МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

22 лютого 2011 р. Магдалинівський районний суд у складі головуючого судді                             Соловйова М.І., при секретарі Горбаченко Ю.О., розглянув  у відкритому судовому засіданні                                         в залі суду смт. Магдалинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1                                 та ОСОБА_2  до Публічного Акціонерного товариства «Приватбанк»                                 про виключення суми боргу,  визнання права власності на автомобіль та спонукання виконання певних дій

В С Т А Н О В И В:

          У грудні 2010р. до суду надійшла позовна заява подружжя ОСОБА_2                                                      до ПАТ  «Приватбанк»про виключення суми боргу,  визнання права власності на автомобіль                           та спонукання виконання певних дій. Посилаючись на те, що з метою придбання у спільну сумісну власність 21.12.2007р. ОСОБА_1 та ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод»                          в особі ДП «Валентина Сервіс плюс» уклали  договір № 2408 купівлі - продажу Автомобіля                    TF 699  марки ЗАЗ кольору ОСОБА_4 кузов № НОМЕР_1, двигун                                       № НОМЕР_2, повною вартістю 48380 грн. Після реєстрації отримала реєстраційний номер              НОМЕР_3. В зв’язку з придбанням автомобіля з  відповідачем було попередньо погоджено  питання   видачі кредиту на даний автомобіль, і 24.12.2007р. був укладений кредитний договір                                      № DN81AR100110128 та договір застави. На підставі договору застави відповідачем                                       як заставодержателем було внесено в державний реєстр обтяжень рухомого майна відомості                        щодо обтяження автомобіля як предмету застави. Відповідно до умов договору кредит надавався         на 7 років у сумі 67093 грн. 16 коп., із них 48380 грн. - на придбання автомобіля,                                           а решта - на проведення платежів по страхуванню, сплати винагороди за видачу кредиту                               та ін. Пунктом  7.1. кредитного договору був встановлений графік проведення платежів                                       (з 24 по 28 число кожного місяця) та сума щомісячного платежу - 1039 грн. 02 коп., що включає суму кредиту  та відсотки за користування кредитом. Пунктом 2.4.1 кредитного договору передбачено можливість дострокового погашення кредиту. А пункт 7.5 цього договору вказує,                  що при достроковому погашенні кредиту сплачується 0 % від суми кредиту, що погашається достроково. З моменту укладення договору  щомісяця платежі здійснювалися в розмірі 1040 грн.                 З січня 2009р. відповідач без будь якого погодження та письмового попередження                                             в односторонньому порядку збільшив відсоткову ставку по даному кредиту, піднявши суму щомісячних  платежів з 1039 грн. 02 коп. до 1309 грн. 80 грн. Різниця  між попереднім та новим щомісячним платежем становить 270 грн. 78 коп. Свої дії відповідач мотивував підвищення                  курсу іноземної валюти по відношенню до гривні та облікової ставки НБУ. В зв’язку                                                з односторонньою зміною процентної ставки по кредитному договору відповідач порушив діюче законодавство. За період з 1 січня 2009р. по 1 грудня 2010р. відповідач безпідставно нарахував відсотки у розмірі 5957 грн. 16 коп. з розрахунку: 270 грн. 78 коп. /різниця між щомісячним платежем 1309 грн. 80 коп. та 1039 грн. 02 коп./ х 22 місяці /період нарахування/. Ця різниця визнається відповідачем як прострочена сума, і на неї нараховувалася пеня. За станом                                   на 27 листопада 2010р. за даними відповідача повна сума боргу становить 42722 грн. 35 коп.,                      із яких 5957 грн. 16 коп. - різниця по нарахованим відсоткам,  3150 грн. 36 коп. та 272 грн. 20 коп. - пеня. Фактично повна сума боргу складає 33342 грн. 63 коп., яка 27 листопада та 11 грудня 2010р. була сплачена. На порушення законодавства, відповідач отримавши гроші, продовжує нараховувати щомісячні платежі у розмірі 1309 грн. 80 коп., пеню і досі не скасував в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна реєстрацію обтяження стосовно автомобіля. При таких обставинах вимушено звернулися  до суду з позовом про виключення суми боргу,  визнання права власності на автомобіль та спонукання виконання певних дій.

