ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2011 р. Справа № 32464/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого судді Святецький В.В.
суддів Довгополов О.М., Пліша А.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.03.2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області, управління Державного казначейства України у Золочівському районі Львівської області про стягнення допомоги, -
В С Т А Н О В И Л А:
3 листопада 2008 року позивач звернувся в суд із позовом до відповідача. У позовній заяві просить стягнути з відповідача на свою користь недоплачену допомогу до 5-го травня як особі, на яку поширюються норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2005 – 2007 роки в сумі 3148 грн..
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.03.2009 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача. Зобов'язано стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 разову грошову допомогу, як учаснику війни за 2007 рік в розмірі 1175,18 грн. на підставі положень статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що допомога позивачу у 2007 році повинна виплачуватися у розмірі встановленому Законом України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», оскільки Закон України «Про державний бюджет в Україні на 2007 рік», який зменшував розмір оспорюваної допомоги визнано неконституційним. Щодо допомоги у 2005 – 2006 р. р., то суд встановив, що позивач пропустив встановлений Законом строк звернення до суду першої інстанції за її стягненням.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю
____________________________________________________________________________________________
Суддя у 1-ій інст. Кухар Н.А. ряд. ст. зв. № 10.3 Суддя-доповідач Святецький В.В.
Справа № 2а-5997/08/1370 Справа № 32464/09/9104.doc
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому колегія суддів, у відповідності до ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, враховуючи наступне:
Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач відноситься до категорії осіб, на яких поширюються норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та яким щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірах встановлених цим Законом.
Відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України на 2005, 2006, 2007 роки», виплата щорічної разової допомоги за вказані роки була визначена сталою сумою, яку стороною позивача отримано.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання.
Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Отже, за наявності декількох законів, норми які по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
З огляду на наведене, Законами України «Про Державний бюджет України на відповідні роки» фактично змінено положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який діяв у часі раніше, а отже пріоритетними в даному випадку є положення Закону України «Про Державний бюджет України».
Суд першої інстанції наведене не врахував, а саме що в термін до 5 травня діяли Закони України «Про Державний бюджет України на 2005, 2006, 2007 роки» та такі виплати проведені у відповідності до їх норм, а рішення Конституційного Суду України за 2005, 2006, 2007 роки які за змістом ч. 3 ст. 150, ч. 2 ст. 152 Конституції України є обов'язковими до виконання на території України, були прийняті поза вказаним терміном і зворотної дії в часі не мають, тому сторона відповідача діяла у відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції.
Враховуючи вказане, судова колегія вважає, що суд першої інстанції приймаючи оскаржувану постанову порушив норми матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.
Зважаючи на викладене, та керуючись с. 160, ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області задовольнити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.03.2009 року – скасувати, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області про стягнення допомоги – відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
На постанову протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.В. Святецький
Судді: М.А. Пліш
О.М. Довгополов