СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
25 грудня 2007 року | Справа № 2-7/5088-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Плута В.М.,
Щепанської О.А.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
3-іх осіб: не з'явились;
розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Дельта-Лоцман" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 11 вересня 2007 року у справі № 2-7/5088-2007
за позовом державного підприємства "Дельта-Лоцман" (вул. Лягіна, 27, Миколаїв, 54017)
до державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" (вул. Кірова, 28, Керч, 98312)
3-ті особи: приватне підприємство "ФАМ Балкерс" (пр. Леніна, 1, Маріуполь, Донецька область, 87515; пр. Леніна, 15-3, Маріуполь, Донецька область, 87510) приватне підприємство "Морське агентство ФАМ" (пр. Леніна, 15-3, Маріуполь, Донецька область, 87510)
про стягнення 148957,32 доларів США
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 вересня 2007 року у справі № 2-7/5088-2007 (суддя Дворний І.І.) припинено провадження у справі в частині стягнення з державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" на користь державного підприємства "Дельта-Лоцман" заборгованості у розмірі 60264,83 доларів США.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, державне підприємство "Дельта-Лоцман" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Сотула В.В. від 27.11.2007 року у зв’язку з відпусткою у складі колегії було замінено суддю Черткову І.В. на суддю Плута В.М.
У судові засідання, призначене на 27.11.2007 року, сторони не з’явились, за клопотанням представника третьої особи слухання справи було відкладено на .07.2006 року.
Після відкладення слухання справи в судове засідання 25.12.2007 року сторони не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Судова колегія вважає можливим закінчити розгляд апеляційної скарги у відсутності сторін за наявними у справі доказами, оскільки згідно статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.
20.05.2002 між приватним підприємством «ФАМ Балкерс»(Агент) та державним підприємством «Керченський морський торговельний порт»(Субагент) було укладено субагентську угоду №194/пф/02, відповідно до умов якої порт виступає субагентом, на якого покладено, зокрема, виконання представницьких послуг від імені Агента, Судновласника перед офіційною портовою і іншою адміністрацією, установами і комерційними підприємствами та підтримка необхідних контактів з ними.
10.07.2003, було укладено аналогічну субагентську угоду №205/пф/03 між портом та приватним підприємством «Морське агентство ФЛМ».
З метою належного виконання вказаних угод 22.12.2005, між державним підприємством «Керченський морський торговельний порт»(Агент) та державним підприємством «Державна морська лоцманська служба»(підприємство) було укладено договір №05/06-КФ, відповідно до пункту 1.1 якого, служба зобов'язується за заявками порту (Агента) надавати послуги з лоцманського проведення суден та регулювання руху суден, а порт (Агент) зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги. Споживачем послуг служби є "Судновласник" (судновласник, оператор, фрахтувальник, вантажоодержувач, вантажовідправник або інший платник зборів, за дорученням якого діє порт (Агент)). Агент - порт діє від імені та за дорученням "Судновласника".
Згідно пункту 2.1.1 договору № 05/06-КФ ДП, служба зобов'язується за заявками порту (Агента) у встановленому порядку, відповідно до діючих Правил плавання, обов'язкових постанов тощо своєчасно і якісно виконувати лінійні і портові лоцманські проведення суден, надавати послуги служби регулювання руху суден, забезпечувати безаварійний прохід суден в Керч-Єнікальському каналі, на підхідних каналах до портів міста Керч, швартування і перешвартування суден, поставлення суден на якір або бочку і знімання з них.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №945 від 18.09.2006 «Щодо удосконалення функціонування державної системи забезпечення безпеки судноплавства»Державне підприємство "Дельта-лоцман" визначено головним підприємством в системі забезпечення безпеки судноплавства України. На державне підприємство "Дельта-лоцман" покладено виконання функцій з лоцманського проведення, регулювання руху суден, утримання судноплавних шляхів, пошуку та рятування на морі, підготовки відповідних кадрів для забезпечення безпеки судноплавства, а також створення єдиної системи моніторингу за рахунок технічного переоснащення й вдосконалення роботи берегових та супутникових інформаційно-навігаційних інфраструктур, що забезпечують належну організацію безпеки судноплавства та спасіння у морській зоні відповідальності України, а також інформаційне забезпечення підприємств морської галузі щодо руху суден та вантажів, інших видів діяльності у сфері забезпечення безпеки судноплавства.