Представник відповідача позов не визнав і прохає відмовити  в його задоволенні.

Вислухав пояснення сторін, дослідив докази, суд дійшов до висновку, що позов необхідно вирішити по суті з таких підстав та прийняти таке рішення.

Ст. 4 ЦК України встановлено, що основним актом цивільного законодавства України                        є Цивільний Кодекс. Актами цивільного законодавства є також інші Закони України,                                   які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Відповідно до ст. 524 ЦК України та п.1.1 договору кредитний договір укладено                                    у національній валюті, і на нього  не може впливати коливання курсу іноземної валюти.

Згідно ст. 651 ЦК зміна або розірвання договору допускається тільки з взаємною згодою сторін. Відповідно до ст. 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства.

12.12.2008р. Верховною Радою України прийняті зміни до цивільного Кодексу та Закону «Про банки і банківську діяльність».

Відповідно до ст.1056 -1 ЦК України встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений в односторонньому порядку. Відповідно до ст.1061 ЦК України умова договору щодо права банку збільшувати розмір в односторонньому порядку  є нікчемною.

В зв’язку з прийняттям 12.12.2008р. Верховною Радою України вказаних  змін діючий кредитний договір з відповідачем може  застосовуватися в частині, що не суперечить прийнятим законам. Крім цього на  відносини щодо отримання кредиту розповсюджується дія Закону України «Про захист прав споживачів». Згідно ст. 1 п. 23 цього Закону) споживчий кредит - кошти,                           що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві                                  на придбання продукції;

Ст.11 ч. 5 вищевказаного Закону передбачено, що до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови                                в договорах, зокрема положення, згідно з якими ... 4) встановлюються дискримінаційні стосовно споживача правила зміни відсоткової ставки.

Таким чином, законодавець встановлює поняття «дискримінації»при встановленні правил зміни відсоткової ставки по споживчим кредитам. Право банку в обдносторонньому порядку змінювати процентну ставку по кредитному договору як дискримінаційне право скасовано на рівні Цивільного Кодексу України 12.12.2008р. Ст.  21 Закону «Про захист прав споживачів»визнає                         в будь якому разі як порушення прав споживачів, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого  є споживач.

Будь-які додаткові угоди з відповідачем про зміну відсоткової ставки по кредиту                                    з  відповідачем не укладалися, а тому не мають юридичної сили. При укладенні договору  були конкретно визначені істотні умови договору - сума кредиту, розмір процентної ставки, порядок                     та строки погашення кредиту. Всі ці умови  виконувалися своєчасно і повністю.

За період з 1.01.2009р. по 1.12.2010р. відповідач безпідставно нарахував відсотки                          у розмірі 5 957 грн. 16 коп. з розрахунку: 270 грн. 78 коп. (різниця  між первинним  та новим щомісячним  платежем 1309 грн. 80 коп. та 1039 грн. 02 коп.) х 22  місяці  (період нарахування) .  Ця різниця визнається   відповідачем як прострочена сума, і на неї нараховувалася пеня.

За станом на 27.11.2010р. за даними відповідача повна сума боргу становить                                        42722 грн.  35 коп., із яких 5957 грн. 16 коп.  - різниця по нарахованим відсоткам, 3150 грн. 36 коп.  та 272 грн. 20 коп. - пеня.

21 грудня 2007р.  ЗАТ Запорізький автомобілебудівний завод та ОСОБА_1 уклали договір купівлі-продажу автомобіля загальною вартістю 48380 грн. /а. с. 11-16/, при цьому покупець не має права розпоряджатися автомобілем, крім передачі його в заставу Банку                                за Договором застави, та користуватися автомобілем до повної сплати вартості автомобіля.

Також укладено договір залога рухомого майна  /а. с. 17-21/ разом з договором страхування транспортного засобу та особи /а. с. 22, 23/.

Фактично повна сума боргу складає 33342 грн. 63 грн., яка  27 листопада 2010р.                                      та 11.12.2010р.  була сплачена.

