Справа №  1- 41/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

29 березня 2011 р.м. Богуслав

Богуславський районний  суд  Київської області в складі:

головуючого судді                                     Тітова М.Б.

при секретарі                                               Зеленько О.Д.

з участю прокурора                                   Власова Є.К.

потерпілого                                               ОСОБА_1

законного представника потерпілого     ОСОБА_2

підсудного                                               ОСОБА_3

законного представника неповнолітнього підсудного  ОСОБА_4

захисника                                                   ОСОБА_5

представника служби в справах дітей Богуславської районної державної                адміністрації Київської області                       Тихопія В.Я.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в  м. Богуславі кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1 громадянина України, українця, освіта неповна середня, не одруженого, студента 2-го курсу державного навчального закладу «Богуславський центр професійно-технічної освіти»,  призовника, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.  121 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

28 вересня 2010 року ОСОБА_3 під час виробничого заняття в приміщенні державного навчального закладу «Богуславський центр професійно-технічної освіти», що розташоване в м. Богуслав по вул. Франка, 31, на грунті різко виниклих неприязних відносин наніс ОСОБА_1 один удар кулаком у ліву частину тулуба. В результаті нанесеного удару ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді розриву селезінки, внутрішньочеревної кровотечі, закритого перелому 9-10 ребер зліва.

Згідно висновку експерта № 20/15 Д від 23 лютого 2011 року вищеописаний розрив селезінки з внутрішньочеревною кровотечею відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечний для життя в момент спричинення.

Будучи допитаним в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_3  свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, визнав повністю і пояснив, що він на даний час навчається в ДНЗ «Богуславський ЦПТО» на II курсі в групі № 21 за спеціальністю маляр-плиточник-штукатур. З ним в групі також навчається ОСОБА_1, з яким у нього склались дружні стосунки.

28 вересня 2010 року  під час виробничого заняття він з ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_1 шпаклювали та затирали стіни в приміщенні навчального закладу. Процес їхнього виробничого навчання контролювала майстер ОСОБА_9, яка через кожні 15 хвилин навідувалась до них проконтролювати обсяг виконаної роботи.

Приблизно в 12.30 годин він знаходився на риштуванні. В цей час до нього підійшов ОСОБА_1 і ухватив його руками за обидві ноги та почав стягувати. В зв'язку із тим, що в нього боліла нога, він почав просити ОСОБА_1 щоб він його відпустив. Коли ОСОБА_1 відпустив його, він розсердився на нього, після чого зліз з риштування і наніс останньому удар кулаком в область лівої сторони тулуба. Після нанесеного удару ОСОБА_1, схватившись за лівій бік, присів під стінку та сидів приблизно 10 хвилин. Він відразу просив у нього вибачення та пропонував йому свою допомогу, але ОСОБА_1 відмовився та сказав, щоб його залишили у спокої.

Приблизно через 10 хвилин ОСОБА_1 стало краще і він встав та продовжив роботу  по шпаклюванню стін, а потім після обіду пішов додому. Наступного дня  прийшла мати ОСОБА_1 з вітчимом та повідомили йому, що ОСОБА_1 провели операцію по видаленню селезінки. Також вони повідомили йому про те, що звернулись до правоохоронних органів із заявою про притягнення його до кримінальної відповідальності.  У скоєному він щиро кається і просить суворо не карати.

Окрім повного визнання підсудним ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, його вина у повному обсязі доведена наступними доказами, а саме:

- показами потерпілого ОСОБА_1, який в судовому засіданні пояснив, що 28 вересня 2010 року близько 12.30 години під час виробничого заняття він з ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_3  шпаклювали та затирали стіни в приміщенні ДНЗ «Богуславський ЦПТО». Потім деякий час хлопці відпочивали і не приступали до роботи. З метою більш швидкого закінчення роботи він сказав хлопцям, щоб вони ставали до роботи та працювали. В цей час ОСОБА_3 сидів на риштуванні і не відреагував на його прохання, після чого  він підійшов до ОСОБА_3 і смикнув його за ногу.    Після цього ОСОБА_3 зліз з риштування, підійшов  до нього і наніс йому удар правою рукою в ліву частину тулуба. Від удару  йому перехопило дух і він не міг вдихнути повітря, так як відчував різкий біль в лівій частині тулуба. Приблизно через 10 хвилин йому полегшало і він хотів продовжити роботу, але   не зміг. Після цього він повідомив майстра ОСОБА_9 про те, що в нього болить в животі і вона відпустила його додому.

