СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
24 грудня 2007 року | Справа № 2-25/10526.1-2005 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Фенько Т.П.,
суддів Дугаренко О.В.,
Ткаченка М.І.,
секретар судового засідання Суровикіна М.С.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В.) від 16.08.2005 по справі № 2-25/10526.1-2005
за позовом Джанкойського міськрайонного центру зайнятості Автономної Республіки Крим (вул. Леніна, 8/1, місто Джанкой,96100)
до Сільськогосподарського виробниого кооперативу "Ізумрудний" (вул. Свободна, 33,с.Ізумрудне, Джанкойський р-н,96116)
3-тя особа
про стягнення 16984,10 грн; за зустрічним позовом: про визнання відмови Центру зайнятості у списанні боргу недійсною, стягнення з Центру зайнятості 16984,10 грн., визнання Розпорядження № 4 недійсним, спонукання до списання суми 16984,10 грн. та повернення ії
ВСТАНОВИВ:
Джанкойський міський районний центр зайнятості звернувся до господарського суду з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Ізумрудний” про стягнення 16984,10 грн. боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
Вимоги мотивовані тим, що відповідач, порушуючи діюче законодавство не здійснює сплату страхових внесків.
Сільськогосподарський виробничий кооператив “Ізумрудний”звернувся до господарського суду з зустрічним позовом до Джанкойського міського районного центру зайнятості про визнання відмови Центру зайнятості щодо списання боргу недійсною, стягнення з Центру зайнятості 16984 грн., визнання Розпорядження №4 недійсним.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.08.2005 у справі № 2-25/10526.1-2005 позов Джанкойського міського районного центру зайнятості задоволено. Стягнуто з Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Ізумрудний”на користь позивача 16984,10 грн., на користь Державного бюджету України 169,84грн. державного мита, на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр”118,00грн. У зустрічному позові у частині визнання Розпорядження №4 недійсним провадження у справі припинено. В іншій частині зустрічних вимог відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішенням, сільськогосподарський виробничий кооператив „Ізумрудний” звернувся до Севастопольського апеляційного суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким позивачеві у первісному позові в задоволенні його вимог відмовити, зустрічний позов в частині, в якій відмовлено судом першої інстанції, задовольнити.
Апелянт обґрунтовує свої вимоги тим, що при прийнятті рішення судом недостатньо повно досліджені матеріали справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та нормам діючого законодавства.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.12.2005 у справі № 2-25/10526.1-2005 апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу „Ізумрудний” залишено без задоволення, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.08.2005 у справі № 2-25/10526.1-2005 - без змін.
Сільськогосподарський виробничий кооператив „Ізумрудний” звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.08.2005 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.12.2005 у справі № 2-25/10526.1-2005 скасувати, прийняти по справі нове рішення, яким у позові Джанкойському міськрайцентру зайнятості Автономної Республіки Крим про стягнення 16 984,1 грн. з сільськогосподарського виробничого кооперативу „Ізумрудний” відмовити.
Сільськогосподарський виробничий кооператив „Ізумрудний” мотивує свої вимоги тим, що судами першої та апеляційної інстанції не вирішений спір за первісним позовом по суті, не застосовані норми спеціального законодавства, а саме Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.11.2007 у справі № 2-25/10526.1-2005 касаційну скаргу частково задоволено, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.12.2005 у справі № 2-25/10526.1-2005 скасовано, справу передано до Севастопольського апеляційного господарського суду для розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Зазначена ухвала мотивована тим, що розгляд господарським судом апеляційної інстанції публічно-правового спору в порядку господарського судочинства унеможливив здійснення касаційної перевірки прийнятого ним рішення зі справи в порядку адміністративного судочинства.
Джанкойським міськрайцентром зайнятості Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного господарського суду було надано заперечення на апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу „Ізумрудний”, у якому позивач просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.08.2005 у справі № 2-25/10526.1-2005 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Вимоги позивача засновані на тім, що доводи апелянта не обґрунтовані та є безпідставними.
