ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2011 року м. Сімферополь
Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Катаров П.Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 07 грудня 2010 року, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Карпова Балка Красноперекопського району АРК, середньої освіти, працюючий охоронником СФГ «Агріс», мешкає: АДРЕСА_1
визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік,
В С Т А Н О В И В :
Постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за те, що він 20.11.2010 року о 19.00 год. на вул. 50 років Перемоги м. Красноперекопськ АРК, керував транспортним засобом ВАЗ 2103, реєстраційний номер НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп’яніння. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил Дорожнього руху України.
В суді першої інстанції правопорушник винним себе визнав.
В апеляції ОСОБА_1 просить змінити постанову суду, замінивши вид адміністративного стягнення на більш м’який, не пов’язаний з позбавленням права керування транспортними засобами. Свої вимоги мотивує тим, що суд не врахував усіх обставин по справі, а також повне визнання ним вини, щире каяття, знаходження на його утриманні неповнолітньої дитини, сімейний стан, позитивну характеристику за місцем роботи, а також те, що автомобіль йому потрібен як засіб до існування.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, наведені в апеляції доводи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується зібраними доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 20.11.2010 р., поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в присутності яких ОСОБА_1 від огляду на стан сп’яніння та медичного огляду відмовився (а.с. 2-3), що спростовує доводи апеляції в цій частині.
Доводи апеляції про заходження ОСОБА_1 у тверезому стані на час складання протоколу є неспроможними, оскільки по справі розглядається питання про відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння, що в судовому засіданні і в апеляції ОСОБА_1 не оспорював.
За таких обставин висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є законним і обґрунтованим.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, обставини викладені в апеляції про сімейний та майновий стан ОСОБА_1, знаходження на його утриманні неповнолітньої дитини, позитивну характеристику не можуть бути підставою для пом’якшення відповідальності за дане правопорушення.
Адміністративне стягнення призначене ОСОБА_1 судом першої інстанції з урахуванням особи правопорушника у вигляді позбавлення права керуваннями транспортними засобами строком на 1 рік, про яке ставилося питання у апеляції, є достатнім та справедливим, відповідає вимогам ст.33 КУпАП, тому підстав для зміни постанови суду не має.
Керуючись ст.294 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 07 грудня 2010 року відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя П. Катаров