Справа № 2-а-2126/11

ПОСТАНОВА

іменем України  

 28 березня 2011 року                                           м. Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі  головуючого – судді Гамули Б.С., розглянувши в порядку скороченого провадження в місті Камені-Каширському справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області  (далі – Управління) про зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дитині війни, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон),

встановив:

24 лютого 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому зазначає, що їй, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», повинна виплачуватись щомісячна державна соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

У 2010 роках їй така надбавка не нараховувалась і не виплачувалась, тому вона просить суд зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату їй, як дитині війни, підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону за період в межах позовної давності, з урахуванням виплачених сум.

23 березня 2011 року відповідачем подано письмове заперечення, в якому зазначено, що позивачу, як дитині війни, у 2010 та 2011  роках виплачувалась надбавка до пенсії в розмірі 49,80 грн. щомісячно, відповідно до нової редакції, встановленої Законом України „Про Державний бюджет України на 2010 рік", статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Інших розмірів, названого підвищення органи Пенсійного фонду України встановити не могли, оскільки на даний час є чинною частина 3 статті 28 Закону України від 09.07.2003 р. №1058 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо виключного застосування мінімального розміру пенсії за віком тільки для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, а для Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ця величина застосовуватись не може.

Крім цього, Управління не є розпорядником коштів Державного бюджету України, а тому не може задовольнити вимоги позивача.

Просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, з врахуванням, передбаченого ст. 99 КАС України, шестимісячного строку звернення до суду.

Вивчивши матеріали даної справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

          Як вбачається з пенсійного посвідчення та паспорта ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, отримує пенсію по віку та має статус дитини війни.

          У зв’язку з цим вона, в силу ст. 6 Закону має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком, визначений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої, за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі передбаченого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З довідки управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області вбачається, що ОСОБА_1, як дитині  війни, надбавка до пенсії у 2010 році виплачена у значно меншому, ніж передбачено ст.6 Закону, розмірі, а саме по 49,80 грн. щомісячно.

          Після визнання рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року положень п.12 ст. 71, ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та від 22 травня 2008 року положень п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», якими зупинялась дія ст.6 Закону, неконституційними, жодними іншими нормативно-правовими актами, у тому числі Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», положення ст. 6 Закону не змінювались.

          Не змінились ці положення ст.6 Закону і Законом України «Про державний бюджет на 2011 рік».

Відповідач, всупереч ст. 71 КАС України, заперечуючи проти позову, правомірності своїх дій в частині виплати ОСОБА_1 надбавки до пенсії, як дитині війни, у меншому, ніж встановлений Законом, розмірі не довів.

Зазначене свідчить про його обов’язок нарахувати і виплатити позивачу щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком в межах, визначеного ч.2. ст.99 КАС України, шестимісячного строку звернення до суду, а саме з 24 серпня 2010 року по 24 лютого 2011 року (день звернення до суду).

Суд, з огляду на відсутність іншого порядку визначення розміру мінімальної пенсії за віком, ніж передбачений ч.2 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з метою реалізації конституційної гарантії на отримання надбавки до пенсії, приходить до висновку про необхідність застосування відповідачем згаданої правової норми при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком, що є базовою величиною для розрахунку щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Посилання відповідача на те, що Управління не є власником або розпорядником коштів Державного бюджету України, безпідставне, оскільки згідно п.2.1 «Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах» одним з основних завдань управління є забезпечення призначення і виплати пенсій.

Не мають правового значення і його твердження про відсутність бюджетного фінансування, передбачених Законом розмірів надбавок до пенсії, як на причину невиконання державою взятих на себе зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Суд не стягує з управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області судового збору, оскільки відповідач звільнений від його сплати на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 31 січня 1993 року.

          Керуючись ст.ст.11, 17, 99, 183-2, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп та від 22 травня 2008 року №10-рп, суд

постановив:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті  ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 24 серпня 2010 року по 24 лютого 2011 року включно, з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та виплачених сум.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня отримання її копії апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, що її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя:                                                                                         Б.  С.  Гамула