В зв’язку з припиненням зобов’язання, забезпеченого заставою, припиняється право застави, як передбачено п. 27  договору застави, ст. 593 ЦК України, ст. 28 Закону України «Про заставу»,  і придбаний автомобіль TF 699 марки ЗАЗ кольору ОСОБА_4 кузов                                                        № НОМЕР_1, двигун № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3,  повною вартістю 48380 грн., стає  власністю позивача. Крім того, в зв’язку з припиненням договору застави відповідач зобов’язаний скасувати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна реєстрацію обтяження стосовно даного автомобіля.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання                        його права власності. Це право  оспорюються відповідач, наполягаючи на додатковій сплаті  незаконно нарахованих відсотків та пені,  незважаючи на повне погашення кредиту, на підставі умов кредитного договору.

Ст. 22 Закону «Про захист прав споживачів» передбачено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача                                 суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов’язані з порушенням                             їх прав.

Відповідно до ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть предявлятися за місцем реєстрації або перебування позивача.

          Розрахунок погашення  зобов’язань по кредитному договору № DN81AR100110128                                   /а. с. 5-10/

1.          визначення  частки основного боргу та відсотків в щомісячному платежі: 44380 грн. (вартість автомобіля) : 84 міс. ( термін кредиту) = 528 грн. 33 коп. /місяць   (сума основного боргу,  що підлягала сплаті щомісяця). 1039 грн. 02 коп.  -  528 грн. 33 коп. = 510 грн. 69 коп.  /місяць (сума відсотків, що підлягала сплаті щомісяця).

2.          визначення фактично сплачених сум основного  боргу та відсотків: 1040 грн.  х  34 міс. =  5360 грн. (загальна сума сплачених щомісячних коштів за станом  на 1.11.2010р.). 510 грн. 69 коп. (сума щомісячних відсотків) х 34 міс.  =   17363 грн. 46 коп. (загальна сума сплачених відсотків за станом на 1.11.2010р.). 35360 грн (загальна сума сплачених щомісячних коштів за станом на 1.11.2010р.) - 17363 грн. 46 грн. (загальна сума сплачених відсотків за станом на 1.11.2010р.).   =  17 996 грн. 54 коп. (загальна сума сплаченого основного боргу за станом на 1.11.2010р.). 35360 грн. (загальна сума сплачених щомісячних коштів за станом на 1.11.2010р.).  + 33344 грн (достроково сплачена сума)  =  68 704 грн. (загальна сума сплачених коштів). 17 996 грн. 54 коп. (загальна сума сплаченого основного боргу за станом на 1.11.2010р.). +  33344 грн (достроково сплачена сума)  =  51340грн. 54 коп. (загальна сплачена сума вартості автомобіля за станом на 11.12.2010р.).

3.          визначення суми фактично залучених кредитних коштів. Відповідно до п. 7.1. кредитного договору сума 18 684,96 грн. на сплату страхових платежів видається у випадках та порядку, передбачених п.п. 2.1.3 та 2.2.7 цього договору. Відповідно до п.2.2.7 кредитного договору позичальник надає банку  належно оформлені договори застави, договір страхування                              і договір особистого страхування. В разі не пред’явлення банку документа про чергові страхові платежі, банк сплачує страхові платежі  за рахунок кредиту відповідно до п. 2.1.3 даного договору.

Розрахунок Відсотків та пені, нарахованих відповідачем у зв’язку з     одностороннім підвищенням процентної ставки за кредитним договором  

дата                       сума відсотків, грн          пеня,%          кількість  днів           сума пені

лютий 2009 року           270,78                              0,15                              28                              28

березень                    541,56                              0,15                              31                              31

квітень                    812,34                              0,15                              30                              36,56

травень                    1083,12                    0,15                              31                              50,36

червень                    1353,90                    0,15                              30                              60,92

липень                    1624,68                    0,15                              31                              75,55

серпень                    1895,46                    0,15                              31                              88,14

вересень                    2166,24                    0,15                              30                              97,48