В судове засідання представники сторін не з'явились, про місце та час судового засідання були повідомлені належним чином. Судова колегія вважає можливим розглянути спір за відсутністю представників сторін, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті, а згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Переглянувши рішення суду першої інстанції відповідно до вимог статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що Сільськогосподарський виробничий кооператив „Ізумрудний" зареєстрований у Джанкойському міському районному центрі зайнятості як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття за № 10801077. Відповідно до Розрахункової відомості про нарахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі за текстом Фонд) за 2003 рік та відповідно до акту звірки розрахунків №4 від 20.10.2004 відповідач мав заборгованість за внесками у сумі 16984, 10 грн. (а.с.145, том1) Недоїмка утворилась з 01.07.2003 по 31.12.2003.
Відносини щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття регулюються Законом України від 02.03.2000 № 1533 -III “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”(далі за текстом Закон №1533).
Статтею 39 Закону №1533 передбачено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
До моменту набуття законної сили Закону (до 01.01.2001), на порядок стягнення платежів на обов'язкове державне соціальне страхування, які мали статус загальнообов'язкового збору, поширювались норми, які регулюють відносини в сфері оподатковування.
Згідно пункту 2 розділу 8 Закону №1533 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Тобто з 01.01.2001 не діють норми Закону України “Про систему оподатковування”у частині, що суперечить Закону. Страхові внески на випадок безробіття не входять у систему оподатковування й не можуть стягуватись в іншому порядку, ніж передбачено останнім.
Порядок нарахування внесків та їхньої сплати регулюється Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття" від 18.12.2000 № 339, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції 16.01.2001 за №30/5221 (далі за текстом Інструкція).
Відповідно до пункту 5 статті 8 Закону №1533 кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України.
Згідно частини 2 статті 12 Закону №1533 функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Відповідно до Закону №1533 та Інструкції роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність реєстрації як платник страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. У випадку несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом внесків (недоїмки), штраф і пеню.
Відповідно до частини 2 статті 38 Закону не сплачені в строк страхові внески, пеня й штраф стягуються в доход Фонду зі страхувальника в безспірному порядку.
Строк позовної давності у випадку стягнення страхових внесків, пені й фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.
Таким чином, судова колегія вважає, що позовні вимоги Джанкойського міського районного центру зайнятості обґрунтовані, у зв’язку з чим, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що вони підлягають задоволенню.
Щодо зустрічної позовної заяви у частині визнання Розпорядження "Про погашення заборгованості по страховим внескам до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття" №4 від 20.10.2004 недійсним(а.с.105, т.1), то господарський суд правильно вказав, що зазначена вимога не підвідомча господарському суду, відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України та провадження у даній частині слід припинити на підставі частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Відносно вимог відповідача про зобов'язання центру зайнятості щодо списання податкового боргу та зобов'язання центру зайнятості визнати суму 16984,10грн. безнадійною податковою заборгованістю, то суд обґрунтовано, на підставі діючого законодавства у рішенні зазначив, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”не містить положень про встановлення обов'язку органів соціального захисту населення на випадок безробіття щодо оформлення й направлення довідок до Державної податкової інспекції про списання безнадійної заборгованості зі внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття та визнання податкового боргу безнадійним, у зв’язку з чим суд не може зобов'язати центр зайнятості виконати дії, виконання яких законодавством на державний орган не покладено. Крім того, заборгованість за страхових внесків на випадок безробіття в тлумаченні Законів України “Про систему оподатковування”, “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№ 2181 податковим боргом не є. За таких обставин відсутні і підстави для стягнення з центру зайнятості 16984,10грн. Суму, яку відповідач просить стягнути з центру зайнятості, позивач враховував як платежі за 2004рік, що відповідає розрахунку страхових внесків за 2004 рік, які відповідач повинен сплатити до центру зайнятості.
Посилання апеляційної скарги на те, що рішення господарського суду постановлене з порушенням норм діючого законодавства, при неповному з’ясуванні обставин, які мають значення для справи, судова колегія не бере до уваги, оскільки таки посилання безпідставні та необґрунтовані.
Керуючись статтями 24, 195, 196, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтєю 200, пунктом 1 частиною 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу „Ізумрудний” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.08.2005 у справі № 2-25/10526.1-2005 залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя Т.П. Фенько
Судді О.В. Дугаренко
М.І. Ткаченко