Справа № 2-а-293/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28 березня 2011 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді              Сиротенко Г.  Г

при секретарі                  Лютій  О.  В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ для ОАТ м. Кривого Рогу та АТІ УМВС України в Дніпропетровській області прапорщика міліції Тимошенко Геннадія Миколайовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІДПС БДПС ВДАІ м. Кривого Рогу прапорщика міліції Тимошенко Г.М.. та просив суд визнати дії відповідача при складанні протоколу про адміністративне правопорушення АН1 №353282 від 22.02.2011 року протиправними, визнати недійсною та скасувати постанову АЕ1 №266667 від 22.02.2011 року, а справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю у його діях  складу такого правопорушення.

Позов обґрунтований тим, що 22 лютого 2011 року близько 18.35 год. позивач рухався на автомобілі Мітсубісі д/н НОМЕР_1 по вул.. Волгоградській м. Кривого Рогу, де був зупинений відповідачем  за порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 122 КУпАП. На заперечення  позивача, що він рухався зі швидкістю встановленою Правилами дорожнього руху,  відповідач не відреагував та склав протокол серії АН1 №353282 від 22.02.2011 року, в якому зазначив, що позивач, рухаючись на автомобілі по вул.. Волгоградській у м. Кривому Розі перевищив дозволену швидкість на 23 км/год, швидкість руху була виміряна приладом «Беркут» №0501086, а також виніс постанову АЕ1 №266667 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн   Фактично відповідач продемонстрував тільки час на приладі, який нібито пройшов з моменту вимірювання швидкості, однак не встановив, що вимірювалась швидкість саме автомобіля позивача, а не інших транспортних засобів, які   в той час рухалися в одному напрямку з ним. Швидкість його автомобіля складала 60 км/год.   Відповідачем на було надано належних доказів його вини, єдиним аргументом,  який був використаний під час складання постанови та протоколу буди дані приладу вимірювання швидкості „Беркут”, використання якого є незаконним, яке суперечить ст.. 251 КУпАП та не має функцій автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису.   Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності є необґрунтованим та недоведеним, оскільки виконував вимоги Правил дорожнього руху України щодо дозволеної швидкості, тому в його діях немає складу правопорушення, а отже постанова в справі про адміністративне правопорушення відносно нього є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню.

Сторони правом на участь в судовому засіданні не скористалися, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, від позивача надійшла заява, в якій він просив суд розглядати справу без його участі, відповідач причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КУС України, в зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.  

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими.

В ході судового розгляду справи встановлено, що 22 лютого 2011 року відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення серії АЕ1 №353282 та винесено постанову серії АЕ1 № 266667 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Відповідно до вказаної постанови серії АЕ1 №266667 позивач 22.02.2011 року о 18.38 год.  В м. Кривий Ріг (населений пінт) по вул.. Волгоградській, керуючи автомобілем MITSUBISHI д/н НОМЕР_1,  рухався зі швидкістю 83 км/год, чим перевищив встановлену швидкість руху на 23 км/год, швидкість вимірювалась приладом «Беркут» №0501086, порушив п. 12.4 ПДР. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, за що на нього накладено штраф в розмірі 255 грн.  (а.с.5).

Зазначені обставини вчинення правопорушення  викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 353282 від 22.02.2011 року (а.с.4)

Оцінюючи надані суду докази, суд погоджується з доводами позивача, що будь-яких доказів порушення ним правил дорожнього руху немає.

Суду не надано доказів правомірності використання приладу вимірювання швидкості, не надано також доказів належної сертифікації приладу вимірювання швидкості.

Суду не надано також і доказів перевищення встановленої швидкості руху, яка зазначена в постанові.

Згідно вимог статті 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем доказів правомірності своїх дій не надано.

Відповідно до ст.. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно зі ст.. 7 КУпАП ніхто не можу бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленим законодавством.

Ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, и є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.      

Не спростовані доводи позивача, що зазначена в оскаржуваній постанові швидкість дійсно його автомобіля, а не інших транспортних засобів, про що було зазначено позивачем в позовній заяві.

В даному випадку, оскільки обставини, викладені в протоколі, заперечуються особою, притягнутою до відповідальності, суд не може вважати протокол про адміністративне правопорушення достатнім доказом його вчинення.

Тому суд вважає, що доводи позивача про відсутність з його боку порушень Правил дорожнього руху не спростовані і визнає, що оскаржувана постанова від 22.02.2011 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена незаконно та підлягає скасуванню.

Вимога позивача про закриття справи у зв’язку з відсутністю у його діях адміністративного правопорушення не підлягає задоволенню, оскільки до компетенції суду не входить питання про закриття справи, яка не була порушена судом та не знаходилась в його провадженні.   

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 158-163 КАС України, ст.. ст.. 247, 288, 293 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

 Позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ для ОАТ м. Кривого Рогу та АТІ УМВС України в Дніпропетровській області прапорщика міліції Тимошенко Геннадія Миколайовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Визнати дії відповідача, інспектора ДПС БДПС ВДАІ для ОАТ м. Кривого Рогу та АТІ УМВС України в Дніпропетровській області прапорщика міліції Тимошенко Геннадія Миколайовича при складанні протоколу про адміністративне правопорушення АН1 №353282 від 22.02.2011 року протиправними.

Скасувати постанову серії АЕ1 № 266667 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП  відносно ОСОБА_1, винесену 22.02.2011 року інспектором ДПС БДПС ВДАІ для ОАТ м. Кривого Рогу та АТІ УМВС України в Дніпропетровській області прапорщиком міліції Тимошенко Геннадієм Миколайовичем.  

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова остаточна та оскарженню на підлягає.

Суддя:Г. Г. Сиротенко