жовтень                    2437,02                    0,15                              31                              113,32

листопад                    2707,80                    0,15                              30                              121,85

грудень                    2978,58                    0,15                              31                              138,50

січень 2010 року          3249,36                    0,15                              31                              151,10

лютий                              3520,14                    0,15                              28                              147,84

березень                    3790,92                    0,15                              31                              176,28

квітень                    4061,70                    0,15                              30                              182,78

травень                    4332,48                    0,15                              31                              201,46

червень                    4603,26                    0,15                              30                              207,15

липень                    4874,04                    0,15                              31                              226,64

серпень                    5144,82                    0,15                              31                              239,23

вересень                    5415,60                    0,15                              30                              243,70

жовтень                    5686,38                    0,15                              31                              264,41

листопад                    5957,16                    0,15                              30                              268,07

          Всього:          5957,16 грн                                                                        3 150,36 грн.

Відповідно до п. 2.1.3 кредитного договору перерахування кредитних коштів                                        по страхуванню банк зобов’язується проводити у випадку не пред’явлення позичальником документів, що підтверджують сплату чергових страхових платежів за рахунок інших джерел.                     За 2008, 2009, та 2010 роки страхові платежі здійснювалися за власні кошти, тому кредитні кошти банку по сплаті страхових внесків не залучалися. 67093 грн. 16  коп.  -  18684 грн. 96 коп.  =                     48408 грн. 20 коп. - (сума фактично залучених кредитних коштів). Сума на сплату страхових платежів у розмірі 18 684 грн. 96 коп. включає: 2225 грн. 48 коп.  (страхування наземного транспортного засобу ) + 443 грн. 80 коп. (особисте страхування)  х 7 років (строк кредитного договору).

Однією з істотних умов укладання кредитного договору, яка має бути чітко виписана                             в договорі та на яку суд повинен звертати увагу, є сплата процентів на грошову суму, отриману                        в кредит. Проценти, сплачувані позичальником за користування кредитом, за своїм характером                              є встановленою договором платою за користування грошовими коштами, а не неустойкою,                                     яка є не тільки способом забезпечення виконання зобов’язань, а також й однією з форм цивільно-правової відповідальності.

Розглядаючи даний спір  у зв’язку із істотною зміною обставин, що передбачено ст. 652 ЦК, суд  має на увазі,   що позивач /позичальник/   довів таке:

1. При зміні договору посилання на істотну зміну обставин можливе лише у тому разі, коли сторони при укладенні договору визначили такі обставини як істотні;

2. Обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору, як саме вони змінились                                   і чому зміна обставин є істотною. Вимагаючи розірвання договору на цій підставі, позивач                                   з урахуванням положень процесуального законодавства щодо обов’язку доказування повинен довести, зокрема, впевненість сторін у момент укладення договору в тому, що така зміна обставин не настане;

3. Одночасно наявність чотирьох умов, перелічених у ч. 2 ст. 652 ЦК, зважаючи на конкретну ситуацію, акцентуючи увагу на тому, яким чином виконання договору порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала                     при укладенні договору;

4. Враховуючи те, що за істотної зміни обставин зміна договору за рішенням суду допускається                       у виняткових випадках (ч. 4 ст. 652 ЦК), необхідно також довести наявність однієї з двох умов:                       1) розірвання договору має суперечити суспільним інтересам; 2) може потягнути для сторін                           (чи однієї з них) шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору                             на умовах, змінених судом.

У будь-якому випадку суд повинен мати на увазі, що «істотна зміна обставин»є оціночною категорією. Законодавець у п. 2 ч. 1 ст. 652 ЦК дає визначення цього поняття, зауважуючи                   на тому, що зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли                   це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Суд  зважає на таке:

- беручи до уваги закріплений Конституцією України принцип незворотності дії в часі законів                  та інших нормативно-правових актів (ч. 1 ст. 58), усі рішення банку у будь-якій формі                          (постанова, рішення, інформаційний лист) щодо підвищення процентної ставки в односторонньому порядку після 10 січня 2009р. є неправомірними (Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999р. № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів);

