УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа 22ц/0690/986/11
Категорія 57
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Широкової Л.В.,
суддів Худякова А.М., Снітка С.О.,
при секретарі судового
засідання Пюра Г.В.,
з участю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 14 лютого 2011 року
по цивільній справі за позовом Головного управління праці та соціального захисту населення до ОСОБА_2 про витребування безпідставно набутого майна, –
в с т а н о в и л а :
У травні 2010 року Управління звернулося до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що відповідно до наказу Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської ОДА від 13 серпня 2008 року за №103 відповідач був забезпечений автомобілем „ЗАЗ 110377-40”, 2008 року випуску на пільгових умовах зі сплатою 30% від вартості автомобіля. Оскільки перевіркою було встановлено, що ОСОБА_2 отримав автомобіль безпідставно, так як не надав інформації про придбання ним та наявність у нього раніше автомобіля, що виключає можливість забезпечення його як інваліда автомобілем на пільгових умовах, тому Управління просило зобов'язати ОСОБА_2 повернути їм цей автомобіль.
Рішенням Радомишльським районним судом Житомирської області від 14 лютого 2011 року позов задоволений.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 рішення суду просить скасувати як таке, що не відповідає вимогам закону.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом Управління від 13 серпня 2008 року №103 інваліду другої групи ОСОБА_2 безоплатно передано автомобіль „ЗАЗ 110377-40”, 2008 року випуску на пільгових умовах зі сплатою 30% від вартості автомобіля.
Задовольняючи позовні вимоги Управління, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 автомобіль набутий з незаконних підстав, а тому підлягає витребуванню.
Проте, з таким висновком суду не можна погодитись з огляду на таке.
Згідно з Положенням про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 року № 1543, та Типовим положенням про Головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської державної адміністрації, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2007 року № 790, міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері зайнятості та трудової міграції, соціального захисту населення, загальнообов'язкового державного соціального страхування, соціально-трудових відносин та здійснення нагляду за додержанням законодавства про працю, оплати, нормування та стимулювання праці, професійної класифікації робіт і професій, умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, колективно-договірного регулювання соціально-економічних інтересів працівників і роботодавців, розвитку соціального діалогу, яке реалізує державну політику в сфері соціального захисту населення через систему підпорядкованих йому органів соціального захисту населення - відповідні Управління, які у свою чергу як органи державної влади наділені відповідними повноваженнями.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 17 КАС України, який набрав чинності з 1 вересня 2005 року, встановлено, що на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом, поширюється компетенція адміністративних судів.
З матеріалів справи вбачається, що Управління звернулося до суду як орган державної влади з метою реалізації наданих йому повноважень щодо повернення автомобіля від ОСОБА_2, як незаконно отриманого на пільгових умовах.
Таким чином, у справі виник спір за зверненням суб'єкта владних повноважень з приводу реалізації наданих йому законом функцій та у випадку, який встановлено законом, а тому позовна заява після набрання чинності КАС України повинна була розглядатися судом в порядку, встановленому цим Кодексом, згідно зі ст. 17 КАС України.
Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув й розглянув позовну заяву в порядку цивільного судочинства, що є підставою для скасування постановленого ним судового рішення та закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст.205,303,304, 307,310 ЦПК України, колегія суддів ,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 14 лютого 2011 року скасувати, провадження у справі закрити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді