ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
14.12.07 Справа№ 32/114
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Горонному О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ойл карт центр”, м.Луцьк Волинської області
До відповідача: Приватного підприємства „Саф Транс”, м. Львів.
Про стягнення 13 368,01 грн.
Представники сторін:
Від позивача: не з”явився
Від відповідача: не з”явився
Права та обов”язки сторін передбачені ст.ст. 20 , 22 ГПК України роз”яснено, заяв про відвід судді не поступало, клопотань про технічну фіксацію судового процесу не надходило.
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Ойл карт центр”, м. Луцьк Волинської області про стягнення з Приватного підприємства „Саф Транс”, м. Львів 13 368,01 грн. з яких 9 949,38 грн. боргу, 2 618,49 грн. пені, 656,66 грн. додаткових нарахувань із застосуванням індексу інфляції та 143,48 грн. 3% річних.
Ухвалою господарського суду від 12.11.2007р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 27.11.2007р.
В судовому засіданні 27.11.2007р. розгляд справи було відкладено на 14.12.2007р. з підстав наведених в ухвалі від 27.11.2007р.
В судове засідання 14.12.2007р. представники сторін не з”явилися.
Позивачем подано усі витребувані судом докази.
Відповідач вимог ухвал суду не виконав, відзив на позовну заяву не подав, проти позову не заперечив, в судове засідання вдруге не з”явився.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе розглянути справу згідно ст.75 ГПК України, за наявними у нії матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов”язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов»язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
22.02.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ойл карт центр”, та Приватним підприємством „Саф Транс” було укладено договір купівлі –продажу паливно –мастильних матеріалів з використанням пластикових смарт - карт на АЗС № 51/2.
Відповідно до п. 2.1 договору, продавець зобов”язується передавати у власність покупця через АЗС з використанням пластикових смарт-карт паливно-мастильні матеріали, а покупець зобов”язується приймати їх у власність та оплачувати їх вартість.
За умовами договору позивач поставив відповідачу паливно-мастильні матеріали на загальну суму 40 949,38 грн.
Відповідач зобов”язання по оплаті отриманих паливно-мастильних матеріалів виконав частково в сумі 31 000,00 грн.
Відпуск останніх партій паливно-мастильних матеріалів відбувся 21.05.2007р. на суму 11 706,70 грн. та 01.06.2007р. на суму 1 087,80 грн., що підтверджується видатковими накладними № ОКЦ29402 та № ОКЦ31883 (копії знаходяться в матеріалах справи, оригінали оглянуто судом в засіданні). Факт отримання відповідачем паливно-мастильних матеріалів підтверджується актами прийому-передачі від 21.05.2007р. та від 01.06.2007р., які складені відповідно до вимог п.п.5.1.3 п.5 договору, підписані представниками сторін та скріплені печатками.
За правилами п. 4.2 договору, розрахунок за паливно-мастильні матеріали здійснюється покупцем у формі попередньої оплати. Остання поставка відповідачу паливно-мастильних матеріалів відбулась 01.06.2007р. без попередньої оплати.
В порушення умов договору відповідач не здійснював попередню оплату згідно з умовами договору, фактично оплачував вартість товару після здійснення поставки, посилаючись на тимчасові фінансові труднощі. Останній платіж був здійснений 17.10.2007р. на суму 1 500,00 грн.
Станом на 29.10.2007р. сума боргу становить 9 949,38 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків (в матеріалах справи).
За правилами п.5.1.2 договору, ст.526 ЦК України, ст..193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
27.08.2007р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості № 450 згідно укладеного договору, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Направлена вимога відповідачем не була задоволена в повному розмірі. Разом з вимогою було направлено для підписання акт звірки взаємних розрахунків.
Підпунктом 8.1 п.8 договору передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.
У випадку непроведення розрахунків покупцем згідно умов п.4.2, відповідно до п.8.3 договору, покупець зобов”язується сплатити на користь продавця штраф в розмірі 0,15% від суми заборгованості за кожен день прострочки. Позивач в судовому засіданні 27.11.2007р. пояснив, що в п.8.3. договору помилково було вказано вид штрафних санкцій – штраф, проте виходячи з тлумачення самого п.8.3 договору далі мова йде про те, що такий штраф нараховується за кожен день прострочення платежу, тобто мається на увазі пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань, а не штраф. Згідно розрахунку позивача пеня становить 2 643,16 грн.
Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
В силу ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно ч.1 ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов”язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов”язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов”язання, а також сплатити штрафні санкції.
Крім того, ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов”язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.
Згідно розрахунку наданого позивачем сума інфляційних нарахувань становить 656,66 грн., 3% річних 143,48 грн.
Представник позивача в судовому засіданні 27.11.2007р. подав заяву про уточнення позовних вимог в зв”язку з частковою сплатою 08.11.2007р. боргу відповідачем, та просив стягнути 12 368,01 грн., в т.ч. 8 949,38 грн. основного боргу; 2 618,49 грн. пені; 143,48 грн. 3% річних; 656,66 грн. інфляційних витрат. В підтвердження часткової сплати боргу в сумі 1000 грн. позивач долучив довідку банку №15-01/356 від 27.11.2007р.
Суд, розглянувши клопотання відповідача про уточнення позовних вимог в частині стягнення 12 368,01 грн. з яких 8 949,38 грн. основного боргу; 2 618,49 грн. пені; 143,48 грн. 3% річних; 656,66 грн. інфляційних витрат прийшов до висновку підставності його до задоволення.
На підставі вищенаведеного, суд, враховуючи клопотання позивача про уточнення позовних вимог дійшов до висновку задоволити позовні вимоги.
Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 193, 202, 216 ГК України, ст.ст.11, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 43, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Приватного підприємства „Саф Транс”, м. Львів, вул.. Ніжинська, 14/8 (р/р 26003501091001 у філії ВАТ КБ „Надра” м. Львова, МФО 325978, код ЄДРПОУ 34668539) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ойл карт центр”, м. Луцьк Волинської області, вул.. Кременецька, 38 (р/р 260050005201 в ТОВ „Банк інвестицій та заощаджень”, м. Київ, МФО 380281, ЄДРПОУ 33170464) –12 368,01 грн.; 8 949,38 грн. –основного боргу, 2 618,49 грн. –пені, 143,48 грн. 3% річних; 656,66 грн. –інфляційні витрати, 123,68 грн. – держмита, 118,00 грн –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати згідно вимог ст.116 ГПК України.
Суддя