Справа № 2-1230\11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

22 березня 2011 року                                                                                      м. Мелітополь

                                                                                                                  Запорізька область

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

Головуючого - судді  Колодіної Л.В.,

При секретарі -  Чувашовій І.В.,

За участю представника відповідача –ОСОБА_1,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мелітополі цивільну справу за позовом  

ОСОБА_2

До

ОСОБА_3,

ТРЕТЯ  ОСОБА: ОСОБА_4,

Про визнання правочину удаваним, визнання дійсним укладений договор купівлі-продажу автомобіля, визнання права власності на автомобіль та звільнення майна з-під арешту,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання правочину удаваним, визнання дійсним укладений договір купівлі-продажу автомобіля, визнання права власності на автомобіль та звільнення майна з-під арешту.

В позовній заяві позивач вказує, що 25 жовтня 2007 року фактично між ним та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу автомобіля - вантажний автопідйомник марки «ГАЗ-53», 1984 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1. За вказаний автомобіль позивач  передав відповідачу грошову суму в розмірі 25 000 грн. Про отримання грошей відповідач надав позивачу розписку і нотаріально оформлену генеральну довіреність на автомобіль. Третя особа ОСОБА_4 є дружиною відповідача ОСОБА_3

Позивач зазначає, що з 25 жовтня 2007 року і до теперішнього часу зазначений автомобіль знаходиться в його постійному користуванні, за свої кошти здійснює поточний та капітальний ремонт.

Позивач вказує, що коли він вирішив оформити автомобіль на своє ім’я, йому стало відомо, що в провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя і на спірне майно, в тому числі і на автомобіль, накладений арешт.

Тому позивач просить суд визнати надану довіреність удаваним правочином, визнати дійсним договір купівлі-продажу вищевказаного автомобіля, визнати за ним право власності на зазначений автомобіль та звільнити його з-під арешту.

В судове засідання зґявився представник відповідача.

Від позивача до суду надійшла заява з проханням слухати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд задовольнити позов.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, не повідомивши суд про причини неявки. Про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином.

В судовому засіданні представник відповідача визнала позовні вимоги позивача в повному обсязі, не заперечує проти задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 жовтня 2007 року відповідач ОСОБА_3 написав розписку про те, що він отримав від позивача ОСОБА_2  за проданий автомобіль НОМЕР_2 гроші в сумі 25 000 гривень. Угода оформлена генеральною довіреністю \а.с. 11\

25 жовтня 2007 року ОСОБА_3 довіреністю уповноважив ОСОБА_2 керувати та розпоряджатися вантажним автопідйомником марки АП 17 на шасі ГАЗ 53, випуску 1984 року, об’єм двигуна 4250 куб.см. № НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1, належним йому на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ АРС № НОМЕР_4 від 13 вересня 2007 року. Довіреність видана до 25 жовтня 2017 року. \а.с. 9\

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідач ОСОБА_3 на власний розсуд надав довіреність позивачу на керування та розпорядження своїм транспортним засобом.

Згідно до вимог ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Суд вважає, що відповідач надав позивачу довіреність для приховання правочину купівлі-продажу автомобіля.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні, а покупець примає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 25 жовтня 2007 року отримав грошову суму у розмірі 25 000 грн. від ОСОБА_2 за переданий ним автомобіль - вантажний автопідйомник марки АП 17 на шасі ГАЗ 53, випуску 1984 року, об’єм двигуна 4250 куб.см. № НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1.

Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно до вимог ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження” особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Як вбачається з матеріалів справи, арешт на вказаний автомобіль накладений ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 квітня 2010 року. Копія даної ухвали позивачем не була надана.

Крім того, згідно до вимог ч. 3 ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Тому суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги позивача частково, а саме: визнати надану довіреність удаваним правочином, визнати, що 25 жовтня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу автомобіля - вантажний автопідйомник марки АП 17 на шасі ГАЗ 53, випуску 1984 року, об’єм двигуна 4250 куб.см. № НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1, визнати за позивачем право власності на зазначений автомобіль.

В частині позовних вимог про звільнення вказаного автомобіля з-під арешту суд вважає необхідним відмовити.   

Позовні вимоги позивача підтверджуються копією паспорту, копією довіреності, копією розписки та іншими доказами.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження”,  ст.ст. 235, 316, 317, 319, 321, 328, 334, 386, 392 ЦК України,  ст. ст. 3, 8, 15, 60, 85, 107, 169, 174, 179, 212-215, 223  ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Третя особа: ОСОБА_4 про визнання правочину удаваним, визнання дійсним укладений договор купівлі-продажу автомобіля, визнання права власності на автомобіль та звільнення майна з-під арешту  –задовольнити частково:

Визнати довіреність, посвідчену 25 жовтня 2007 року приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 (зареєстровано в реєстрі за № 9120) удаваним правочином.

Визнати, що 25 жовтня 2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу автомобіля - вантажний автопідйомник марки АП 17 на шасі ГАЗ 53, випуску 1984 року, об’єм двигуна 4250 куб.см. № НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  право власності на автомобіль  - вантажний автопідйомник марки АП 17 на шасі ГАЗ 53, випуску 1984 року, об’єм двигуна 4250 куб.см. № НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1.  

В задоволенні іншої частини позовних вимог -  відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний  суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

   Суддя:                                                                                                         Л.В.Колодіна