- належним повідомленням боржника щодо підвищення процентної ставки за кредитом є спосіб, визначений сторонами у договорі. Банк, як відповідач по справі, не  довів, що він повідомив боржника належним чином про зміну в частині підвищення процентної ставки за кредитом.                          На підтвердження доведеності цього факту суд, використовував положення ЦПК, що стосуються процедури направлення повісток і повідомлень (так званий локальний предмет доказування);

- неправомірною є зміна процентної ставки навіть у разі належного повідомлення, якщо договором чітко передбачено підписання в таких випадках додаткової угоди;

- потрібно також враховувати поведінку сторін після прийняття рішення банком щодо зміни процентної ставки, зважаючи на положення цивільного законодавства про укладення та зміну договору, зокрема:

а)  боржник продовжував сплачувати  проценти згідно кредитного договору /а. с. 24-26, 51-60/,                при відсутності доказів про належне повідомлення боржника), оскільки фактичні дії боржника свідчать  про не прийняття пропозиції банку.

          Банк наполягає, що надіслав позивачу заказний лист, без повідомлення, інформуючи                    про підвищення розміру процентної ставки, мотивувавши своє рішення.

Суд встановив, що позивач  не  отримував  такого листа і продовжував сплачувати  кредит        за умовами кредитного договору  без підвищених процентів, чим відповідно до ч. 2 ст. 642                       ЦК не вчинив дію, яка б засвідчує б його бажання укласти договір і ця дія була б є прийняттям пропозиції, хоча й не підписував додаткові угоди.

Боржник по справі сплачував  проценти за попередньою ставкою та не вчиняв інших                       дій щодо прийняття пропозиції, то це свідчить про відсутність домовленості й у такому випадку слід виходити з умов договору.

Отже, якщо кредитний договір був укладений до 10 січня 2009р. і в ньому сторони досягли домовленості про те, що банк має право в односторонньому порядку змінити проценту ставку,                     то це вже є домовленістю сторін. Якщо банком прийнято таке рішення до 10 січня 2009р.                           (при підтвердженні цього юридичного факту відповідними доказами), а позичальник отримав повідомлення після цієї дати, то це є лише механізмом виконання цієї домовленості.                                          У цьому разі важливим є визначений договором механізм виконання цієї домовленості: отримання повідомлення та, відповідно, прийняття пропозиції позичальником, чи укладання шляхом підписання додаткової угоди щодо підвищення процентної ставки.

У будь-якому випадку всі зазначені вище обставини (підписання додаткової угоди про зміну процентної ставки, повідомлення про це боржника, поведінка сторін після зміни процентної ставки) мають враховуватись судом у сукупності, але визначальним при вирішенні питання                                    щодо правомірності такої зміни в контексті Закону № 661 є саме дата рішення про зміну ставки банком     (а саме до 10 січня 2009р.).

Дії з боку кредитора щодо підвищення процентної ставки підлягають оцінці  в кожному конкретному випадку, зважаючи на положення ст. 652 ЦК та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту (затверджено постановою Національного банку України від 10 травня 2007р. № 168; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007р. за № 541/13808) про те, що банки мають право ініціювати зміну процентної ставки за кредитом лише в разі настання події, незалежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку, та банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв’язку з волевиявленням однієї зі сторін.                       Тобто зміна процентної ставки, виходячи з цього, можлива лише у разі істотної зміни обставин, проте не кожна обставина, передбачена договором, може вважатися такою, оскільки сама по собі істотність передбачає зміну обставин настільки, що якби сторони могли це передбачити,                        вони не уклали    б договір або уклали його на інших умовах.

У зв’язку з цим при розгляді вимог позичальників про оскарження дій банку з підвищення процентної ставки суд  звернув  увагу на наведене й дає оцінку тому, що  такі дії є зловживанням права.