Вказаним Наказом було реорганізовано державне підприємство "Державна морська лоцманська служба" шляхом приєднання його до державного підприємства "Дельта-Лоцман". Держане підприємство "Дельта лоцман" визначено правонаступником прав та обов'язків державного підприємства " Державна морська лоцманська служба", а отже, і прав та обов'язків за договором № 05/06-КФ від 22.12.2005, оскільки дія вказаного договору, згідно пункту 8.1, встановлена до 31.12.2007, із щорічним пролонгуванням у разі відсутності письмового наміру про його розірвання.
Відповідно до статті 116 Кодексу торговельного мореплавства України, у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства. Плата за послуги агентських організацій всіх форм власності встановлюється Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.
Морський агент виконує формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з службами порту, місцевими органами державної виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням у порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах, виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні (стаття 117 Кодексу торговельного мореплавства України).
Відповідно до статті 243 Цивільного кодексу України, комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності. Комерційне представництво одночасно кількох сторін правочину допускається за згодою цих сторін та в інших випадках, встановлених законом. Повноваження комерційного представника можуть бути підтверджені письмовим договором між ним та особою, яку він представляє, або довіреністю. Особливості комерційного представництва в окремих сферах підприємницької діяльності встановлюються законом.
Відповідно до частини першої - третьої статті 295 Господарського кодексу України, комерційне посередництво (агентська діяльність) с підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненню ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним па агентському договорі, здійснює комерційне посередництво. Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що за правовою природою Договір № 05/06-КФ є комерційним представництвом.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі заявок відповідача, за період з 01.12.2006 по 31.01.2007, позивачем були надані послуги з лоцманського проведення суден та послуги служби регулювання руху суден па загальну суму 131433.38 доларів США.
У зв'язку з несплатою відповідачем вказаної суми грошових коштів державне підприємство «Дельта-Лоцман»звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості в примусовому порядку.
Судова колегія зазначає, що надані відповідачем та наявні в матеріалах справи документи, а саме: реєстри рахунків для сплати та платіжні доручення в іноземній валюті свідчать, що частина суми основного боргу у розмірі 113117,70 доларів СІІІА була сплачена відповідачем в повному обсязі (а.с.103-115, том III). У той же час, сума заборгованості у розмірі 60264,83 доларів СІІІА за реєстрами рахунків для сплати №11 та №12 від 12.04.2007 була погашена державним підприємством «Керченський морський торговельний порт»13 квітня 2007 року, тобто після звернення позивача до суду та порушення провадження у справі.
Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Проте, в частині 6 вказаної статті акцентується, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси,
Положення статті 1 Господарського процесуального кодексу України вказують, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду з вимогою про захист своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Таким чином, факт порушення або оспорювання права повинен існувати до часу звернення до суду. Проте, як вже було зазначено раніше, суму заборгованості, за винятком сплаченої за платіжним дорученням №29 від 13.04.2007, було погашено державним підприємством «Керченський морський торговельний порт» до звернення позивача до суду. При таких обставинах, надана у судовому засіданні в суді першої інстанції заява державного підприємства «Дельта-Лоцман» про зменшення позовних вимог не може бути прийнята судом до уваги, оскільки вказані дії позивача суперечать вимогам чинного законодавства України та порушують права державного підприємства «Керченський морський торговельний порт».
На підставі викладеного судова колегія вважає, що в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 60264,83 доларів США провадження у справі підлягає, припиненню через відсутність предмета спору, оскільки вказані кошти були сплачені держаним підприємством «Керченський морський торговельний порт» після звернення позивача до суду та порушення провадження у справі; в частині стягнення 52852,87 доларів США слід відмовити через сплату вказаної суми боргу до часу подачі позову до суду.
Стосовно стягнення іншої частини суми основного боргу в розмірі 18315,68 доларів США (131433.38 - 52852.87 - 60264.83) судова колегія вважає за необхідне зауважити наступне.
