Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #142551831

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


 04 лютого 2022 року                                                                                     справа № 580/7628/21

  м. Черкаси


Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,


ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі — позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України Черкаській області (далі— відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною відмову відповідача у здійсненні переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця;

- зобов`язати відповідача призначити позивачу з 12.08.2021 пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723 в розмірі 60% заробітку, зазначеного в довідках від 12.08.2021 № 142/23-00-10-0225 та № 141/23-00-10-0225;

- зобов`язати відповідача з 12.08.2021 здійснювати нарахування і виплату позивачу пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723 в розмірі 60% заробітку, зазначеного в довідках від 12.08.2021 № 142/23-00-10-0225 та № 141/23-00-10-0225.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач протиправно відмовив йому у призначенні з 12.08.2021 пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України Про державну службу №3723 в розмірі 60% заробітної плати, зазначеної в довідках від 12.08.2021 № 142/23-00-10-0225 та № 141/23-00-10-0225.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надавши до суду відзив в якому зазначив, що чинна редакція статті 37 Закону України “Про державну службу” передбачає право осіб на призначення пенсії державного службовця виключно за наявністю 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Посади, які займала позивач в органах державної податкової служби не враховуються для обчислення стажу державної служби. Крім того, Законом України “Про державну службу” не передбачено призначення пенсії по інвалідності.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

З 19.07.1993 по 13.03.2015 ОСОБА_1 працювала в органах державної податкової служби.

Записами з трудової книжки позивача серїі НОМЕР_1 підтверджується, що остання у період з 19.07.1993 по 24.04.1997 займала посаду державного податкового інспектора та старшого державного податкового інспектора ДПА (ДПІ) по Придніпровському району м. Черкаси Черкаської області.

У період з 25.04.1997 по 30.09.2004 позивач обіймала посаду державного податкового інспектора, старшого державного податкового ревізора-інспектора ДПА (ДПІ) у м. Черкаси Черкаської області;

З 01.10.2004 по 30.06.2006 працювала у Черкаській ОДПІ Черкаської області на посаді заступника начальника відділу, завідуючої сектором.

У період з 01.07.2006 по 03.04.2012 позивач працювала на посаді завідуючою сектору, начальником відділу, головним державним податковим ревізором-інспектором ДПІ у місті Черкаси Черкаської області.

З 04.04.2012 по 01.07.2013 працювала головним державним податковим ревізором-інспектором ДПІ у м. Черкасах Черкаської області ДПС.

02.07.2013 позивачу присвоєно 13 ранг державного службовця.

Позивач з 02.07.2019 по 11.02.2015 обіймала посаду головного державного податкового ревізора-інспектора ДПІ у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області.

У період з 12.02.2015 по 13.03.2015 працювала у ДПІ у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області головним державним ревізором-інспектором.

Згідно довідки Головного управління ДПС у Черкаській області від 19.07.2021 №1480/Л/23-00-11-0134 стаж державної служби ОСОБА_1 станом на 13.05.2015 складає 21 рік 07 місяців 25 днів.

Наказом Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 13.03.2015 №13-о позивач звільнена із займаної посади згідно п.1 ст.36 Кодексу Законів про працю за угодою сторін.

З 12.11.2013 позивачу призначена пенсія по інвалідності 2-ї групи, відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

12.08.2021 позивач звернулась до відповідача із заявою в якій просила здійснити їй перерахунок пенсії по інвалідності і нарахувати та виплачувати пенсію по інвалідності у відповідності до статті 37 Закону України “Про державну службу”.

Листом від 09.09.2021 №6305-6641/Л-03/8-2300/21 відповідач повідомив позивачу про відсутність правових підстав для призначення пенсії у відповідності до статті 37 Закону №3723-ХІІ, у зв`язку з тим, що посади, які обіймала позивач в органах державної податкової служби не віднесено до відповідних категорій посад державної служби, передбачених ст.25 Закону №3723-ХІІ. У листі вказано, що заява, з якою звернулася позивач не відповідає зразку заяви, наведеної в додатку 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення перерахунку пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1.

Вважаючи  відмову відповідача у здійсненні її переведення з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця  протиправною, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України “Про державну службу” №889-VIII (далі Закон № 889-VIII).

Відповідно до п. 2 розд. ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України Про державну службу №3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.

Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 ст. 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Водночас, за приписами ч. 9 ст. 37 Закону №3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби. Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (ч. 10 ст. 37 Закону №3723-XII).

Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв`язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (ч. 12 ст. 37 Закону №3723-XII).

Як встановлено судом в ході розгляду справи, позивач у період з 19.07.1993 по 13.03.2015 перебувала на державній службі, що підтверджується записами трудової книжки серії НОМЕР_1 та довідкою Головного управління ДПС у Черкаській області від 19.07.2021 №1480/Л/23-00-11-0134.

Оскільки позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, має стаж на посаді державної служби понад 20 років та перед зверненням за призначенням пенсії займала посаду, віднесену до посад державних службовців, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії згідно ст. 37 Закону № 3723-XII.

Відтак, наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону №3723-XII.

Зазначений висновок суду відповідає правовій позиції, що висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у зразковій справі №822/524/18.

Посилання відповідача на те, що посади, які займала позивач не відносяться до посад державної служби суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2012 року № 680 "Питання присвоєння рангів державним службовцям та визначення співвідношень між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, з військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" затверджено Порядок присвоєння рангів державним службовцям.

Відповідно Додатку 6 зазначеного порядку, співвідношення між рангами державних службовців і спеціальними званнями працівників органів державної служби вказано, що відповідні спеціальні звання посадових осіб податкової служби прирівнюються до рангів державного службовця.

Так, відомостями з трудової книжки позивача серїі НОМЕР_1 підтверджується присвоєння їй 13 рангу державного службовця.

Отже, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача в цій частині.

Посилання на те, що подана позивачем заява не відповідає формі, суд оцінює критично, оскільки відповідач розглянув її по суті та повідомив про відсутність підстав для переведення першої з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону №1058-IV на пенсію по інвалідності згідно Закону №3723-XII, а не повернув без розгляду.

За вказаних обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судові витрати зі сплати судового збору розподілу не підлягають, оскільки позивача звільнено від його сплати на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у здійсненні переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, Черкаська область, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з 12 серпня 2021 року пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723-XII в розмірі 60% заробітку, зазначеного в довідках від 12.08.2021 № 142/23-00-10-0225 та № 141/23-00-10-0225.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул.Смілянська, 23, м. Черкаси, Черкаська область, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723-XII в розмірі 60% заробітку, зазначеного в довідках від 12.08.2021 №142/23-00-10-0225 та №141/23-00-10-0225, починаючи з 12 серпня 2021  року.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.



Суддя                                                                                                        Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація