з пунктом а) частини 1 статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, у тому числі, встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
Пунктом 3 Постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим №193 від 11.06.2002 «Про тарифну політику на житлово-комунальні послуги та основні напрямки її реалізації» виконавчі органи сільських, селищних і міських рад встановлюють тарифи на послуги теплопостачання, водопостачання, водовідведення, що надаються підприємствами всіх форм власності відповідної територіальної громади (сіла, селища, міста), відповідно до реально обґрунтованих економічних витрат. У разі встановлення тарифу нижче за економічно обґрунтований рівень витрат орган місцевого самоврядування передбачає в своєму бюджеті суму дотації підприємству, що надає послугу, для компенсації різниці. Невідшкодована бюджетом сума витрат на надання послуг населенню за встановленими тарифами може за узгодженням з фінансовими органами перекладатися в тарифи для інших споживачів. Рада міністрів Автономної Республіки Крим затверджує представлені рішеннями виконавських органів сільських, селищних і міських рад тарифи на послуги теплопостачання, водопостачання, водовідведення. У разі потреби Рада міністрів Автономної Республіки Крим може затвердити тарифи нижче встановлених органами місцевого самоврядування, при цьому різниця, що виникла, підлягає дотуванню за рахунок бюджету Автономної Республіки Крим.
Постановою Ради Міністрів АРК «Про тарифи на житлово-комунальні послуги»№277 від 22.08.2000 (яка діяла до прийняття РМ АРК Постанови №287 від 30.05.2006) керівникам організацій, підприємств всіх форм власності і відомчої підлеглості, які надають послуги з водопостачання та водовідведення. надано право на встановлення тарифів на вказані послуги для інших споживачів виходячи з економічно обґрунтованих витрат і встановленого граничного рівня рентабельності, та включати в тарифи для Інших споживачів не відшкодовану з бюджету суму витрат від надання послуг населенню.
З матеріалів справи вбачається, що тарифи на послуги з водопостачання та вивозу твердих побутових відходів були затверджені відповідними рішеннями виконавчого комітету Уютненьської сільської ради. Згідно з пунктом 1.10 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення її містах і селищах України - тарифи на користування водою від комунальних водопроводів та приймання стічних вод до комунальної каналізації визначаються згідно з чинним законодавством України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентами розмірів цих тарифів та термінів їх введення.
Однак, колегія суддів зазначає, що вартість наданих позивачем послуг за період з вересня 2004 року по грудень 2006 року оплачується Євпаторійським торговельним об'єднанням Сакського районного споживчого товариства несвоєчасно та не в повному обсязі, через що заборгованість відповідача перед КП с. Уютне складає 1074.91 гри., яка до часу подачі позову до суду першої інстанції в добровільному порядку не була погашена.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Колегія суддів критично ставиться до посилань відповідача, наявних в матеріалах справи, на те, що послуги з вивозу твердих побутових відходів позивачем практично не надаються, а вода подається з перебоями та маленьким тиском, оскільки пунктами 2.1 та 2.2 Договору №39 від 03.01,2006 передбачено, водопостачання та вивіз ТПВ здійснюється за відповідним затвердженим графіком, тобто в певні проміжки часу. Більш того, суд зазначає, що пункт 4.4 Договору на відповідача, як Споживача за договором, був покладений обов'язок здійснювати зачищення території Уютненської сільської ради, біля належних йому об'єктів в радіусі 20 метрів, від пакетів, пляшок, паперів та іншого сміття. Виконання ж позивачем своїх обов'язків по вивозу сміття підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, зокрема, путьовим листом вантажного автомобіля.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Таким чином, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
В пункті 5.1 Договору сторони передбачили, що за прострочення платежів з водопостачання, водовідведення та вивозу ТПВ Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі 1,5% за кожен день прострочення платежу, включаючи день оплати.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо застосування статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", яким передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеняю. Отже, сума пені, що була заявлена позивачем до відшкодування, підлягає наступному коригуванню:
- за липень 2006 року -243,71 грн. х 17% : 365 дн. х 31 дн. =3,52 грн.;
- за серпень 2006 року-264,31 грн. х 17% : 365 дн. х 30 дн. = 3,69 грн.;
- за вересень 2006 року -284,91 грн. х 17% : 365 дн, х 30 дн. = 4,11 грн.;
- за жовтень 2006 року - 93,87 грн. х 17% : 365 дн. х 3 1 дн. = 1,36 грн.;
- за листопад 2006 року - 114,47 гри. х 17% : 365 дн. х 30 дн. = 1,60 грн.;
- за грудень 2006 року - 135.07 грн. х 17% : 365 дн. х 31 дн. = 1,95 грн.