Згідно пункту 2.2.4 Договору № 05/06-КФ від 22.12.2005, Агент зобов'язується перераховувати кошти, отримані від судновласника відповідно до рахунків, які виставлені Підприємством у термін, визначений цим договором.
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що порядок стягнення і розмірі зборів визначається відповідно до нормативно-правових актів, яким затверджені відповідні збори, а по зборах, що не підлягають державному регулюванню. - згідно розцінок Підприємства.
Оплата проводиться Агентом відповідно до рахунків, що виставляються Підприємством і які підтверджені лоцманськими квитанціями та квитанціями СРРС в межах перерахованих судновласником коштів (пункт 4.2 Договору).
Відповідно до пункту 5.4 Договору, Агент несе відповідальність перед Підприємством за повноту та своєчасність оплати наданих послуг, у межах наданих йому коштів судновласником, відповідно до чинного законодавства України.
Отже, сторонами передбачено, що перерахування агенту (відповідачу) грошових коштів судновласником є передумовою подальшої оплати агентом послуг, які надаються позивачем для судновласника, а не для порту. Тобто в даному випадку повне виконання відповідачем, як агентом, зобов'язань по оплаті наданих послуг, залежить від своєчасного та повного перерахування коштів судновласником на рахунок агента.
Судом встановлено, що сума заборгованості у розмірі 18315,68 доларів США складається з сум податку на до додану вартість, яку треті особи, як субагенти за відповідними субагентськими угодами, відмовляються сплачувати державному підприємству «Керченський морський торговельний порт», оскільки вважають нарахування ПДВ на надані послуги таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.
З наявних в матеріалах справи документів, зокрема заявок позивача, лоцманських квитанцій, квитанцій СРРС тощо, вбачається, що державне підприємство «Дельта-Лоцман» на підставі Договору № 05/06-КФ від 22.12.2005, як правонаступник державного підприємства «Державна морська лоцманська служба», надавало послуги щодо іноземних судів, на яких перевозився (переміщався) виключно транзитний вантаж, а агентами цих судів виступали приватне підприємство «ФАМ Балкерс»та приватне підприємство «Морське агентство ФАМ», які діяли через субагента –державне підприємство «Керченський морський торговельний порт».
Відповідно до частини п'ятої статті 1 Закону України "Про транзит вантажів" транзитні послуги (роботи) - це безпосередньо пов'язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо.
Згідно частини шостої ст. 1 Закону України "Про транзит вантажів" учасники транзиту - це вантажовласники та суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи).
Таким чином, оскільки порт, Агентство та Підприємство відносяться до учасників транзиту, а надані державним підприємством «Дельта-Лоцман» послуги сприяли переміщенню зазначеного вантажу транзитом до кінцевого місця споживання за межами території України, то надані послуги з лоцманського проведення та служб регулювання руху суден є такими, що були безпосередньо пов'язані з транзитним вантажем.
Частина третя пп. 6.2.4 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлює, що операції з поставки послуг платником податку, пов'язані з перевезенням (переміщенням) пасажирів та вантажів транзитом через територію України, оподатковуються у порядку, передбаченому пунктом 5.15 цього закону.
Пункт 5.15 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" визначає, що звільняються від оподаткування операції з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія приходить до висновку, що послуги з лоцманського проведення та служб регулювання руху суден, яки були надані державним підприємством «Дельта-Лоцман», у даному випадку є такими, що безпосередньо пов'язані з транзитом вантажів та пов'язаними з перевезенням (переміщенням) таких вантажів, тому підлягають звільненню від нарахування податку па додану вартість за ставкою 20 %.
Отже, нарахування ДП «Дельта-Лоцман» податку на додану вартість за надані послуги лоцманського проведення та служб регулювання руху суден суперечить вимогам Законів України «Про податок на додану вартість»та «Про транзит вантажів».
Таким чином, в задоволенні позовних вимог державному підприємству «Дельта-Лоцман» щодо стягнення з державного підприємства «Керченський морський торговельний порт»заборгованості в розмірі 18315.68 доларів США також слід відмовити.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» штрафних санкцій у сумі 17523,94 доларів США судова колегія зазначає наступне.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно частині 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Судова колегія звертає увагу на те, що в договорі № 05/06-КФ від 22.12.2005 відсутні положення, які визначають відповідальність будь-якої сторони у вигляді штрафу.
