РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Кірюхіної М.А.,
суддів Адаменко О.Г.,
Руснак А.П.,
при секретарі Урденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Кримського Державного авіаційного підприємства «Універсал-Авіа», треті особи: Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Гарант-Система», про відшкодування моральної шкоди ,
за апеляційною скаргою Кримського Державного авіаційного підприємства «Універсал-Авіа» на рішення Центрального районного суду м.Сімферополя АР Крим від 06 грудня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2010 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Кримського Державного авіаційного підприємства «Універсал-Авіа», треті особи: Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Гарант-Система», про відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року трагічно загинув чоловік позивачки – ОСОБА_6 Смерть ОСОБА_6 відбулася під час доставки вахтової бригади на установку «Таврида» з вертолітного майданчика «Ярилгач» внаслідок падіння вертольоту. ІНФОРМАЦІЯ_1 року з приводу гибелі ОСОБА_6 було складено акт по формі Н-1, затверджений 14.06.2008 року. Даним актом встановлено, що ОСОБА_6 є працівником державного Акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз», його смерть настала на роботі, основна причина нещасного випадку - непідготовленість екіпажу до польотів. Згідно акту державної комісії спеціального розслідування причиною нещасного випадку при виконанні рейсу з перевезення вахтового персоналу ІНФОРМАЦІЯ_1 року вказано, що рейс виконувався непідготовленим екіпажем. Вина КДАП «Універсал –Авіа» в смерті членів вахтової бригади встановлена постановою Кримської транспортної прокуратури від 08.08.2008 року про закриття провадження по справі. Заподіяння моральної шкоди позивачка мотивує тим, що гибель чоловіка для неї стала страшним потрясінням, від якого вона не може відійти досі, крім того, вона позбавлена матеріальної та моральної підтримки чоловіка.
Оскаржуваним рішенням Центрального районного суду м.Сімферополя АР Крим від 06 грудня 2010 року вищевказаний позов ОСОБА_5 задоволено частково.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_5 в задоволенні позову повністю, посилаючись на те , що судове рішення є незаконним, ухвалено з порушенням норм матеріального права. Вказує на те, що за наслідками нещасного випадку сім’ям погиблих було виплачене страхове відшкодування за обов’язковим авіаційним страхуванням, тому висновки суду про те, що моральна шкода підлягає стягненню з ДАП «Універсал – Авіа» є помилковими та не відповідають нормам чинного законодавства.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності. При цьому визнав встановленим, що з вини працівників відповідача, який є власником джерела підвищеної небезпеки, настала смерть чоловіка позивачки, а тому відповідач зобов’язаний відшкодувати їй моральну шкоду, викликану втратою рідної людини.
Проте з такими висновками погодитися не можна, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального права та вимог процесуального закону - ст. ст.10, 11, 60, 212 ЦПК України, що призвело до неправильного вирішення спору.
Як встановлено при апеляційному перегляді справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 року наступила смерть ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвами про смерть та про реєстрацію шлюбів, виданих органами РАЦС (а.с.8 - 9).
Актом розслідування катастрофи з вертольотом Мі – 8Т UR – 24275, що належить Кримському державному авіаційному підприємству «Універсал –Авіа», яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1 року під час посадки на самопідйомну плавучу бурову установку «Таврида» у Чорному морі, встановлено, що внаслідок даної катастрофи загинув службовий пасажир вертольоту ОСОБА_6 майстер бурової ДАТ «Чорноморнафтогаз». Причина катастрофи - непідготовленість екіпажу вертольоту до польотів на морську бурову установку при силі вітру більше допустимого. Постановою Залізничного районного суду м.Сімферополя АР Крим від 19 квітня 2010 року про закриття провадження у кримінальній справі по звинуваченню ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з підстав, передбачених п.8 ч.1 ст. 6 КПК України (за смертю обвинуваченого) встановлена вина екіпажу належного КДАП «Універсал-Авіа» вертольоту у катастрофі, в якій загинув ОСОБА_6
Дана постанова в силу ст. 61 ЦПК України має преюдиціальну силу з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони даними особами.
Перевозка працівників ДАТ «Чорноморнафтогаз» здійснювалась відповідно до укладеного між КДАП «Універсал – Авіа»(виконавець) та ДАТ «Чорноморнафтогаз» (замовник) договору на авіаційне обслуговування від 12 лютого 2001 року, умовами якого передбачено, що виконавець зобов’язується забезпечити безпечне обслуговування замовника вертольотами за його заявками. Також виконавець зобов’язався провести за свій рахунок страхування повітряного судна, екіпажу та відповідальності перед третіми особами. Додатковими угодами між сторонами дія договору пролонгована до 12 лютого 2010 року( а.с.34 – 45).
