ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2011 р.  Справа № 2а-14625/10/0470

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М. В.  

при секретаріШенкунісі А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області (далі – УПФУ в м. Павлоград, позивач) звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі – ФОП ОСОБА_3, відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 2047,13 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що внаслідок порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон №1058-IV) відповідач має заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за серпень-вересень 2010 року в розмірі 2047,13 грн.

Позивач і відповідач у судове засідання не з`явились. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. На адресу відповідача, вказану у Свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, було направлено повістку про виклик, у судове засідання, призначене на 17.12.2010р., проте конверт повернувся з відміткою «за закінченням терміну зберігання», у повторне судове засідання, призначене на 08.02.2011р.судом повторно було відправлено повістку про виклик у судове засідання, яку відповідач отримав 04.11.2011р. Відповідно до ч.8 ст.35 КАС України відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. На підставі ч.4 ст.128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.

Дослідивши письмові докази по справі та проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

В вересні 2010 р. відповідачем направлено до позивача Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за серпень 2010 року, в рядку 8 якого відповідачем самостійно визначено суму страхових внесків, що підлягають сплаті у розмірі 948,23 грн. за серпень 2010 року.

В жовтні 2010 р. відповідачем направлено до позивача Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за вересень 2010 року, в рядку 8 якого відповідачем самостійно визначено суму страхових внесків, що підлягають сплаті у розмірі 1098,90 грн. за вересень 2010 року.

Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09 липня 2003 року та розробленою відповідно до Закону №1058-IV Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України№21-1  від 19 грудня 2003 року, зареєстрована в Міністерстві юстиції України за № 64/8663 від 16 січня 2004 року (далі - Інструкція №21-1). Відповідно до зазначених нормативно-правових актів на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно із частиною 6 статті 20 Закону №1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є календарний місяць. Відповідно до частини 12 статті 20 Закону №1058-IV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до пункту 11.11 Інструкції №21-1 платники страхових внесків щомісяця складають у двох примірниках розрахунок сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків за формою згідно з додатком 23 цієї інструкції.

Згідно розрахунків суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у ФОП ОСОБА_3 виникла заборгованість (недоїмка) перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області у загальному розмірі 2047,13 грн.

Статтею 106 Закону №1058-IV передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальникам в строки, визначені статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмкою).

Доказів сплати відповідачем заборгованості до суду не надано.

Частиною 3 статті 106 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду наділені правом звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Таким чином, суд вважає правомірним стягнення з відповідача на користь позивача недоїмки зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за серпень-вересень 2010 року в загальному розмірі 2047,13 грн.

 Керуючись  ст.ст. 158 - 163  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне в загальній сумі 2047 (дві тисячі сорок сім) гривень 13 копійок на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 11 лютого 2011 року.

Суддя                       

М.В. Бондар