                   Правова природа кредитних правовідносин урегульована в нормах цивільно-правового зобов’язального інституту «Позика. Кредит. Банківський вклад»(гл. 71 Цивільного кодексу України; далі - ЦК), Закону від 7 грудня 2000 р. № 2121-III «Про банки і банківську діяльність»(далі - Закон № 2121-III) та інших відповідних правових актах. Зокрема, у Законі від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закон № 334/94-ВР) вперше визначено поняття «кредитна операція», «товарний кредит», «комерційний кредит»                          та «фінансовий кредит».

Предметом кредитного договору є лише грошові кошти на відміну від договору позики.

Відповідно до ст. 47 Закону № 2121-III операції, визначені пунктами 1-3 ч. 1 цієї статті                           (у тому числі розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик), належать до виключно банківських операцій, здійснювати які дозволяється тільки юридичним особам, які мають банківську ліцензію. Зважаючи на вищенаведене, дійшов                                до  висновку, що кредитування здійснює саме банк, який отримав відповідну ліцензію, а не його структурні одиниці (відділення, філії). Проте, якщо структурній одиниці надано відповідні повноваження (згідно з положенням, статутом, довіреністю), то вона має право укладати кредитні договори   від імені банку. Стороною за договором у таких випадках є банк, а не його структурна одиниця.  І саме банк (а не його структурна одиниця) має бути стороною у справі.

Вирішуючи справи про визнання кредитних договорів недійсними, суди  враховують  вимоги законодавства, що стосуються їх чинності. Вони встановлені як ЦК (статті 1048-1052, 1054), так і Законом від 12 липня 2001р. № 2499-VI «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Зокрема, суди мають встановлювати такі обставини:

- досягнення сторонами згоди щодо усіх істотних умов договору: мета, сума і строк кредиту;                  умови і порядок його видачі та погашення; види (способи) забезпечення зобов’язань позичальника; відсоткові ставки; порядок плати за кредит; порядок зміни та припинення дії договору; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

- кредитний договір має укладатись обов’язково у письмовій формі, причому недодержання письмової форми тягне його нікчемність та не створює жодних правових наслідків, окрім тих,                    що пов’язані з його нікчемністю;

- сторони кредитного договору повинні мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення сторін має бути вільним і відповідати їхній внутрішній волі.

Однією з істотних умов укладання кредитного договору, яка має бути чітко виписана                                   в договорі та на яку суд повинен звертати увагу, є сплата процентів на грошову суму, отриману                         в кредит. Проценти, сплачувані позичальником за користування кредитом, за своїм характером                         є встановленою договором платою за користування грошовими коштами, а не неустойкою,                              яка є не тільки способом забезпечення виконання зобов’язань, а також й однією з форм цивільно-правової відповідальності.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 16, 215, 386, 392, 524, 593, 651, 1056-1,1061                       ЦК України, ст. ст. 1, 21, 22 Закону України  «Про захист прав споживачів»,  ст. 28 Закону України «Про заставу»-

В И Р І Ш И В:

Виключити борг в загальній сумі 9379 грн. 72 коп. на 17 грудня 2010р. /дату подачі позовної заяви/ нарахований ПАТ  КБ «Приватбанк»в особі Дніпропетровського регіонального управління по кредитному договору   № DN81AR100110128  від 24.12.2007р.

Визнати за  ОСОБА_1, право власності на автомобіль  TF 699  марки ЗАЗ кольору ОСОБА_4 кузов  № НОМЕР_1, двигун № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3.

Зобов’язати ПАТ  КБ «Приватбанк»в особі Дніпропетровського регіонального управління скасувати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна реєстрацію обтяження  автомобіля                            TF 699  марки ЗАЗ кольору ОСОБА_4 кузов  № НОМЕР_1, двигун                                      № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3, зареєстрованого на ОСОБА_1.

Стягнути з відповідача витрати по справі на користь: ОСОБА_2  витрати ІТЗ 120 грн.; держави  судовий збір  586 грн. 10 коп.

З повним тестом судового рішення сторони можуть ознайомитися 28 лютого 2011р. 11.00                  в суді.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного                                                 суду  у Дніпропетровській області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний                           строк  з дня проголошення рішення  апеляційної скарги.

Головуючий суддя                                                                                           Соловйов М.

Справа  № 2-11/2011р.