Майнова відповідальність відповідача застрахована у Страховій компанії «Гарант- Система» за договором № 05-03/000004 від 07 грудня 2007 року, укладеним між ЗАТ «Страхова компанія «Гарант – Система» та Кримським державним авіаційним підприємством «Універсал –Авіа» із строком дії з 01 січня 2008 року до 31 грудня 2008 року. Пунктом 2.1 даного договору передбачено, що об’єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, та виникли внаслідок обов’язку відшкодувати в порядку, встановленому законодавством, пасажирам (спадкоємцям) замовника шкоду, заподіяну внаслідок страхового випадку, що стався у зв’язку з експлуатацією повітряного судна. Згідно з п.4.1 договору страхування ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів замовника за одного пасажиру становить 100000 грн. Пунктами 5.1, 6.1, 6.2 даного договору передбачено, що страховим випадком є авіаційна пригода за участю повітряного судна страхувальника, що потягла настання його цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю пасажирів (а.с.154 – 160)
Листом голови правління Страхової компанії «Гарант -
Система» від 27 липня 2010 року підтверджується, що даний випадок було визнано страховим, сума страхової виплати становить 100000 грн., виплату якої здійснено у повному обсязі ОСОБА_5.(а.с.60).
Відповідно ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичної особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала. Частиною 2 ст. 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), дітям, а також особам, які проживали з нею однією сім’єю.
Оскільки позивачка є дружиною загиблого у катастрофі ОСОБА_6, яка зазнала душевних страждань у зв’язку зі смертю чоловіка, колегія суддів вважає, що вона має право на відшкодування заподіяної їм моральної шкоди.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання, зобов’язана відшкодувати її на загальних підставах.
Власником джерела підвищеної небезпеки – вертольоту - є відповідач по справі, тому колегія вважає, що він несе відповідальність за заподіяну позивачкам шкоду. Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги, що відповідачем застрахована його майнова відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок страхового випадку, що стався у зв’язку з експлуатацією повітряного судна з пасажиром замовника.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування)
для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити
потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою
виплатою (страховим відшкодуванням).
Статтями 4, п.13 ч.4 ст. 6 Закону України «Про страхування» передбачено страхування відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізників).
Цивільно-правова (майнова) відповідальність має специфічні особливості, що полягають у наступному. Оскільки основну масу регульованих цивільним правом відносин складають майнові відносини, то основною особливістю цивільно-правової відповідальності є її майновий характер, у тому числі при відшкодуванні фізичних і моральних страждань, заподіяних особі.
Об'єктом страхування цивільної відповідальності підприємств — джерел підвищеної небезпеки є майновий інтерес, пов'язаний з обов'язком власника цього джерела відшкодувати шкоду, заподіяну третім особам.
Договір страхування укладається з метою надання фінансових гарантій відшкодування шкоди, заподіяної страхувальником
потерпілому. За договором страхування майнової відповідальності особі, що потерпіла, відшкодовуються: збитки, пов'язані із заподіянням шкоди;
пошкодження або знищення його майна; упущена вигода; моральна шкода;
витрати страхувальника на ліквідацію прямих наслідків аварії та інше.
Страховим випадком служить встановлений факт виникнення зобов'язання у власника джерела підвищеної небезпеки відшкодувати шкоду, заподіяну потерпілому в результаті використання джерела підвищеної небезпеки .
Оскільки з перелічених видів заподіяної шкоди, які можуть бути підставою для виникнення цивільно –правового обов’язку страхувальника, позивачками отримана лише моральна шкода, і доводів про заподіяння ним матеріальної шкоди у зв’язку зі смертю чоловіка позивачка не наводить, колегія суддів вважає, що вся виплачена їй сума страхової виплати пов’язана лише з відшкодуванням моральної шкоди.
Вирішуючи питання, чи достатня страхова виплата в сумі 100000 грн. для відшкодування заподіяної позивачці моральної шкоди, колегія суддів виходить з наступного.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Виходячи з того, що позивачка втратила чоловіка, має двох повнолітніх дітей, старший з яких має свою сім'ю, а молодший навчається у вищому учбовому закладі, враховуючи принципи розумності та справедливості, що передбачено ч.3 ст. 23 ЦК України, судова колегія вважає, що отримана нею сума страхової виплати – 100000 грн. є достатньою для повного відшкодування завданої їй моральної шкоди.
Відповідно до п.п.2, 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів скасовує рішення суду про задоволення позову про відшкодування моральної шкоди з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303,304, 307, 309, 314, 316, 317, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Кримського Державного авіаційного підприємства «Універсал-Авіа» задовольнити.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 06 грудня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_5 до Кримського Державного авіаційного підприємства «Універсал-Авіа» про стягнення моральної шкоди – відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням апеляційного суду законної сили.
Судді