АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 січня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді : Сіротюка В.Г.
Суддів : Бондарева Р.В.,
Горбань В.В.,
з участю секретаря : Галіч Ю.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району міста Сімферополя» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 09 грудня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Київського районного суду міста Сімферополя від 09 грудня 2010 року позов комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району міста Сімферополя» задоволений частково.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району міста Сімферополя» 1 769 грн. 29 коп. в рахунок відшкодування заборгованості по оплаті за утримання будинку і прибудинкової території.
В решті позову відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району міста Сімферополя», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити і залишити рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність порушеного права позивача несплатою ОСОБА_5 житлово-комунальних послуг.
Такі висновки суду відповідають матеріалам справи та закону, який регулює спірні правовідносини.
Відповідно до частини першої статті 68 Житлового кодексу України, пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги; споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, 08 липня 2010 року комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району міста Сімферополя», уточнивши свої вимоги звернулося, до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги, посилаючись на те, що відповідачкою з 2005 року не здійснюється оплата за житлово-комунальні послуги, а саме за утримання будинку, споруд, прибудинкової території та поточний ремонт приміщень, будинку, споруд (арк. справи 4-5, 60-62).
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачка проживає в квартирі АДРЕСА_1
Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району міста Сімферополя» є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 та здійснює управління будинком.
Згідно наявних у справі довідок про виконані роботи по житловому будинку АДРЕСА_1 та довідок про нарахування та оплатах, ОСОБА_5 за період з 01 січня 2005 по 30 листопада 2010 року відповідно до особистого рахунку № НОМЕР_1 нарахована заборгованість у сумі 2 129 грн. 92 коп. (арк. справи 8, 9-10, 60-62, 63).
За таких встановлених обставин у суду першої інстанції були достатні правові підстави для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції.
Матеріали справи не містять даних про укладення з ОСОБА_5, як споживачем житлово-комунальних послуг договору про надання послуг по управлінню будинком щодо утримання будинку, споруд, прибудинкової території та поточному ремонту приміщень, будинків, споруд, однак досліджені судом письмові докази вказують на те, що відносини між сторонами по справі про надання житлово-комунальних послуг по утриманню будинку, споруд, прибудинкової території та поточний ремонт приміщень, будинку, споруд фактично існують, оскільки комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району міста Сімферополя» такі послуги по управлінню будинком, в якому вона проживає та прибудинковою територією надає, а ОСОБА_5 користується ними.
Посилання відповідачки щодо ненадання послуг по утриманню будинку АДРЕСА_1 та прибудинкової території цього будинку комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району міста Сімферополя» є неспроможними виходячи з наступного.
Відповідно до приписів частин першої, третьої, четвертої, п’ятої статті 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо; акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі; акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій; спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред’явленої претензії.
Відповідачкою не надано суду жодного акта-претензії, складеного відповідно до законодавства за наслідками неналежного виконання комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району міста Сімферополя» обов’язків по управлінню будинком, в якому вона проживає та прибудинковою територією і судом також не встановлено обставин щодо фактів складання таких актів-претензій від інших мешканців названого житлового будинку у зв’язку з неналежним виконанням позивачем послуг по управлінню будинком.
Колегія суддів не може не враховувати, що надані позивачем у суді першої інстанції письмові докази – довідка виконаних робіт, акти готовності об’єкту до опалювального сезону, рахунок-фактура, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та звіти по перевірці та прочистці ДВК у жилих будинках ЖЕО Київського районна м. Сімферополя (арк. справи 69-86) щодо виконання своїх обов’язків по утриманню будинку АДРЕСА_1 та прибудинкової території цього будинку, підтверджують факт виконаних робіт по цьому будинку.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що виходячи з приписів законодавства, яке регулює спірні правовідносини, споживач зобов’язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг само по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Колегія суддів також вважає за необхідне вказати на таке.
Правила частини третьої статті 267 Цивільного кодексу України встановлюють, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.
Зміст матеріалів справи вказує на те, що відповідачкою заявлялося клопотання щодо застосування до вимог комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об’єднання Київського району міста Сімферополя» про стягнення суми заборгованості позовної давності (арк. справи 57-58, 67-68).
Судом першої інстанції обґрунтовано застосовані положення частини третьої статті 267 Цивільного кодексу України при визначенні розміру суми заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг в сумі 1 769 грн. 29 коп., з урахуванням меж позовної давності з липня 2006 року по 30 листопада 2010 року.
При такому положенні рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Відповідно до частини першої статті 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 303, 304, пунктом 1 частини першої статті 307, частиною першою статті 308, статтями 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 09 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді:
Р. Бондарев В. Горбань В. Сіротюк