ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
20.12.07 Справа№ 32/24
Суддя Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Горонному О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Фермерського господарства «Флоренс», м.Буськ Львівської області
до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Побужанське», с.Побужани Буського району Львівської області
про стягнення 16 703,98 грн. заборгованості
за участю представників сторін:
від позивача Скочко І.Я. –представник (довіреність від 26.04.2006р., Дутка Р.М. –представник (доручення б/н від 03.07.2007р.)
від відповідача Піджарко М.М. –директор.
Права та обов”язки сторін передбачені ст.ст.20,22 ГПК України представникам відповідача роз”яснено, заяви про відвід судді та клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Суть спору:
Фермерським господарством «Флоренс», м.Буськ заявлено позов до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Побужанське», с.Побужани Буського району Львівської області про стягнення 16 703,98 грн. заборгованості.
Розгляд справи неодноразово відкладався з метою надання сторонам можливості представити витребувані судом докази та врегулювати спір в добровільному порядку.
Справа розглянута поза межами строку встановленого ст..69 ГПК згідно клопотання сторін поданого в судовому засіданні 30.10.2007р.
В судовому засіданні 11.12.2007р. було оголошено перерву до 20.12.2007р.
Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Позовні вимоги мотивує тим, що згідно договору купівлі-продажу на основі співпраці б/н укладеного 01.09.2004р. між сторонами, позивач в інтересах відповідача здійснив проплати, надав послуги та відпустив товарно-матеріальні цінності на суму більшу ніж передбачена договором, а саме 123 562,98 грн., а відповідач в рахунок договору відпустив матеріально-технічні цінності на суму 106 859,0 грн., у останнього, на думку позивача, рахується борг в сумі 16 703,98 грн., який позивач просить стягнути.
Відповідач позов заперечує, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки такі не грунтуються на вимогах чинного законодавства та не підтверджуються матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
01.09.2004р. між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Побужанське»(продавець) та фермерським господарством «Флоренс»(покупець) укладено договір б/н купівлі-продажу на основі співпраці, відповідно до умов якого покупець на основі співпраці з продавцем погашає заборгованість продавця по таких боргах: прибутковий податок на суму 9170 грн.; фіксований податок –6372 грн.; фонд зайнятості –7593 грн.; оплата праці –39905 грн.; Буський РЕМ –26704 грн.; ВАТ «Радехівський цукровий завод»- 4600 грн.; ВАТ «Львівський селекційно-племінний центр»- 5015 грн.; ФГ «Апогей»- 7500 грн. на загальну суму 106859 грн., а продавець продає покупцю майно, а саме: велику рогату худобу (ВРХ) на суму 51989 грн.; комбайн СК 5 «Нива»- 1992 року випуску, вартістю 4490 грн.; навантажувач ПЕА 1,0 –1989 року випуску, вартістю 6606 грн.; піднавіс для сіна 1987 року вводу, вартістю 1039 грн.; зерно пшениці 42 т. по 480 грн./т. на суму 20160 грн.; зерно жита 44 т. по 417,6 грн./т на суму 18375 грн.; зерновідходи 14 т. по 300 грн./т на суму 4200 грн., всього майна на суму 106859 грн.
Як з»ясовано судом відповідач повністю виконав свої зобов»язання за вказаним договором, передавши позивачу майно, зазначене у п.1.2 договору, на загальну суму 106859 грн., що підтверджується накладними №148 від 29.09.2004р.; № 108 від 29.04.2004р.; № 110 від 29.09.2004р.; № 112 від 29.09.2004р.; № 114 від 29.09.2004р. № 115, від 29.09.2004р.; № 111 від 29.09.2004р.; № 113 від 29.09.2004р. Цей факт також встановлено постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.11.2005р. у справі № 4/1475-13/266 за позовом фермерського господарства «Флоренс»до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Побужанське», якою позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання частково недійсним п.1.1 договору купівлі-продажу на основі співпраці від 01.09.2004р. в частині переведення боргу за сплати прибуткового податку в розмірі 9170 грн., фіксованого податку в розмірі 6372 грн., фонду зайнятості в розмірі 7593 грн., оплати праці в розмірі 39 905 грн. Крім того, позивач не заперечує факт виконання відповідачем своїх зобов»язань згідно п.1.2 договору.
Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов»язання, що виникає між суб»єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб»єкт (зобов»язана сторона, у тому числі боржник) зобов»язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб»єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб»єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку. Згідно із ст.174 ГК України однією із підстав виникнення господарського зобов»язання є господарський договір. Аналогічні норми містить також і Цивільний кодекс України.
Тому, відповідно до норм чинного законодавства позивач має право вимагати від відповідача сплати коштів, а відповідач провести таку оплату лише якщо таке право одного та відповідний обов»язок іншого передбачено відповідним договором. Однак, як встановлено судом, між сторонами по справі не існує договірних відносин, в тому числі і договір від 01.09.2004р. не містить умов, які б передбачали: надання позивачем відповідачу послуг по утриманню великої рогатої худоби відповідача; виконання позивачем робіт по підготовці, проведенню весняно-польових робіт та по збору врожаю на полях відповідача; сплати позивачем боргу відповідача по ПДВ; сплати позивачем боргу відповідача по збору за забруднення навколишнього природного середовища; сплати позивачем боргу відповідача перед Буським РЕМ на суму більшу, ніж це передбачено договором від 01.09.2004р.
Слід також зазначити, що проведення вказаних робіт на надання послуг здійснювалось до моменту укладення договору від 01.09.2004р. і його умовами не передбачено таких зобов»язань позивача перед відповідачем.
З врахуванням наведеного суд вважає, що підстав для зарахування вартості цих робіт та послуг, а також проплат проведених позивачем по сплаті боргу відповідача по ПДВ, по збору за забруднення навколишнього природного середовища та по сплаті боргу відповідача перед Буським РЕМ на суму, яка перевищує встановлену у договорі, як проплат, які позивач повинен був здійснити відповідно до п.1.1 договору та на пред»явлення вимоги до відповідача щодо сплати 16703,98 грн. боргу за вказаним договором у нього немає.
У відповідності до статей 34, 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Судові витрати слід покласти на позивача, згідно ст.49 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.4,33,34,43,44,49,82,84,85,115 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.
Суддя