Вдома йому самопочуття погіршилось і він вирішив лягти поспати. Через деякий час пришла його мати ОСОБА_2, але він їй нічого не сказав про те, що його побили. Потім йому знову стало погано і на протязі цього дня він тричі втрачав свідомість, після чого викликали швидку допомогу і його доставили в Богуславську ЦРЛ, де його госпіталізували і встановили діагноз: перелом двох ребер зліва, розрив селезінки та внутрішня кровотеча. Йому була зроблена операція  та видалено селезінку;

- показами свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_7, які в судовому засіданні підтвердили факт нанесення удару ОСОБА_3 в ліву частину тулубу ОСОБА_1, що мало місце 28 вересня 2010 року під час проходження виробничої практики;

- показами свідка ОСОБА_9,  яка в судовому засіданні пояснила, що станом на 28 вересня 2010 року вона працювала в ДНЗ «Богуславський ЦПТО» майстром виробничого навчання. В групі № 21 навчались ОСОБА_3 та ОСОБА_1 За час навчання між ними склались дружні відносини. Про події 28 вересня 2010 року вона повідомила, що в цей день студенти ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 знаходились на виробничому навчанні та затирали стіни в приміщенні навчального закладу. Процес виробничого навчання вона контролювала особисто та декілька разів робила вказаним хлопцям зауваження з приводу того, щоб вони не порушували дисципліну та займались виконанням поставленого завдання по шпаклюванню стін. Через кожні 15 хвилин вона навідувалась до вказаних студентів проконтролювати дисципліну та обсяг виконаної роботи. Близько 12.30 години вона знову підійшла до вказаних студентів і побачила, що ОСОБА_1 сидить під стіною та тримається за ліву частину тулуба. Вона відразу поцікавилась у нього, що трапилось, але він їй нічого не відповів. Після цього приблизно в 13.30 годин  ОСОБА_1 підійшов до неї та сказав, що йому погано і попросив відпустити його додому. Вона дозволила йому піти додому. Наступного дня їй стало відомо, що ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_1 в ліву частину тулуба, в наслідок чого останній отримав тілесні ушкодження. Також їй стало відомо, що ОСОБА_1 провели операцію по видаленню селезінки;  

- висновком судово-медичної експертизи № 20/15 Д від 23 лютого 2011 року, із якого видно, що при проведенні експертизи згідно даних медичної документації у ОСОБА_1 були виявлені ушкодження: розрив селезінки, внутрішньочеревна кровотеча, закритий перелом 9-10 ребер зліва. Вищеописані ушкодження утворились від дії твердого предмета (предметів), можливо в результаті дії рук людини, могли утворитись в час та за обставин вказаних у постанові. За ступенем тяжкості вищеописані переломи ребер відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які не є небезпечними для життя, але потягли за собою довготривалий розлад здоров'я понад 21 день (термін зрощення переломів кісток). За ступенем тяжкості вищеописаний розрив селезінки з внутрішньочеревною кровотечею відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечний для життя в момент спричинення.

Оцінюючи докази досліджені та перевірені  в судовому засіданні в їх сукупності суд приходить до висновку, що всі вони об’єктивні і достовірні, оскільки узгоджуються між собою і не мають суперечностей.

Злочинні дії підсудного ОСОБА_3  правильно кваліфіковані органом досудового слідства по ст. 121 ч.1 КК України, поскільки він 28 вересня 2011 року  умисно спричинив потерпілому ОСОБА_1 тяжкі тілесні ушкодження як небезпечні для життя в момент заподіяння.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особу, обставини, що пом’якшують   покарання.

До обставин, що пом’якшують покарання підсудного  суд відносить його щире  каяття та вчинення злочину у неповнолітньому віці.

Враховуючи вказані обставини, які пом’якшують відповідальність підсудного ОСОБА_3, його позитивні характеристики по місцю проживання і навчання, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, а  тому йому  необхідно призначити  покарання в межах санкції ст. 121 ч.1 КК України у вигляді позбавлення волі та застосувати ст.ст. 104, 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди із підсудного ОСОБА_3 в розмірі 3130,86 грн. підлягає повному задоволенню, оскільки доведений відповідними квитанціями та товарними чеками про придбання ліків та медикаментів, а також визнається самим підсудним.

Цивільний позов ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди із підсудного ОСОБА_3  підлягає частковому задоволенню. Потерпілим в судовому засіданні доведено, що внаслідок дій підсудного він переніс значні фізичні та моральні страждання, було порушено нормальний ритм його життя і він докладав додаткових зусиль для налагодження свого життя та навчання. Із врахуванням ступеню та характеру моральних страждань суд визначає розмір моральної шкоди в сумі 10000 гривень.

Цивільний позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню в розмірі 2000 гривень з урахуванням ступеню та характеру моральних страждань перенесених нею, оскільки вона як мати потерпілого без сумніву перенесла моральні страждання та має право на відшкодування моральної шкоди відповідно до ст. 23 п. 3 ЦК України.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого    ст. 121 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п’ять  років.

Відповідно до ст. ст. 104, 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом двохрічного  іспитового строку  не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та навчання, періодично з’являтися на реєстрацію органи кримінально-виконавчої системи.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1  10000 гривень за заподіяну злочином моральну шкоду  та 3130 грн. 86 коп. за майнову шкоду, всього 13130 (тринадцять тисяч сто тридцять) гривень 86 коп.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2  2000 (дві тисячі) гривень за заподіяну злочином моральну шкоду.

До виповнення ОСОБА_3 віку 18-ти років обов’язок по відшкодуванню шкоди ОСОБА_1 в розмірі 13130 гривень 86 коп. і ОСОБА_2 в розмірі 2000 гривень покласти на його батьків ОСОБА_4 і ОСОБА_10.

Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд.

На вирок суду може бути подано апеляцію до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту проголошення вироку,  через Богуславський районний  суд.

Суддя   М. Б. Тітов