Таким чином, відповідно до вказаних розрахунків, загальна сума пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь КП с. Уютне складає 16.23 грн.
З приводу вимоги позивача про стягнення з Євпаторійського торговельного об'єднання Сакського районного споживчого товариства плати за підключення до мереж водопостачання та видачу технічних умов у розмірі 555,00 грн. суд вважає за необхідне повідомити наступне.
Так, в обґрунтування своєї вимоги позивач посилається на рішення Виконавчого комітету Уютненської сільської ради №49 від 03.12.2003 «Про затвердження платежів на території Уютненської сільської ради». Однак, в пункті 3 вказаного рішення передбачено, що плата за розроблення та видачу технічних умов з водопостачання складає для організацій 55,00 грн. Отже, позивач не надав суду мотивованого документального обґрунтування розрахунку заявленої до відшкодування суми у розмірі 555,00 грн., через що у суду відсутні правові підстави для задоволення позову КП с. Уютне в цій частині.
Що стосується позивач про стягнення з відповідача плати збитків за витік води у розмірі 492,54 грн. колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, прана або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, пірата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 25 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Частиною 2 статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відшкодуванню підлягають завдані збитки, тобто збитки, причиною яких є порушення зобов'язання, якого припустився боржник. Отже, між порушенням та збитками має бути причинний зв'язок. За відсутністю такою зв'язку збитки не відшкодовуються. При вирішенні питання про наявність чи відсутність причинного зв'язку слід враховувати, що необхідно виявляти зв'язок між саме між порушенням зобов'язання та шкідливими наслідками (збитками), а не між діями (бездіяльністю) боржника взагалі та збитками.
Позивачем в обґрунтування вимог про стягнення з відповідача збитків було вказано те, що ним, позивачем, було здійснено ліквідацію аварії у вигляді витоку води на загальну суму 492,54 грн.
Порядок користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод до комунальної каналізації, а також взаємовідносини між об'єднаннями, виробничими управліннями водопровідно-каналізаційного господарствами або іншими експлуатаційними організаціями, комбінатами комунальних підприємств (надалі - Водоканал) та абонентами міських, районних, селищних водопроводів і каналізацій на території України, визначені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 65 від 01.07.1994. Дотримання цих правил є обов'язковим для всіх осіб, підприємств, установ, організацій, що користуються комунальними водопроводами і каналізаціями, незалежно від їхньої відомчої належності і форми власності та Водоканалу.
Відповідно до пункту 12.15 Правил представник Водоканалу має право проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем будь-якого споживача, приладів та пристроїв на них, контролювати раціональне водоспоживання тощо та складати акти за результатами цих обстежень.
При обстеженні каналізації абонента представник Водоканалу має право складати акти, які оформлюються відповідно до пункту 12.15 цих Правил.
З матеріалів справи вбачається, що в ході проведення КП с. Уютне огляду мережі водопроводу на території магазину № 32 Євпаторійського торговельного об'єднання Сакського районного споживчого товариства було встановлено наступне: «земля від центрального колодязю волога, при розкопці було встановлено, що крап від колодязю та труба від колодязю до магазину згнили, встановлений витік. Витік води вбачався з 10 по 17 лютого 2006 Заходи щодо усунення витоку магазином № 32 не вживалися». За результатом огляду був складений акт від 17.02.2006.
Однак, колегія суддів зазначає, згідно пункту 12.15 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України акт оформлюється за підписами представника Водоканалу та представника організації, що обстежується, або громадянина, який володіє будинком на праві приватної власності. Якщо останні відмовляються підписати акт, він підписується представником Водоканалу, і в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Оформлений таким чином акт є обов'язковим для виконання у вказані в ньому строки, а також підставою для розрахунків за водокористування згідно з пунктом 9.6 цих Правил. Натомість акт від 17.02.2006 був підписаний працівниками КП с. Уютне та мешканцем с. Уютне. без присутності представника Євпаторійського торговельного об'єднання Сакського районного споживчого товариства.
Зі змісту пункту 12.15 Правил випливає, що лише оформлений належним чином акт надає Водоканалу право на здійснити розрахунків за водокористування та водовідведення.
Враховуючи порушення позивачем вимог Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України при складанні акту від 17.02.2006, у суду відсутні правові підстави для задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 492,54 грн. Більш того, позивачем не надані суду будь-які докази, які б підтверджували правомірність заявленого позивачем до відшкодування розміру збитків та документи, на підставі яких розраховувалися сума збитків, що є порушенням частини 2 статті 623 Цивільного кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, тоді як підстав для скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим, немає.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Євпаторійського торговельного об'єднання Сакського районного споживчого товариства залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.10.2007 у справі № 2-7/4488-2007 залишити без змін.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді О.А. Щепанська
Н.П. Горошко