ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"07" лютого 2022 р. Справа№ 910/2694/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Яковлєва М.Л.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Крючкова Дмитра Васильовича

на рішення Господарського суду міста Києва

від 26.09.2017 (повний текст складено 09.10.2017)

у справі №910/2694/16 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Національного антикорупційного бюро України

до 1) Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа"

2) Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1) Державне підприємство "Енергоринок"

2) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2017 позов задоволено повністю.

Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 22.12.2014 №651214/42, укладений між Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго", Приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Енергомережа" та Державним підприємством "Запорізький титано-магнієвий комбінат".

Не погодившись з прийнятим рішенням, Крючков Дмитро Васильович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2017 у справі №910/2694/16 скасувати повністю, ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові про визнання недійсним договору про переведення боргу від 22.12.2014 №651214/42 в повному обсязі.

Також скаржник звернувся із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2017 у справі №910/2694/16, обґрунтовуючи клопотання тим, що громадянин України Крючков Дмитро Васильович не був залучений у справі в якості третьої особи при розгляді судом справи № 910/2694/16 за наслідками розгляду якої прийнято оскаржуване Рішення. Справа вирішувалась без його участі.

Крючков Д.В. дізнався про заявлені до нього вимоги після ознайомлення з матеріалами справи 910/7448/17 про банкрутство Адвокатом України Карнауховою І.М. 09.12.2021 (копія заяви з відміткою суду додається), відповідно це момент, з якого Крючков Д.В. має можливість скористатися наданою законодавством України правосуб`єктністю шляхом реалізації її через наявну господарську процесуальну правоздатність і дієздатність щодо господарської справи оскаржуваного рішення».

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2022 апеляційну скаргу Крючкова Дмитра Васильовича на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2017 у справі №910/2694/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів Чорногуза М.Г., Кравчука Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Крючкова Дмитра Васильовича на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2017 у справі №910/2694/16 до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2694/16.

Від Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/2694/16.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2022 у зв`язку перебуванням судді Кравчука Г.А. на лікарняному, який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/24265/21.

Відповідно до витягу з протоколу передачі справи раніше визначеному головуючому судді від 02.02.2022 для розгляду справи №910/24265/21 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Куксов В.В., судді: Чорногуз М.Г., Яковлєв М.Л.

Порядок визначення/зміни складу господарського суду врегульовано ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом абз. 2 ч. 10 ст. 32 ГПК України якщо зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя, який не є суддею-доповідачем у такій справі, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, заміна такого судді з ініціативи судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою з числа резервних суддів.

У разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження (ч. 14 ст. 32 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, з метою здійснення подальшого розгляду апеляційної скарги визначеним складом суду, справа підлягає прийняттю до свого провадження.

Перевіривши відповідність апеляційної скарги і доданих до неї документів вимогам ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 258 ГПК України у чинній редакції, до апеляційної скарги додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень;

2) докази сплати судового збору;

3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі;

4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Відповідно до ст. 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Відповідно до п 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

До позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів (п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України).

Колегією суддів встановлено, що скаржником не додано до апеляційної скарги доказів направлення цієї скарги і доданих до неї документів учасникам справи.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 3, ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, судовий збір справляється, зокрема за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Тобто, для визначення ставки судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, необхідно визначити суму судового збору, яка підлягала сплаті на момент звернення з відповідним позовом.

П.п. 2 п. 2 ч. 2 статті 4 названого Закону встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом в лютому 2016 року з однією вимогою немайнового характеру, а саме: про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 22.12.2014 №651214/42.

Таким чином, за подачу позову судовий збір підлягав сплаті в розмірі 1378,00 грн.

З огляду на те, що скаржник просить скасувати рішення в повному обсязі та враховуючи вищевикладені приписи Закону України "Про судовий збір", сума судового збору, яка повинна бути сплачена скаржником за подання даної апеляційної скарги, становить 2067,00 грн. та розраховується наступним чином: 1378,00 грн. (сума, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви)* 150% (ставка судового збору при поданні апеляційної скарги) = 2067,00 грн.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що до апеляційної скарги скаржником додано 2 примірники квитанції про сплату судового збору за позовом Крючкова Дмитра Васильовича , на рішення від 02.08.2017 по справі №910/1416/16, тобто до апеляційної скарги Крючкова Дмитра Васильовича на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2017 у справі №910/2694/16 додано докази про сплату судового збору в іншій справі.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на момент подання апеляційної скарги скаржника не віднесено до кола осіб, які звільнені від сплати судового збору згідно з статтею 5 Закону України "Про судовий збір".