Більш того, обов'язковість згоди сторін на визначення неустойки (штрафу або пені), у випадку порушення зобов'язання, і про необхідність фіксації цієї згоди сторонами саме у відповідному письмовому договорі передбачає стаття 547 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов’язання в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Отже, вказана стаття визначає розмір неустойки, а не обов’язковість її застосування. У той же час, в умовах договору № 05/06-КФ від 22.12.2005 відсутні посилання на відповідні розмірі неустойки та умови їх застосування, що свідчить про відсутність необхідності застосування цього виду відповідальності, тобто, на думку судовій колегії, договором передбачено інше, ніж цією статтею.
При таких обставинах, вимога позивача щодо відшкодування фінансових санкцій у розмірі 17523,94 доларів США. що розраховані на підставі частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, задоволенню не підлягає.
Крім того, приймаючи рішення про відмову в задоволенні вимог позивача щодо стягнення фінансових санкцій, судова колегія виходить з наступного.
Відповідно до пункту 4.10 Положення про державну морську лоцманську службу, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 11 вересня 2000 року №498, лоцманські послуги надаються на підставі двостороннього договору між капітаном судна або морським агентом, що виступають від імені судновласника, з однієї сторони, і лоцманської організації, що падає ці послуги. Отже, наявність відповідного договору є обов’язковою.
Як було зазначено раніше, державне підприємство «Дельта-Лоцман» є правонаступником прав та обов'язків державного підприємства "Державна морська лоцманська служба", через що надавало послуги з лоцманського проведення та послуги служби регулювання руху суден на підставі договору № 05/06-КФ від 22.12.2005.
Однак, в пункті 6.3 договору № 05/06-КФ встановлено, що при зміні банківських реквізитів сторона повинна повідомляти своєчасно. Вказана умова договору після здійснення фактичного правонаступництва стала обов'язковою для державного підприємства «Дельта-лоцман».
Апеляційна інстанція зазначає, що відсутність банківських реквізитів державного підприємства «Дельта-Лоцман»позбавило державне підприємство «Керченський морський торговельний порт»можливості своєчасно перерахувати кошти позивачу. Така можливість виникла у сторін тільки після підписання Додаткової угоди № і від 14.02.2007, якою договір № 05/06-КФ від 22.12.2005 був доповнений банківськими реквізитами державного підприємства «Дельта-лоцман».
З матеріалів справи вбачається, що відповідач неодноразово звертався до банку для можливості перерахувати іноземну валюту позивачу, але йому щоразу було відмовлено. Спочатку банк відмовляв у перерахуванні коштів у зв'язку з відсутністю договору, наявність якого для здійснення валютний операцій між резидентами передбачено у випадку, а потім у зв'язку з відсутністю банківських реквізитів відповідача.
Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно з приписами статті 611 Цивільного кодексу України сплата неустойки є одним з видів правових наслідків порушення зобов’язання.
Проте, матеріали справи свідчать, що вина відповідача в несвоєчасній сплаті наданих державним підприємством «Дельта-Лоцман»послуг відсутня, оскільки до підписання сторонами додаткової угоди №1 від 14.02.2007 до договору № 05/06-КФ від 22.12.2005, із зазначенням банківського рахунку для перерахування коштів за надані послуги, державне підприємство „Керченський морський торговельний порт” фактично було позбавлений можливості здійснювати відповідні перерахування.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 60264,83дол. США підлягає припиненню внаслідок відсутності предмету спору, в решті частині позову –слід відмовити.
Враховуючи той факт, що заборгованість в розмірі 60264,83дол. США було погашено відповідачем після порушення провадження у справі, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони
На підставі висловленого, апеляційна інстанція вважає, що рішення господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а також при повно встановлених обставинах справи, у зв’язку з чим підстав для його скасування не існує.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу державного підприємства "Дельта-Лоцман" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 вересня 2007 року у справі № 2-7/5088-2007 залишити без змін.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді В.М. Плут
О.А. Щепанська