ЛЬВІВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2011 р.                                                                                  Справа № 55988/09/9104

           Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                                  Святецький В.В.

суддів                                                        Пліша А.М., Довгополова О.М.,

ри секретарі судового засідання            Патлевіч Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельних кооперативів Львівської області  «Кооперативний альянс» на постанову Галицького районного суду м. Львова від 01 липня 2009 року у справі за адміністративним позовом Асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельних кооперативів Львівської області  «Кооперативний альянс» до Львівської міської ради про визнання нечинним рішення та зобов’язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И Л А :

Асоціація об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельних кооперативів Львівської області  «Кооперативний альянс» (надалі-АОСББ «Кооперативний альянс»)  звернулась в суд з позовом до виконавчого комітету Львівської міської ради, в якому просила  визнати нечинними пункти 1.2, 2.2, 4.1, 4.2  рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 365 від 08.06.2007 року «Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг у м.Львові» та рішення №423 від 22.06.2007 року «Про внесення доповнень до рішення виконавчого комітету від 08.06.2007 року №365» та зобов’язати відповідача постановити рішення про визначення виконавця житлово-комунальних послуг послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення,  узгоджене з нормами права, а саме: виробник послуг може бути виконавцем послуг у відповідності до вимог п. 3 ст. 19, ч.2 ст. 31 Закону України « Про житлово-комунальні послуги».

 Постановою Галицького районного суду м. Львова від 01 липня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції АОСББ «Кооперативний альянс» оскаржила його  в апеляційному порядку, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що поза увагою суду першої інстанції залишились доводи позивача про те, що взаємовідносини між суб’єктами правовідносин, впроваджені рішеннями № 365 і № 423, не згоджуються з нормативними документами, які врегульовують взаємовідносини між виробниками, споживачами та виконавцями послуг, зокрема, оскаржувані рішення прийняті без урахування вимог п.3 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Крім того, відповідач самовільно та необґрунтовано розширив свої повноваження, чим порушив п. 4 ст. 7 вказаного Закону.

в частині та зобов'язання до вчинення дій, покликаючись на те, що відповідачем 08.06.2007 року прийнято рішення №365, п.1.2, 2.2, 4.1, 4.2 якого вважає неправомірними, оскільки відповідачем не прийнято до уваги здатність житлово-експлуатаційних підприємств надавати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення з виконанням вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Вважає, що прийнятим рішенням порушено права та законні інтереси власників квартир - права вільного вибору виконавця послуг, що передбачено Порядком призначення виконавця послуг у житловому фонді, затвердженим наказом ДКУ з питань житлово-комунального господарства №60 від 25.04.2005 року. Просить визнати нечинними п.п.1.2, 2.2, 4.1, 4.2 рішення виконавчого комітету ЛМР №365 від 08.06.2007 року «Про визначення виконавця житлово- комунальних послуг у м.Львові» та рішення №423 від 22.06.2007 року «Про внесення доповнень до рішення виконавчого комітету від 08.06.2007 року №365» та зобов'язати відповідача прийняти рішення про визначення виконавця житлово-комунальних послуг, узгоджене з нормами права.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, давши пояснення, аналогічні викладеним у фабулі позовної заяви. Просить позов задоволити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши письмові заперечення на позов, де просить відмовити в задоволенні такого. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з урахуванням вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», оскільки п.1.2 рішення передбачено альтернативний підхід до визначення виконавця послуг, п.2.2 надано диспозитивне право власникам житлових будинків, що не належать до комунальної власності, самостійно визначати виконавця житлово-комунальних послуг з числа суб'єктів господарювання, з яким дійшли домовленостей про надання таких послуг і який відповідає вимогам чинного законодавства, або укладати договори на надання житлово-комунальних послуг. Стверджує, що п.п. 4.1, 4.2 оскаржуваного рішення взагалі не врегульовують питання, пов'язані із визначенням виконавця житлово-комунальних послуг.

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Луцької міської ради про визнання частково нечинним  рішення № 53/128 від 25 лютого 2010 року в частині зобов’язання підприємця ОСОБА_1 влаштувати під’їзд до своєї території з вулиці Підгаєцької.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області   від 27 жовтня  2010 року позов задоволено, визнано  нечинним п.2 рішення Луцької міської ради № 53/128 від 25 лютого 2010 року «Про внесення змін до рішення Луцької міської ради № 39/82 від 29 квітня 2009 року «Про передачу безоплатно у власність земельної ділянки об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Дім 125» для обслуговування багатоквартирного житлового будинку № 125 по вул. Рівненській» в частині зобов'язання підприємця ОСОБА_1 влаштувати під'їзд до своєї території з вул. Підгаєцької.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції  Луцька міська рада оскаржила його  в апеляційному порядку, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване позивачем рішення в цілому та п. 2 рішення Луцької міської ради від 25.02.2010 № 53/128 «Про внесення змін до рішення міської ради від 29.04.2009 № 39/82 «Про передачу безоплатно у власність земельної ділянки об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (надалі-ОСББ) «Дім 125» для обслуговування багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1» прийнято в межах повноважень, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельним кодексом України та відповідно до обставин, що склалися. Вказаним рішенням не порушуються права та охоронювані законом інтереси фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, оскільки ще при виготовленні технічної документації зі складання документів, що посвідчують право власності на землю, а саме, щодо Державного акту на право власності на земельну ділянку від 15.01.2002 року № 114, був передбачений доїзд до земельної ділянки ОСОБА_1 з вулиці Підгаєцької, що у місті Луцьку, а не через прибудинкову територію будинку № 125 по вул. Рівненській.