Крім того, колегія суддів вказує, що звертаючись з апеляційною скаргою, скаржником не додано доказів сплати судового збору та доказів надсилання копії скарги учасникам справи, що також підтверджується Актом Північного апеляційного господарського суду від 04.01.2022 № 910/2694/16/09.1-26/13/22.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення було винесено 26.09.2017, повний текст складено 09.10.2017, отже, останнім днем строку подання апеляційної скарги є 19.10.2017.

Апеляційну скаргу подано до суду 29.12.2021, тобто, з пропуском встановленого законом процесуального строку.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що початок перебігу строку на апеляційне оскарження починається саме внаслідок проголошення та підписання повного тексту відповідного процесуального документа, і жодним чином початок перебігу відповідного строку не пов`язується з надсиланням/отриманням стороною відповідного процесуального документа, оскільки у випадку отримання стороною процесуального документа з запізненням або неотримання, у скаржника виникає процесуальне право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження і таке вручення/обізнаність не поновлює автоматично строк, а є підставою саме для його поновлення, що узгоджується з вищенаведеними приписами статті 256 Господарського процесуального кодексу України, а також ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що вимоги діючого процесуального закону не пов`язують початок процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з датою фактичного отримання або датою, коли стало відомо про наявність відповідного рішення, оскільки отримання рішення з запізненням або встановлення наявності такого рішення за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень - є підставою саме для відновлення такого строку.

Визначений законом строк подання апеляційної скарги є процесуальним строком, який може бути поновлений відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання апеляційною інстанцією поважності причин такого пропуску та за наявності клопотання заінтересованої сторони, оскільки вимоги процесуального закону не наділяють суд апеляційної інстанції правом або обов`язком самостійного відновлення такого строку, адже таке право нерозривно кореспондується саме з правом особи (сторони спору, учасника справи) на вчинення процесуальних дій в межах наданих їй законом повноважень. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності до частини 3 статті 2 ГПК України, Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є змагальність сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно з вимогами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Частиною третьою статті 256 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що "Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 було порушено провадження у справі № 910/2694/16 за позовом Національного антикорупційного бюро України до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа", Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1) Державне підприємство "Енергоринок", 2) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання недійсним договору (т.1, а/с 1-2).

23.03.2016 на адресу Господарського суду міста Києва, за підписом «Голова правління ПрАТ "ХК "Енергомережа" Д.В. Крючков», надійшов відзив № 1/1 від 22.03.2017 у справі № 910/2694/16, в якому викладено прохання відмовити у задоволенні позовних вимог Національного антикорупційного бюро України про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 651214/42 від 22.12.2014 відмовити за необґрунтованістю.

Крім того, в матеріалах справи № 910/2694/16 наявні довіреності, відповідно до яких Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Енергомережа" в особі Голови Правління Крючкова Дмитра Васильовича, що діє на підставі Статуту Товариства, уповноважує: Гонтаря О.М., Саннікова С.Г. бути представниками ПрАТ "ХК "Енергомережа".

Водночас, в апеляційній скарзі скаржник також зазначає про те, що «Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2017 порушено провадження у справі № 910/7448/17 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа" керівником якої був Крючков Д.В. »

Зазначене вище, дає підстави вважати, що Крючков Дмитро Васильович, будучи керівником Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа" був обізнаний про існування справи №910/2694/16, а також рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2017 у справі № 910/2694/16.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

У рішенні у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ вказав, зокрема, що якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. ЄСПЛ визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає існування обставин, які об`єктивно унеможливили звернення скаржника з апеляційною скаргою в межах строків, визначених процесуальними законами, оскільки можливість такого звернення залежала виключно від волевиявлення самого скаржника та належного використання ним своїх прав, визначених нормами ГПК, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення заяви Крючкова Д.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху, зокрема, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку.

Згідно частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Виходячи з вищенаведеного, скаржник повинен сплатити за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2017 у справі №910/2694/16 судовий збір у розмірі 2067,00 грн., подати до Північного апеляційного господарського суду докази направлення учасникам справи, копії апеляційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення, а також, надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших поважних підстав пропуску строку.

Керуючись статтями 31, 147, 164, 174, 234, 258, 259, 260, Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Крючкова Дмитра Васильовича на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2017 у справі №910/2694/16 прийняти до провадження у визначеному складі суддів.

2. Апеляційну скаргу Крючкова Дмитра Васильовича на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2017 у справі №910/2694/16 - залишити без руху.

3. Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, Крючков Дмитро Васильович має право усунути недоліки, а саме: подати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору в розмірі 2067,00 грн., докази направлення учасникам справи, копії апеляційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення, а також, надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших поважних підстав пропуску строку.

4. В разі невиконання вимог зазначеної ухвали суду у встановлений пунктом 2 строк, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається скаржнику.

5. Копію даної ухвали надіслати учасникам у справі.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді М.Г. Чорногуз

М.Л. Яковлєв