РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 25 січня 2022 року                                                                                    справа № 580/10016/21

  м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ ОСОБА_1 про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

24.11.2021 Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) (далі – позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов про стягнення з ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі – відповідач) податкового боргу в сумі 29126,75грн з єдиного податку, що виник на підставі декларації №9334005793 від 07.02.2020 терміном сплати 20.02.2020.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач у добровільному порядку не сплачує узгоджену суму податкового зобов`язання, не зважаючи на податкову вимогу від 19.03.2020 №5110-55. Позовну заяву просив розглянути без його участі.

Ухвалою суду від 29.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) за правилами спрощеного провадження. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів, повідомлено про строки для надання клопотань про розгляд справи з викликом у судове засідання. Згідно з даними довідки про доставку електронного листа вказану ухвалу позивач отримав 30.11.2021, а відповідач – 10.12.2021, що підтверджується даними відстеження трекінгу відправлень поштової кореспонденції за №1803104495566 з офіційного сайту Укрпошти.

Відповідач відзиву суду не надав, про причини його неподання суд не повідомив.

Оскільки обґрунтовані клопотання від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами (у письмовому провадженні).

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Згідно з даними ЄДРПОУ відповідач з 17.12.2014 зареєстрований, як фізична особа-підприємець. Основний вид діяльності – « 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель». Є платником податків та перебуває на податковому обліку позивача.

З даних інтегрованої картки відповідача з єдиного податку з фізичних осіб суд установив, що відповідач має непогашену недоїмку, яка виникла на підставі податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця від 07.02.2020 №9334005793 терміном сплати 20.02.2020 в сумі 29126,75грн.

19.03.2020 позивач сформував відповідачу податкову вимогу форми “Ф” №5110-55 про сплату боргу на загальну суму 29126,75грн. Відповідач вказану вимогу надсилав рекомендованим повідомленням відповідачу, яку відповідач отримав 27.03.2020.

Оскільки вказані суми коштів не сплачені, позивач звернувся в суд з позовом.

Пунктом 54.1. ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – ПК України) визначено, що сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою, у разі якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Грошове зобов`язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п.56.11 ст.56 ПК України).

Відповідно до п.291.2. ст.291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3. ст.291 ПК України встановлено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з п.291.4. ст.291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідач перебуває на 3 групі платника єдиного податку.

Відповідно до п.293.1. ст.293 ПК України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Згідно з п.293.3. ст.293 ПК України відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;

2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному підпунктом 2 пункту 293.3 цієї статті.

Відповідно до п.293.4. ст.293 ПК України ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої групи (фізичні особи - підприємці) у розмірі 15 відсотків:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу;

2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі;

4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;

5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно.

Згідно з п.295.3. ст.295 ПК України встановлено, що платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Абзацом 1 п.57.1 ст.57 розділу II ПК України встановлено обов`язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За вимогами підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання визнається податковим боргом.

Отже, грошові зобов`язання, визначені вищевказаними документами, не сплачені у встановлений строк, є податковим боргом відповідача.

Податковий борг відповідача з єдиного податку з фізичних осіб становить 29126,75грн, що підтверджується даними облікової картки позивача щодо обліку недоїмки.

Відповідно до п.59.1. ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Вказану вище податкову вимогу відповідач отримав, що підтверджується даними рекомендованого повідомлення про поштові вручення. Отже, вона вручена відповідачу.

В установленому законом порядку відповідач вимогу не оскаржив і до часу судового розгляду справи узгоджені зобов`язання у повному обсязі не сплатив, що підтверджується даними зворотного боку облікової картки.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З даних зворотного боку облікової картки суд також встановив, що податковий борг відповідача з часу прийняття податкової вимоги та до часу судового розгляду справи не переривався. Отже, погашенню підлягає вся сума податкового боргу відповідача, у т.ч. яка виникла після прийняття податкової вимоги.

На підставі п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення може звернутися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. При цьому, за рішенням суду він стягується державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Отже, позовні вимоги про стягнення податкового боргу відповідача в сумі 29126,75грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд врахував, що єдиний податок з фізичних осіб входить до складу податків, які згідно з підп.10.1.2. п.10.1. ст.10 ПК України належать до місцевих податків. На підставі п.10.5. ст.10 ПК України місцеві податки та збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України.

Оскільки позивач не зазначив, до якого саме бюджету просить стягнути податковий борг, що є предметом вказаного спору, дотримуючись ч.2 ст.9 КАС України, якою передбачено право суду вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, суд дійшов висновку присудити вищевказаний податковий борг на користь місцевого бюджету.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки доказів понесення таких витрат суду не надано, відсутні підстави для їх розподілу.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 44131663) задовольнити повністю.

Стягнути з ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь місцевого бюджету податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 29126,75грн (двадцять дев`ять тисяч сто двадцять шість гривень сімдесят п`ять копійок).

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя                                                                                                                Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 25.01.2022.