_______________________________________________________________________________________________

Головуючий у 1-й інст. суддя Кухтей Р.В.    ряд. ст. зв. № 2.1             суддя-доповідач Святецький В.В.                  справа № 2а-2162/10 /0308                                                                                   справа № 36792/10/9104.doc

Оскільки питання влаштування під'їзних шляхів відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування, міською радою було вирішено влаштувати позивачу єдиний можливий та існуючий під'їзд до своєї території з вул. Підгаєцької.

Крім того, з метою з'ясування можливості проїзду великогабаритними вантажними автомобілями біля житлового будинку головою ОСББ «Дім 125» було скеровано відповідне звернення до санепідемстанції м. Луцька та Луцького району. Санепідемстанцією м. Луцька та Луцького району встановлено, що проїзд біля будинку по АДРЕСА_1 не відповідає вимогам ДБН 360- 92 «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень». Однак, при винесенні постанови суд прийшов до висновку про відсутність належних доказів, не спростовуючи даний доказ.

Судом неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема ст. 98 Земельного кодексу України. Визнаючи нечинним п. 2  рішення Луцької міської ради, судом не вказано яким чином оскаржуваним рішенням порушено дану норму Закону.

З огляду на викладене, апелянт  просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким в позові відмовити.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,4217 га, яка знаходиться в місті Луцьку по вул.Підгаєцькій, 3,  на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 324171 від 08 липня 2008 року. Рішенням Луцької міської ради № 39/82 від 29 квітня 2009 року вирішено передати безоплатно у власність ОСББ «Дім 125» земельну ділянку на АДРЕСА_1, загальною площею 0,5490 га для обслуговування багатоквартирного житлового будинку, встановити ОСББ «Дім 125» сервітут на земельну ділянку площею 0,0683 га для безперешкодного пожежного виїзду із земельної ділянки підприємця ОСОБА_1 та під'їзду до ділянки ДКП «Луцьктепло».

Рішенням Господарського суду Волинської області від 17 грудня 2009 року, яке набрало законної сили,  визнано недійсним п.3 рішення Луцької міської ради № 39/82 від 29 квітня 2009 року в частині встановлення ОСББ «Дім 125» сервітуту на земельну ділянку площею 0,0683 га для безперешкодного пожежного виїзду із земельної ділянки підприємця ОСОБА_1 та зобов'язано Луцьку міську раду розглянути питання встановлення ОСББ «Дім 125» сервітуту на земельну ділянку площею 0,0683 га  право проходу, право проїзду на транспортних засобах по наявному шляху із та до земельної ділянки підприємця ОСОБА_1.

На виконання рішення господарського суду рішенням Луцької міської ради № 53/128 від 25 лютого 2010 року внесено зміни до рішення міської ради від 29 квітня 2009 року № 39/82 «Про передачу безоплатно у власність земельної ділянки ОСББ «Дім 125» для обслуговування багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1», викладено п.4.3 в новій редакції: «укласти та зареєструвати у Центрі державного кадастру сервітут із державним комунальним підприємством «Луцьктепло». Пунктом 2 вказаного рішення зобов’язано підприємця ОСОБА_1 влаштувати під'їзд до його території з вул.Підгаєцької.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що  земельна ділянка, яка перебуває у власності ОСОБА_1 розташована таким чином, що для безперешкодного її використання, тобто проходу, проїзду необхідно перетинати сусідні земельні ділянки інших власників, і зокрема земельну ділянку ОСББ «Дім 125». При цьому суд першої інстанції прийшов до висновку, що приймаючи оскаржуване рішення Луцька міська рада не врахувала, що для безперешкодного використання позивачем належної йому земельної ділянки необхідно встановлення сервітуту – право проходу, право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху через земельну ділянку ОСББ «Дім 125».

Даний висновок суду першої інстанції ґрунтується на повно та всебічно з’ясованих обставинах справи , підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами.

Таким чином, судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв’язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про незаконність п.2 оскаржуваного рішення Луцької міської ради № 53/128 від 25 лютого 2010 року, оскільки даний пункт суперечить рішенню Господарського суду Волинської області від 17 грудня 2009 року, яким зобов’язано відповідача розглянути саме питання встановлення ОСББ «Дім 125» сервітуту для підприємця ОСОБА_1, а не питання облаштування іншого під'їзду до його території.

В силу ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об’єктивно і всебічно з’ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.  

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195,  ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

апеляційну скаргу Асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельних кооперативів Львівської області  «Кооперативний альянс» залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду м. Львова від 01 липня 2009 року  у справі № 2а-272/2009 р. – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.  

Головуючий:                                             В.В. Святецький

Судді:                                                         М.А. Пліш

                                                                   О.М. Довгополов